- •2. Поняття та типи світогляду План
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення План
- •4. Основні питання, методи і функції філософії План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу План
- •2.Історичні типи філософії План
- •3.Давньоіндійська філософія План
- •4.Філософія стародавнього Китаю План
- •5.Антична філософія План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Філософія середньовіччя План
- •1. Загальна характеристика філософії середньовіччя, основні етапи її розвитку План
- •2.Основні напрями в середньовічній філософії /номіналізм та реалізм/ План
- •3.Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження План
- •4.Діалектика епохи Відродження План
- •5.Натурфілософія епохи Відродження План
- •6. Реформація , її ідеї План
- •Тема 4. Філософія нового часу /хvіі - хvііі ст./ План
- •1.Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •2.Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи План
- •3.Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм План
- •4.Французький матеріалізм хvііі ст. План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Німецька класична філософія План
- •1.Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії План
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта План
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте План
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Історія філософії України План
- •6. Філософія серця та її вплив на формування філософських концепцій в.Соловйова, м.Бердяєва, с.Франка, п.Флоренського План
- •7.Філософські погляди і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу План
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії План
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення План
- •2.Діалектичний і історичний матеріалізм План
- •3. Позитивізм і неопозитивізм План
- •4. Філософія життя План
- •5.Філософська антропологія План
- •6.Герменевтика План
- •7.Структуралізм План
- •8.Екзистенціалізм План
- •9.Неотомізм План
- •10.Ірраціоналізм План
- •11.Фрейдизм та не фрейдизм План
- •12.Висновки План
- •Блок - 2. Система філософії
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Систематизація основних галузей філософії План
- •2. Проблема структурування філософії План
- •3. Принципи і основи побудування філософської теорії План
- •Проблема структурування сучасної філософії
- •Тема 9. Онтологія План
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття План
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії План
- •3. Основні форми існування матерії План
- •4. Проблема єдності світу План
- •5. Свідомість як відображення буття План
- •6. Закони розвитку буття План
- •Тема 10. Гносеологія План
- •1. Природа і призначення процесу пізнання План
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання План
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення План
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер План
- •6. Специфіка наукового пізнання План
- •7. Поняття науки, її види і функції План
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання План
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження План
- •Тема 11. Соціальна філософія План
- •1. Поняття суспільства План
- •2.Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства План
- •3.Соціальна антропологія про людину План
- •4.Закони суспільства, їхній характер і особливості План
- •5. Соціально-філософський зміст категорії "суспільне виробництво" План
- •6.Поняття суспільно-економічної формації та її структура План
- •7.Рушійні сили та суб'єкти історичного процесу План
- •8.Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку План
- •Тема 12. Філософські методологія соціального і економічного пізнання План
- •1. Методології та стилі мислення План
- •2. Рівні методологій План
- •4. Економічна діяльність і мораль План
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти План
- •Питання для підготовки студентів
Тема 10. Гносеологія План
Вивчення даної теми здійснюємо за таким планом:
1. Природа і призначення процесу пізнання.
2. Практика як основа і рушійна сила пізнання.
3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його
основні види.
4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення.
5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
6. Специфіка наукового пізнання.
7. Поняття науки, її види і функції.
8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження.
Конспективні викладання питань плану:
1. Природа і призначення процесу пізнання План
Однією з важливих функцій свідомості є пізнання людиною навколишнього світу і самої себе. Люди не можуть жити, перетворювати природу без правильних знань. Пізнання - це такого роду функціонування свідомості, в результаті якого виникають нові знання. Воно є невід’ємним компонентом матеріально-практичної діяльності, хоч і не позбавлене певної відносної самостійності. На відміну від практики, яка є матеріальною діяльністю, пізнання є ідеальна, духовна форма освоєння світу. Практика, як спосіб задоволення потреб людини, може бути успішною тоді, коли вона супроводжується творчим пізнанням об'єктів, їх моделюванням, планом їх перетворення. Пізнання, як і свідомість в цілому, реально існує за допомогою мови. Пізнавальний процес відображає не тільки наявні у дійсності /або ті, що дійсно існували чи будуть дійсно існувати/ предмети, процеси і явища, але й усі їх можливі модифікації.
Основними засадами наукової теорії пізнання є визнання об'єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини, практики як основи пізнання й критерію істини, розуміння пізнання як діалектичного процесу наближення суб'єкта до об'єкта, руху від незнання до знання, від неповного, неточного знання до знання все повнішого і точнішого.
2. Практика як основа і рушійна сила пізнання План
Пізнання носить суспільний характер, який обумовлюється працею і мовою. Пізнання відображає реальну дійсність не прямо, а опосередковано - через матеріально-практичну діяльність. Практика породжує потребу в нових матеріалах, джерелах енергії і т.п., і це стимулює розвиток пізнання. Отже, історичний розвиток практики є рушійною силою пізнання. Та частина філософії, яка займається пізнанням, називається гносеологією. Як відомо, питання про можливість пізнання світу є зворотною стороною основного питання філософії - про відношення мислення до буття, свідомості до матерії, до природи. Наукова філософія вважає, що світ можна пізнати таким, як він є, що в реальній дійсності нема нічого такого, чого б не міг би рано чи пізно збагнути розум людини. Напрям у філософії, що заперечує або піддає сумніву можливість пізнання природи, суспільства, називається агностицизмом /гр. а - не, гносіс - знання /. Таке твердження агностиків обґрунтовується, головним чином, посиланням на наявну різницю між тим, яким наш світ здається і яким він є насправді. Хибність поглядів агностиків, підтвердження можливості правильного пізнання світу дає нам розвиток практики, науки.
Пізнання як процес являє собою діалектичну єдність суб’єктивного й об'єктивного. Суб’єктом пізнання є не свідомість сама по собі, а матеріальна істота, яка має свідомість - суспільна людина.
Об’єктом пізнання є фрагменти об'єктивної реальності, які потрапили в коло практичної і пізнавальної діяльності людини. З розвитком суспільства об’єктом пізнання стає й саме пізнання, мислення людини. Процес пізнання мав суспільно-історичний характер. Усі людські пізнавальні здатності і, насамперед, мислення не дані людині від природи, вони сформувалися на основі праці, суспільного виробництва. Окрема людина навчається мислити разом із засвоєнням мови й набутих людством знань.