6. Філософія серця та її вплив на формування філософських концепцій в.Соловйова, м.Бердяєва, с.Франка, п.Флоренського План

М.О.Бердяєв /1874-1948 рр./, представник київської філософ­ської школи, в подальшому видатний російський мислитель, що спра­вив великий вплив на розвиток філософії сучасного екзистенціалізму та персоналізму. Основні праці - "Зміст творчості", "Філософія вільного духу" та інші.

Філософська концепція базується на визнанні свободи головною цінністю, поруч з цінністю людини, її творчості. Власне у творчос­ті Бердяєв і бачить смисл свободи, так би мовити "прорив за межі повсякденного буття", у невідоме. Генеза свободи складає три сту­пені. Перший - коли сама можливість свободи закладена Бердяєвим в існуванні "добуттєвої основи буття", ірраціонального хаосу, що пе­редує богу і природі. Цей первісний хаос абсолютно вільний, не має ніяких перешкод для своєї діяльності. З нього виходить Бог, який творить природу і людину. Таким чином Бердяєв малює космічну сис­тему творіння, систему, в якій людина ніби приречена за своїм по­ходженням на роль творця. Другий ступінь свободи Бердяєв пов’язує з існуванням людини, її діяльністю. Основний зміст діяльності лю­дини Бердяєв бачить у творчості. Людина фактично творить з нічого. Творчість нічим не зумовлена, вона вільна за своєю суттю. Мисли­тель розмірковує над проблемами цивілізації XX століття, бачить в ній великий розрив між цілями і наслідками людської діяльності, бачить кризу гуманізму. Технічна цивілізація поневолює людину, розриває її цілісність. Третій ступінь свободи Бердяєв пов'язує з майбутнім людства, яке не піде ні по капіталістичному, ні по соціалістичному шляху. Його ідеал - вільне суспільство, збудоване на християнській ідеології і моралі, об’єднання вільних трударів. Це буде суспільство, роль держави в якому зведеться до мінімуму, де не буде експлуатації людини людиною.

Самостійно опрацюйте погляди С.Франка /брата І.Франка/ /1877-1950 рр./ російського релігійного філософа і психолога, професора Московського і Саратовського університетів, що, як і Бердяєв, був висланий з Росії в 1922 році. Основний мотив його поглядів - прагнення примирити раціональну думку і релігійну віру, він сприй­няв деякі ідеї В.Соловйова, зокрема концепцію "всеєдності", йому також притаманні елементи інтуїтивізму. Пізнання здійснюється в процесі самозаглиблення особистості, через її духовний світ. Звер­ніть також увагу в процесі самостійної роботи на погляди іншого послідовника Соловйова - П.Флоренського /1882-1943 рр./ росій­ського релігійного філософа, який намагався створити систему пер­вісних духовно-матеріальних структур, у відповідності до яких фор­муються різні сфери дійсності, сфери культури. Філософ займався проблемами лінгвістики, математики, мистецтва.

7.Філософські погляди і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідо­мості українського народу План

І.Франко /1856-1913 рр./ - класик української літератури, видатний мислитель, філософ, соціолог. Здобув у Відні ступінь док­тора філософії. Брав активну участь в національно-визвольному ру­сі на Галичині, був в керівництві українсько-російської радикальної партії, яка прагнула змінити спосіб виробництва на колективних за­садах власності, наданні землі селянству.

Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненість у піз­нанні навколишнього світу. Згідно з марксизмом він надавав вели­кого значення економічному фактору в суспільному розвитку, ролі народних мас як рушійних сил історії. Він був великим просвітителем гуманістом для українського народу, переклав на українську мову і коментував частину творів К.Маркса і Ф.Енгельса, пропагу­вав вчення Ч.Дарвіна та його послідовника - матеріаліста Е.Геккеля. Обмеженістю філософії І.Франка слід вважати його надмірне захоп­лення позитивізмом, В цілому ж погляди І.Франка можна оцінити як діалектико-матеріалістичні. Це був мислитель з енциклопедичною освіченістю, глибокий історик свого народу.

Велике значення для розвитку філософської думки має оригі­нальне світорозуміння видатної української поетеси Л.Українки /Косач/, роки життя /1871-1913/. В працях Українки позначається роль еволюційної теорії для розуміння історії і природи, роль вчення Дарвіна. Поетеса розвивала діалектичний погляд на суспільство, природні процеси. Велике світоглядне значення має поезія Українки, її роздуми над долею українського народу. Поетеса муж­ньо закликала пригноблені маси до боротьби за соціальне і націо­нальне визволення. Вона обстоювала гідність людської особистості, вважала необхідним розвивати духовні сили народу, вивчати духовні скарби людства.

М.Драгоманов /1841-1895 рр./, мислитель і громадський діяч, історик і публіцист. Остаточно світогляд Драгоманова сформувався після еміграції за кордон з причин "неблагонадійності". На його погляди вплинули твори російських революційних демократів, соціа­лістів-утопістів. Свої погляди називав позитивізмом, хоч у розу­мінні природи стояв на матеріалістичних позиціях, Критично оціню­вав християнство. Драгоманов вірив у безмежні можливості людини пізнавати світ, відкривати його закономірності. На розуміння сус­пільства Драгоманова вплинув певним чином марксизм, хоч вчений і звертав увагу на неприпустимість перебільшення економічного фактору.

Соціологічні погляди Драгоманова базувались на визнанні го­ловною одиницею суспільства людської особи. Тому критерієм прог­ресу суспільства він вважав покрашення життя людини. Разом з тим вчений творить оригінальну соціалістичну концепцію, згідно з якою наголос він робить на понятті "громади". Основною формою організа­ції суспільства проголошується вільна спілка громадян, об'єднаних спільною мовою. Народи а окремою мовою становлять нації. Звертає на себе увагу близькість поглядів Драгоманова до поглядів Прудона щодо мирної еволюції суспільства.

Громадянський ідеал Драгоманова мав гуманний характер, від­повідав ідеалам і прагненню українського народу до самостійної державності.

М.Грушевський /1666-1933 рр., український історик і громад­ський діяч. Основні твори - "Історія України-Руси", "Нарис історії київської землі" та ін. Це був вчений, що мислив широкими істори­ко-філософськими категоріями. В центрі його уваги стояло питання національного визволення українського народу, що він пов’язував із загальнодемократичними перетвореннями. Мислитель підняв багато цікавого фактичного матеріалу, змальовуючи самобутню історію ук­раїнського народу. Історичні праці Грушевського мають неабияке значення для розбудови української держави і відродження самосвідомості народу в сучасний період.

Для самостійної роботи рекомендуємо праці М.Костомарова, П.Ковалевського, Д.Чижевського.

Питання для самоконтролю:

1.Як формувалась філософська і соціально-політична думка Київської Русі та яка її спрямованість?

2.Які моральні проблеми ставили і вирішували мислителі Ки­ївської Русі?

3.Як виникла Києво-Могилянська Академія і в чому полягає її значення для. відродження духовності українського народу?

4.В чому полягають філософські і соціально-етичні погляди Феофана Прокоповича?

5.Охарактеризуйте основну спрямованість діяльності Кирило-Мефодіївського товариства?

6.В чому полягає значення поглядів Т.Шевченка для формування самосвідомості українського народу?

7.В чому полягає "філософія серця" Юркевича, його трактовка поняття свідомості?

8.Що таке "філософія всеєдності" В.Соловйова?

9.Що таке "філософія свободи" М.Бердяєва? Як розуміє свободу М.Бердяєв?

10.Висвітліть основні філософські погляди І.Франка.

11.В чому полягає соціалістична концепція М.Драгоманова?

12.В чому полягає історична концепція М.Грушевського?

Філософський словник: "книжна культура", "народна культура", Українське перевідродження, Українське Відродження, Українське Просвітництво, "філософія серця", Український романтизм, Українська академічна філософія, Кирило-Мефодіївське товариство, Києво-Могилянська академія, російськомовна школа київського гуманізму, Львівсько-Варшавська школа "червоного позитивізму".