Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕНКО Вступ до мовознавства.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
863.23 Кб
Скачать

Завдання додому:

Опрацювати статті:

  1. Бацевич Ф.С. Єдність мовної системи в концепції Є. Куриловича

// Мовознавство. – 1996. – № 1. – С.3 – 7.

  1. Васильєва Л.П. До питання про співвідношення мови-системи і мови-стандарту

// Мовознавство. – 2002. – № 2-3. – С.46 – 56.

  1. Линник Т.Г. Мотивованість мовного знака в ранньому онтогенезі

//Мовознавство. – 2001. – № 6. – С. 57 – 67.

  1. Ющук І. Логічна структура української мови// Дивослово. – 2004.

– № 6, 8.

Основна література

  1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства / Дорошенко С.І., Дудик П.С. – К.: Вища школа, 1974. – С.24 – 43.

  2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства / Карпенко Ю.О. – К.: Либідь, 1991. – С.44 – 51.

  3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник / Кочерган М.П. – К.: Академія, 2001. – С. 34 – 38.

  4. Семчинський С. В. Загальне мовознавство / Семчинський С. В. – К., 1996. – С. 56 – 72, 185 – 206, 212 – 218.

Додаткова література

  1. Бацевич Ф.С. Єдність мовної системи в концепції Є. Куриловича / Бацевич Ф.С. // Мовознавство. – 1996. – № 1. – С.3 – 7.

  2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство / Білецький А.О. – К.: Артек, 1996. – с.176 – 179.

  3. Васильєва Л.П. До питання про співвідношення мови-системи і мови-стандарту // Мовознавство. – 2002. – № 2-3. – С.46-56.

  4. Кисленко Ю.І. Системна організація мови / Кисленко Ю.І. – К., 1997.

  5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 21 – 44.

  6. Линник Т.Г. Мотивованість мовного знака в ранньому онтогенезі / Линник Т.Г. // Мовознавство. – 2001. – № 6. – С. 57 – 67.

  7. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум / Мацько Л., Донець Л – К., 1990.

  8. Панов Е.Н. Знаки, символы, языки / Панов Е.Н. – М., 1980.

  9. Ющук І. Логічна структура української мови / Ющук І. // Дивослово. – 2004. – № 6, 8.

Тема 8

Звуки мови, їx вивчення i класифiкацiя

ПЛАН

1. Фонетика як лiнгвiстична дисциплiна.

2. Три аспекти вивчення звукiв.

3. Класифікація голосних і приголосних звуків.

Запитання і завдання для самоконтролю:

  1. Теоретичне і практичне значення фонетики і фонології.

  2. Чим відрізняється звук мови від будь-якого звука як акустичного поняття?

  3. Як творяться звуки мови?

  4. Які звуки називаються голосними і які приголосними?

  5. З яких частин складається мовний апарат, які функції вони виконують у процесі мовлення?

Методичні рекомендації

Під час вивчення зазначеної теми необхідно враховувати всі аспекти творення звуків. За артикуляційною класифікацією голосні звуки поділяються на голосні переднього, середнього та заднього рядів; низького, середнього та високого піднесення; лабіалізовані та нелабіалізовані голосні (за положенням губ); ротові та носові (за ступенем розкриття рота); довгі й короткі (за тривалістю звучання). Приголосні звуки класифікуються за акустичною ознакою: сонорні й шумні (дзвінкі й глухі); за місцем творення: губні (губно-губні, або білабіальні; губно-зубні, або лабіо-дентальні), язикові (передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові (увулярні), глоткові (фарингальні), гортанні (ларингальні); за способом творення: проривні, щілинні, зімкнено-прохідні, африкати; за тривалістю вимовлення (артикуляції) – довгі й короткі.

Ключові слова: акомодація, асиміляція (повна і часткова, прогресивна і регресивна), висота звука, вокалізм, гаплологія, голосні звуки, дисиміляція, діереза, довгота звука, екскурсія, епентеза, звук, звукове вираження, композиційні зміни, консонантизм, кульмінація, метатеза, позиційні зміни, приголосні звуки, протеза, редукція (кількісна та якісна), резонанс, рекурсія, сила звука, субституція, тембр, тон, фонетика (загальна, конкретна, описова, історична, експериментальна, зіставна).