- •2. Поняття та типи світогляду План
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення План
- •4. Основні питання, методи і функції філософії План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу План
- •2.Історичні типи філософії План
- •3.Давньоіндійська філософія План
- •4.Філософія стародавнього Китаю План
- •5.Антична філософія План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Філософія середньовіччя План
- •1. Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку План
- •2.Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ План
- •3.Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження План
- •4.Діалектика епохи Відродження План
- •5.Натурфілософія епохи Відродження План
- •6. Реформація , її ідеї План
- •Тема 4. Філософія нового часу /хvіі - хvііі ст./ План
- •1.Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •2.Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи План
- •3.Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм План
- •4.Французький матеріалізм хvііі ст. План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Німецька класична філософія План
- •1.Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії План
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта План
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Історія філософії України План
- •6. Філософія серця та її вплив на формування філософських концепцій в.Соловйова, м.Бердяєва, с.Франка, п.Флоренського План
- •7.Філософські погляди і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу План
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії План
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення План
- •2.Діалектичний і історичний матеріалізм План
- •3. Позитивізм і неопозитивізм План
- •4. Філософія життя План
- •5.Філософська антропологія План
- •6.Герменевтика План
- •7.Структуралізм План
- •8.Екзистенціалізм План
- •9.Неотомізм План
- •10.Ірраціоналізм План
- •11.Фрейдизм та не фрейдизм План
- •12.Висновки План
- •Блок - 2. Система філософії
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Систематизація основних галузей філософії План
- •2. Проблема структурування філософії План
- •3. Принципи і основи побудування філософської теорії План
- •Проблема структурування сучасної філософії
- •Тема 9. Онтологія План
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття План
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії План
- •3. Основні форми існування матерії План
- •4. Проблема єдності світу План
- •5. Свідомість як відображення буття План
- •6. Закони розвитку буття План
- •Тема 10. Гносеологія План
- •1. Природа і призначення процесу пізнання План
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання План
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення План
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер План
- •6. Специфіка наукового пізнання План
- •7. Поняття науки, її види і функції План
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання План
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження План
- •Тема 11. Соціальна філософія План
- •1. Поняття суспільства План
- •2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства План
- •3.Соціальна антропологія про людину План
- •4.Закони суспільства, їхній характер і особливості План
- •5. Соціально-філософський зміст категорії "суспільне виробництво" План
- •6.Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
- •7.Рушійні сили та суб'єкти історичного процесу План
- •8.Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку План
- •Тема 12. Філософські методологія соціального і економічного пізнання План
- •1. Методології та стилі мислення План
- •2. Рівні методологій План
- •4. Економічна діяльність і мораль План
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти План
- •Питання для підготовки студентів
5. Проблема гуманізації економічної освіти План
Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна сформулювати словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра всім речам". В зв'язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.
Фундатор Римського клубу А.Печчей відмічав, що саме в людини містяться джерела всіх наших проблем, в ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, і основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особа і її потенції.
Трансформація людської істоти повинна базуватись на принцах "нового гуманізму", який складається з таких компонентів:
1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;
2)любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;
3) боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, яке сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.
На основі принципів "нового гуманізму" А.Печчей визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з "зовнішніми межами" планети, “внутрішніми межами" самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною "виробничою системою", реорганізація якої конче необхідна.
Перша ціль випливає з необхідності визнання "зовнішніх меж" розвитку людства; друга ціль пов'язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету" /мабуть і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття розумного національного суверенітету України; п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п'ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.
Величезні можливості людства, його виробничих сил, науки і техніки пов'язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природні. Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч.Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства - технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобокість представників цих культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль представників творчої інтелігенції в ім’я ідеалів гуманізму.
За роки, що пройшли з часу появи книги Ч.Сноу "Дві культури", з'явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів "перебудови мислення людства", "гуманістичної переорієнтації технічного прогресу", "духовної революції", "духовного відродження нації" і т.п. Вони стали невідмінною складовою частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу.
Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути "добрими" чи "злими". Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Система і структура "гуманізованої" техніки та економіки повинні виводитись з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину не має необхідності закликати до моральної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М.Моісеєв вважає, що кантівську "максиму" /"поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою"/ слід доповнити економічним імперативом /"поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою /.
Почуття глобальності у студентів економічних вузів повинно формуватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.
Питання для самоконтролю:
1.Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування.
2.Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях.
3.Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методом творчості.
4.Експериментально -досліджувані методи, можливості пошуку творчих результатів.
5.Метод піднесення від абстрактного до конкретного.
6.Метод поєднання логічного з історичним.
7.Метод аналогії /в тому числі історичних подій/ у творчому дослідженні.
8.Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дослідження.
9.Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату.
10.Методи формалізації /математизації/ як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми.
11.Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми.
12.Методи соціально-економічного прогнозування.
13.В чому принципова різниця відношення до підприємництва православної, протестантської, ісламської та буддистської релігій?
14.На якій релігійній аскезі народилися капіталістичні відносини до праці, до підприємства?
Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.