- •Перелік скорочень
- •1 Загальні принципи організації мобільного радіозв'язку
- •1.1 Історія розвитку мобільного радіозв'язку
- •1.2 Основні поняття і визначення
- •1.3 Основні характеристики систем мобільного зв’язку
- •1.4 Особливості поширення радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного зв'язку загального користування
- •1.6 Територіальне планування систем мобільного зв’язку
- •1.7 Методика розрахунку розмірності кластера
- •1.8 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •1.9 Організація управління в системах мобільного зв’язку
- •1.10 Критерії ефективності систем мобільного зв’язку
- •2 Загальна характеристика смз першого покоління (1g)
- •2.1 Стислий огляд стандартів аналогових смз
- •2.2 Система стандарту nmt
- •2.3 Система стандарту amps
- •2.4 Еволюція cистем мобільного зв`язку
- •3 Мобільні системи зв'язку другого покоління (2g)
- •3.1 Стислий огляд мобільних систем зв’язку другого покоління (2g)
- •3.2 Система мобільного зв'язку з доступом тdma стандарту gsм-900
- •3.3 Особливості стандарту dcs-1800
- •3.4 Склад і призначення обладнання мобільної системи зв'язку стандарту gsм
- •3.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •3.6 Структура tdma-кадрів
- •3.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •3.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •3.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •3.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •3.11 Протокол організації роумінгу
- •3.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm
- •4 Основи побудови систем зв’язку з доступом сdma
- •4.1 Загальна характеристика широкосмугових сигналів
- •4.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •4.3 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •5 Система мобільного зв'язку сdma стандарту is-95
- •5.1 Загальна характеристика системи мобiльного зв'язку стандарту is-95
- •5.2 Склад і призначення обладнання системи мобільного зв'язку стандарту is-95
- •5.3 Принципи обробки сигналів у мобільній системі зв'язку стандарту
- •5.4 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •5.5 Формування сигналу в прямому каналі трафіка
- •5.6 Формування сигналу у зворотному каналі трафіка
- •5.7 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •5.8 Управління потужністю
- •5.9 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •5.10 Організація естафетної передачі управління
- •5.11 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •5.12 Стисла характеристика обладнання стандарту is-95
- •5.13 Переваги і недоліки мобільних систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •6 Мобільні системи зв’язку третього покоління (3g)
- •6.1 Загальна характеристика стандартів мобільних систем зв'язку третього покоління
- •6.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •6.3 Еволюція систем з технологією cdma
- •6.4 Загальна характеристика мобільних систем зв’язку umts
- •6.5 Архітектура системи стандарту umts
- •6.6 Організація каналів у стандарті utra fdd
- •6.7 Структура кадрів, мультиплексування каналів
- •6.8 Формування сигналу в системі utra
- •6.9 Особливості стандарту utra tdd
- •6.10 Загальна характеристика смз стандарту cdma-450
- •6.11 На шляху до четвертого покоління мобільних систем зв’язку (4g)
- •7 Транкінгові системи мобільного радіозв'язку
- •7.1 Загальні принципи побудови транкінгових систем
- •7.2 Класифікація транкінгових систем
- •7.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •7.4 Служби транкінгових систем
- •7.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •7.6 Загальна характеристика транкінгової системи зв’язку tetra
- •7.7 Режими роботи системи tetra
- •7.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •7.9 Структура радіоінтерфейсу системи tetra
- •7.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •7.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •8 Системи персонального радіовиклику
- •8.1 Принципи побудови систем персонального радіовиклику
- •8.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •8.3 Однозонові і багатозонові спрв
- •8.4 Основні стандарти спрв
- •8.5 Стисла характеристика пейджерів
- •Глосарій:
- •Рекомендована література
- •6.050903-Телекомунікації
1.8 Способи розподілу каналів між базовими станціями
Винятково важливим питанням, що визначає значною мірою основні характеристики СМЗ, є розподіл частотних каналів між БС. Воно дозволяє забезпечити якомога більш низький рівень міжканальних завад, що впливають на завадостійкість системи. Існують три способи розподілу частотних каналів: фіксований, динамічний і гібридний.
При фіксованому розподілі кожній БС виділяється певний набір каналів. Абонентській станції при її розміщенні в певній комірці за допомогою ЦС призначається вільний канал із загального набору каналів, закріплених за базовою станцією. При переміщенні АС в іншу комірку здійснюється процедура естафетної передачі переключення каналу даної АС на відповідний вільний канал у цій комірці.
Недоліком фіксованого розподілу каналів є неефективне використання частотного спектра, оскільки в реальних умовах комірки у центрі міста можуть бути перевантажені, а комірки на периферії міста можуть мати вільні канали.
При динамічному способі будь-який із частотних каналів може бути використаний будь-якою БС. Розподіл каналів здійснюється за допомогою комп’ютера, у пам'яті якого зберігається інформація про стан кожного з каналів у зоні обслуговування і всіх змін їхнього стану в процесі роботи системи, а також про місцезнаходження АС. Таким чином, динамічний розподіл каналів дозволяє збільшити завантаженість каналів і тим самим підвищити ефективність їхнього використання і знизити ймовірність блокування виклику у випадку, коли всі канали даної комірки зайняті. Однак навантаження на пристрої управління системою зв'язку в цьому випадку зростає.
При гібридному способі розподілу кожної БС виділяється фіксований набір каналів, а також певна їх кількість для розподілу динамічним способом. Гібридний спосіб при великих навантаженнях дозволяє висувати менш жорсткі вимоги до управляючих пристроїв порівнянно з динамічним, а в межах малих значень навантаження має перевагу перед фіксованим, що виявляється у більш низькій імовірності блокування виклику. Слід зазначити, що найбільш суттєва перевага динамічного і гібридного розподілів каналів полягає в тому, що вони забезпечують вирівнювання навантаження на канал. При фіксованому розподілі це здійснюється шляхом збільшення кількості каналів, що надаються БС у місцях із зростаючим трафіком, а також зменшенням радіуса комірок.
У більшості сучасних СМЗ використовується фіксований розподіл каналів. При цьому способі за кожною БС (з круговими ДСА) закріплюється набір частотних каналів з номерами , де – номер БС (від 1 до N), величина i0, 1, 2, 3... Наприклад, у кластері розмірністю базової станції з номером 2 призначаються канали з номерами 2, 9, 18, 23 і т.д.
Якщо ДСА БС секторна, то номери закріплених каналів за кожним сектором БС визначаються співвідношенням , де – кількість секторів ДСА, – номер сектора (від 1 до). Наприклад, для , за БСу секторі №18 () закріплюються канали з номерами 18, 39, 60, 81,... . З наведених прикладів видно, що при використанні антен з круговою ДСА сусідні канали на кожній БС віддалені наN номерів, а при використанні секторних антен – на номерів, що зменшує міжканальні завади.
Доцільно додатково пронумерувати канали секторів (A, B, і C при , або A, B, C, D, E, F присекторної ДСА БС) і вказати на частотному плані значення цих груп каналів, що використовуються кожною БС. У табл. 1.1 наведений приклад частотного плану для СМЗ з загальною кількістю 140 частотних каналів, БС обладнані секторними ДСА (), кластер складається з 7-ми комірок (). Позначення секторів відповідають наведеним на рис.1.9. При використанні наведеного способу позначення груп каналів номери каналів для кожного із секторів () -ї БС визначаються співвідношенням
, (1.32)
де –номер БС;
–номер сектора (1,2,3 для секторів А, В і С відповідно);
–розмірність кластера;
–кількість секторів ДСА;
0,1,2...
Наприклад, у секторі 5В (,,) використовуються канали з номерами і т.д.
З табл. 1.1 легко визначити номери каналів, виділених для кожної з 7-ми БС. Наприклад, базової станції БС-2, ДСА якої розділена на сектори А2, В2 і С2, виділені канали 2, 23 ... 128 (у секторі А2), 9, 30 ... 135 (у секторі В2) і 16, 37 …121 (у секторі С2). Аналогічно визначаються номери каналів, виділених іншим БС.
Таблиця 1.1 – Розподіл каналів між базовими станціями
|
Номери секторів БС | ||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 | |
Позначення секторів | |||||||||||||||||||||
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
С1 |
С2 |
С3 |
С4 |
С5 |
С6 |
С7 | |
Номери частотних каналів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 | |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
59 |
60 |
61 |
62 |
63 | |
64 |
65 |
66 |
67 |
68 |
69 |
70 |
71 |
72 |
73 |
74 |
75 |
76 |
77 |
78 |
79 |
80 |
81 |
82 |
83 |
84 | |
84 |
86 |
87 |
88 |
89 |
90 |
91 |
92 |
93 |
94 |
95 |
96 |
97 |
98 |
99 |
100 |
101 |
102 |
103 |
104 |
105 | |
106 |
107 |
108 |
109 |
110 |
111 |
112 |
113 |
114 |
115 |
116 |
117 |
118 |
119 |
120 |
121 |
122 |
123 |
124 |
125 |
126 | |
127 |
128 |
129 |
130 |
131 |
132 |
133 |
134 |
135 |
136 |
137 |
138 |
139 |
140 |
|
|
|
|
|
|
|
З обліком викладеного нескладно побудувати частотний план для СМЗ з іншими значеннями кластера N, іншим загальним числом каналів у СМЗ при використанні ДСА із заданим значенням секторів.