- •Питання до заліку з «Етики бізнесу»
- •1)Соціокультурні та теоретичні передумови становлення етичного знання
- •2)Етимологія термінів «етика», «мораль». Діалектика понять «мораль», «моральність».
- •3)Етика як філософське знання. Специфіка філософського знання.
- •4)Структура етики як науки
- •5)Сутність моралі
- •6)Джерела походження моралі
- •7)Структура моралі
- •8)Функції моралі
- •9)Прикладна етика: види та дилеми
- •10)Категорії етики: ідеал
- •11 Добро та зло як провідні категорії етики
- •12.Справедливість
- •13)Сенс життя як провідна особливість людського існування
- •14 Щастя та шляхи його осмислення в етиці
- •15.Совість і сором як контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості
- •16) Честь і гідність як проекція моральної цінності особи
- •17)Економічна теорія та етика
- •18)«Звільнення» економічної теорії від етики:
- •19)Т.Гоббс та б. Мандевіль про зв'язок економіки та моралі
- •20)Інтеграція економічної теорії та етики
- •21.Передумови та становлення етики бізнесу
- •22.Поняття та предмет етики бізнесу
- •23.Термінологічні колізії: етика бізнесу, ділова етика, підприємницька етика, економічна етика, етична економія, господарська етика
- •24.Основна характеристика англо-американської концепції «етики бізнесу»
- •25.Основна характеристика етико-економічного знання в німецькомовній соціально-філософській традиції
- •26.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні підприємства
- •27.Характеристика моральних проблем бізнесу на рівні держави
- •28.Моральні проблеми бізнесу на міжнародному рівні
- •29. Ділове спілкування: зміст та особливості
- •30. Поняття етикету
- •31. Вербальне спілкування в діловому світі
- •32. Особливості невербального спілкування
- •1.Візуальні:
- •33.Імідж ділової людини
- •34.Типологія ділових культур за р.Гестеландом
- •35. Типологія ділових культур за Льюісом
- •36.Організація та моральні стандарти. Конфлікти в організації
- •37.Механізми забезпечення дієвості моральних стандартів організації
- •38. Глобальний договір оон: історія становлення, загальна характеристика
- •39. Джерела принципів Глобального Договору
- •40. Мережа Глобального договору в Україні: історія заснування, характеристика діяльності (конкретні приклади)
- •41.Нефінансова звітність
- •42. Головні стандарти нз
35. Типологія ділових культур за Льюісом
За теорією Р. Льюїса , відповідно до цінностей, традицій та ідеалів, усі культури світу можуть бути поділені на три групи: моноактивні, поліактивні та реактивні.
Моноактивні культури орієнтовані на роботу. Вони характеризуються тим, що в них прийнято організовувати своєжиття, планувати діяльність у певній послідовності, поділяти проекти на етапи, суворо дотримуватись фактів і встановлених процедур, а також виконувати тільки одну справу в один період часу. До цих культур Р. Льюїс відносить Німеччину, Швейцарію та США.
Поліактивну культуру мають "рухливі" народи, що багато спілкуються, планують справи в загальних рисах та відповідно до ступеня значимості того чи іншого заходу, їхні плани нерідко змінюються, а факти інтерпретуються на власний розсуд. Ці культури радше орієнтовані на людей, ніж на роботу, проте в них люди здатні виконувати одночасно декілька справ. Представниками цієї культури є Італія, Іспанія та Латиноамериканські країни. Носіями цієї культури, на думку Льюїса, є й слов'янські народи.
До реактивних культур відносяться культури, в яких приділяють більше уваги комфортності відносин. Носії цієї культури, як правило: дотримуються запланованого або вносять невеликі корективи до планів; пристосовуються до графіку роботи партнерів; дотримуються своїх обіцянок. Автор вважає,що таку культуру мають Китай, Японія та Фінляндія .
Дослідження Р. Льюїса мало продовження в багатьох інших наукових теоріях. Зокрема, російський вчений І. Невлєва також відмічає,що ділова культура у своєму національно-етнічному відображенні має специфічні особливості. Розмірковуючи над відмінностями культур Сходу та Заходу, автор зауважує: Західна культура (переважно моноактивна) в цілому характеризується як орієнтована на індивідуалізм, свободу, активність, раціоналізм, космополітизм та відкритість; Східна культура (реактивна) орієнтована на колективізм, збереження традицій, поміркованість, інтуїтивізм, стабільність і закритість. На основі аналізу характеристик цих двох типів культур автор робить не бездоганний висновок, що Західна культура є цілеспрямованою, рішучою і націленою на успіх, в той час як Східна культура характеризується нестійкістю, схильністю до зміни цілей і налаштована не на успіх, а на запобігання невдачі.
На основі порівняльних досліджень у сфері менеджменту виникла концепція, згідно з якою виділяється три моделі управління, диференційовані за принципом культури: американська, японська та європейська. Відповідно до цієї класифікації, управлінська культура в США націлена на досягнення успіху, їй притаманні індивідуальний характер прийняття рішень та індивідуальна відповідальність. В японській культурі управління цінуються людські відносини, колектив вважається другою сім' єю, рішення приймаються колективно і відповідальність також колективна. У свою чергу, європейській моделі управління притаманні колегіальне прийняття рішень і делегована відповідальність, вузька спеціалізація працівників та особистий професіоналізм керівництва.