Теорії походження конституцій:

1. Договірна теорія

2. Природно-правова

3. Теологічна

4. Марксистко-ленінська теорія

5. Теорія державно-владного походження

Конституція України - єдиний НПА, що має особливі юридичні властивості через які Український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні принципи держаного та суспільного ладу, визначає систему та структуру влади, механізм реалізації державно-владних повноважень, основи правового статусу особи, територіальний устрій держави.

Виділяють:

• Юридична конституція – система правових норм, регулює суспільні відносини

• Фактична конституція – самі відносини, які реально існують незалежно від того, чи знайшли вони своє юридичне закріплення

Класифікація Конституцій:

1. Писані Неписані

Змішані

2. Семантичні – приймаються в результаті військових переворотів і фактично не діють. Наприклад, країни Африки.

Номінальні – «конституція для законодавства», тобто норми конституції не застосовуються до тих пір, доки вони не знайдуть своєї конкретизації і деталізації в текстах інших НПА. Наприклад, Конституція СРСР.

Нормативні – конституції, в яких передбачено, що норми конституції є нормами прямої дії. Всім надане право безпосередньо в правозастосуванні аргументувати свою позицію нормами конституції, навіть у випадку відсутності норм законодавства, які доповнюють або конкретизують норми конституції. Також для нормативної конституції характерний правова охорона конституції (конституційний контроль), що означає можливість визнати неконституційним НПА, які не відповідають конституції, в спеціальному судовому порядку

.

3. Кодифіковані

Некодифіковані

4. Республіканські

Монархічні

5. Демократичні

Недемократичні

6. Федеративні Унітарні

7. Народні Октрайовані

Прийняття конституцій

Конституції приймаються у 3 випадках:

1. Створення нової держави

• Внаслідок революції

• Внаслідок деколонізації

• Внаслідок розпаду держави(СРСР, Чехословаччина)

• Об’єднання держав

2. В результаті змін політичного режиму

3. Коли реальні суспільні відносини суттєво відрізняються від задекларованих в конституції, що обумовлює необхідність приведення у відповідність тексту конституції.

Розробка конституцій

Може здійснюватися:

1. Безпосередньо парламентом

2. Спеціальним органом(конституційний конвент, асамблея), створеним Президентом, парламентом або частково виборним та частково призначуваним.

3. Політичною партією, в тих країнах, в яких існує авторитарний, тоталітарний режим.

Прийняття конституцій

1. Парламентом

2. Референдумом

3. Спеціально створеним представницьким органом(Установчі Збори: суверенні(тобто приймають остаточне рішення) та не суверенні (коли для остаточного прийняття конституції необхідно затвердження ще одного органу)

4. Главою держави(октрайовані конституції)

Внесення змін до конституцій

Способи внесення змін:

1. інкорпорування поправок, за якого відбувається проста заміна старих положень новими або виключення старих положень або додавання нових (такий спосіб унесення поправок до конституції застосовується в Україні);

2. додавання нових поправок до чинного тексту без нормального виключення старих положень (США, Венесуела та ін.).

Перегляд конституцій може бути двох видів:

1. повний, що може здійснюватися:

• шляхом прийняття нової конституції відповідно до правил, передбачених попередньою конституцією;

• шляхом прийняття нової редакції конституції зі збереженням її колишньої дати;

2. частковий, коли відбувається заміна, виключення або доповнення тексту конституції, що не стосується положень, які утворюють її концептуальну основу.

Ініціатива щодо внесення змін до конституції може виходити від:

• Президента

• Уряду

• Парламенту

• Народу

Прийняття рішення про внесення змін до конституції може бути прийнято парламентом, референдумом, главою держави, спеціальним органом.

Види держав за способом внесення змін до конституції:

1. Гнучкі – внесення змін до конституції = прийняття звичайного закону

2. Жорсткі – внесення змін до конституції здійснюється за ускладненою процедурою – кваліфікованою більшістю парламенту.

3. Особливо жорсткі - це конституції, зміни до яких затверджуються:

• на референдумі

• парламентом наступного скликання

• органами суб'єктів федерації

• шляхом застосування інших процедур, що ратифікують зміни.

4. Конституції, в яких усі частини змінюються по-різному, називаються конституціями змішаного типу.

Розвиток конституції – внесення змін до конституції без зміни самого тексту, яке відбувається в результаті прийняття органами конституційного контролю відповідних рішень та практики взаємовідносин між вищими державними органами.