- •Конституційне право України
- •До основних методів належать
- •Співвідношення системи кп та системи Конституції дає підстави для висновків:
- •Місце кп в системі права
- •Ознаки та види норм кп
- •Прогалини та аналогія в кп
- •Джерела кп
- •Класифікація джерел кп:
- •Конституційно – правові відносини, їх зміст.
- •Критерії класифікації к-п відносин:
- •Найбільш поширеними видами суб’єктів к-п відносин є:
- •Найпоширенішими об’єктами к – п відносин є:
- •Юридичні факти:
- •К-п відповідальність, особливості, види.
- •Загальні ознаки:
- •Специфічні ознаки:
- •Види конституційно-правової відповідальності:
- •Суб’єкти к-п відповідальності:
- •Санкції Конституційно-правової відповідальності
- •Проблема регулювання к-п відповідальності:
- •Колізії в Конституційному праві
- •Основи вчення про Конституцію
- •Теорії походження конституцій:
- •Класифікація Конституцій:
- •Прийняття конституцій
- •Розробка конституцій
- •Прийняття конституцій
- •Внесення змін до конституцій
- •Зміст та структура ку
- •Моделі конституцій:
- •Моделі конституційного контролю:
- •Поняття статусу особи, основні моделі.
- •Структура к-п статус особи:
- •Способи закріплення конституційних прав та свобод.
- •Співвідношення поняття право та свобода
- •На сьогодні виділяють 3 покоління прав людини:
- •Гарантії забезпечення прав та свобод особи
- •Хвилі конституцій:
- •Інститут громадянства в конституційному праві
- •Європейське громадянство
- •Способи набуття громадянства:
- •Способи припинення громадянства:
- •Принципи конституційного права:
- •Референдум
- •Теоретичні основи виборів в Україні
- •Функції:
- •Поняття виборчого права. Принципи виборчого права України
- •Принципи:
- •Поняття та види виборчих систем
- •Європейський суд з прав людини як інституційна гарантія
- •Конституційно – правове регулювання інституту громадянства в Україні
- •Не можуть бути обмежені права:
- •Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України
- •Набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них
- •Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства
- •Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні. Право притулку в Україні
- •Порядок надання статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту
- •Тимчасовий захист
- •Зу « Про правовий статус закордонних українців»
- •Права, свободи, обов’язки людини громадянина
- •Соціально-економічні і культурні права і свободи людини і громадянина
- •Гарантії
- •Зовнішні механізми захисту прав та свобод
- •Порядок організації та проведення референдумів в Україні
- •Конституційно-правові основи організації та здійснення державної влади в Україні
- •Складовою політичної влади є влада публічна, яка включає:
- •Специфічні ознаки:
- •Конституційні засади організації та здійснення державної влади в Україні
- •Органи державної вади
- •Законодавча влада в Україні
- •Структура парламенту:
- •Функції парламенту:
- •Поняття та види сесій вру, особливості підготовки і проведення і сесії вру нового скликання
- •Порядок формування та розпуск депутатських фракцій та груп
- •Статус більшості та опозиції вру
Теорії походження конституцій:
Договірна теорія
Природно-правова
Теологічна
Марксистко-ленінська теорія
Теорія державно-владного походження
Конституція України - єдиний НПА, що має особливі юридичні властивості через які Український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні принципи держаного та суспільного ладу, визначає систему та структуру влади, механізм реалізації державно-владних повноважень, основи правового статусу особи, територіальний устрій держави.
Виділяють:
Юридична конституція – система правових норм, регулює суспільні відносини
Фактична конституція – самі відносини, які реально існують незалежно від того, чи знайшли вони своє юридичне закріплення
Класифікація Конституцій:
Писані Неписані
Змішані
Семантичні – приймаються в результаті військових переворотів і фактично не діють. Наприклад, країни Африки.
Номінальні – «конституція для законодавства», тобто норми конституції не застосовуються до тих пір, доки вони не знайдуть своєї конкретизації і деталізації в текстах інших НПА. Наприклад, Конституція СРСР.
Нормативні – конституції, в яких передбачено, що норми конституції є нормами прямої дії. Всім надане право безпосередньо в правозастосуванні аргументувати свою позицію нормами конституції, навіть у випадку відсутності норм законодавства, які доповнюють або конкретизують норми конституції. Також для нормативної конституції характерний правова охорона конституції (конституційний контроль), що означає можливість визнати неконституційним НПА, які не відповідають конституції, в спеціальному судовому порядку
.
Кодифіковані
Некодифіковані
Республіканські
Монархічні
Демократичні
Недемократичні
Федеративні Унітарні
Народні Октрайовані
Прийняття конституцій
Конституції приймаються у 3 випадках:
Створення нової держави
Внаслідок революції
Внаслідок деколонізації
Внаслідок розпаду держави(СРСР, Чехословаччина)
Об’єднання держав
В результаті змін політичного режиму
Коли реальні суспільні відносини суттєво відрізняються від задекларованих в конституції, що обумовлює необхідність приведення у відповідність тексту конституції.
Розробка конституцій
Може здійснюватися:
Безпосередньо парламентом
Спеціальним органом(конституційний конвент, асамблея), створеним Президентом, парламентом або частково виборним та частково призначуваним.
Політичною партією, в тих країнах, в яких існує авторитарний, тоталітарний режим.
Прийняття конституцій
Парламентом
Референдумом
Спеціально створеним представницьким органом(Установчі Збори: суверенні(тобто приймають остаточне рішення) та не суверенні (коли для остаточного прийняття конституції необхідно затвердження ще одного органу)
Главою держави(октрайовані конституції)
Внесення змін до конституцій
Способи внесення змін:
інкорпорування поправок, за якого відбувається проста заміна старих положень новими або виключення старих положень або додавання нових (такий спосіб унесення поправок до конституції застосовується в Україні);
додавання нових поправок до чинного тексту без нормального виключення старих положень (США, Венесуела та ін.).
Перегляд конституцій може бути двох видів:
повний, що може здійснюватися:
шляхом прийняття нової конституції відповідно до правил, передбачених попередньою конституцією;
шляхом прийняття нової редакції конституції зі збереженням її колишньої дати;
частковий, коли відбувається заміна, виключення або доповнення тексту конституції, що не стосується положень, які утворюють її концептуальну основу.
Ініціатива щодо внесення змін до конституції може виходити від:
Президента
Уряду
Парламенту
Народу
Прийняття рішення про внесення змін до конституції може бути прийнято парламентом, референдумом, главою держави, спеціальним органом.
Види держав за способом внесення змін до конституції:
Гнучкі – внесення змін до конституції = прийняття звичайного закону
Жорсткі – внесення змін до конституції здійснюється за ускладненою процедурою – кваліфікованою більшістю парламенту.
Особливо жорсткі - це конституції, зміни до яких затверджуються:
на референдумі
парламентом наступного скликання
органами суб'єктів федерації
шляхом застосування інших процедур, що ратифікують зміни.
Конституції, в яких усі частини змінюються по-різному, називаються конституціями змішаного типу.
Розвиток конституції – внесення змін до конституції без зміни самого тексту, яке відбувається в результаті прийняття органами конституційного контролю відповідних рішень та практики взаємовідносин між вищими державними органами.