- •ВСТУП
- •Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА
- •ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ. ЇЇ ОБ’ЄКТ ТА ПРЕДМЕТ
- •ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ. ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНЕ»
- •СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •Тема 2. ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
- •ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ
- •ПРОТОСОЦІОЛОГІЯ:
- •О. КОНТ — ЗАСНОВНИК СОЦІОЛОГІЇ. ПОЗИТИВІЗМ ТА НАТУРАЛІЗМ
- •МАРКСИСТСЬКА СОЦІОЛОГІЯ
- •СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПСИХОЛОГІЗМ
- •СОЦІОЛОГІЯ Е. ДЮРКГЕЙМА.
- •РОЗУМІЮЧА СОЦІОЛОГІЯ М. ВЕБЕРА
- •СОЦІОЛОГІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.: ХАРАКТЕРНІ РИСИ1
- •ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО ТИПИ
- •ТИПОЛОГІЯ СУСПІЛЬСТВ
- •СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА
- •Тема 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
- •СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
- •ТИПИ СТАРТИФІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ
- •СЕРЕДНІЙ КЛАС: ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ
- •Тема 5. СУСПІЛЬСТВО РИЗИКУ
- •СОЦІОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ «СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ»: ЕВОЛЮЦІЯ, ТИПОЛОГІЯ ТА ОЗНАКИ РИЗИКІВ
- •СТРУКТУРА РИЗИКІВ. СУБ’ЄКТИВНИЙ РИЗИК ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
- •ЧОРНОБИЛЬСЬКА ДЕТЕРМІНАНТА СУСПІЛЬСТВА РИЗИКУ
- •Тема 6. СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА ЇЇ ВИДИ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
- •ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
- •СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА КОЛЕКТИВИ
- •СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ. СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
- •РЕФЕРЕНТНА ГРУПА
- •Тема 7. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
- •НАУКОВЕ ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРШІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОБІЛЬНОСТІ
- •СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ
- •ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
- •Тема 8. СОЦІАЛЬНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ
- •ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •АМЕРИКАНСЬКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАДИЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •ТИПОЛОГІЯ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •НОВІ МАРГІНАЛЬНІ ГРУПИ
- •КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ МАРГІНАЛЬНОСТІ
- •МАРГІНАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
- •Тема 9. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ
- •ЗМІСТ ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •ТИПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ1
- •ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ
- •Тема 10. СІМ’Я ЯК МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
- •СІМ’Я ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ТА МАЛА СОЦІАЛЬНА ГРУПА
- •ТИПИ СІМ’Ї ТА ШЛЮБУ
- •СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
- •СУЧАСНА СІМ’Я. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї
- •СІМ’Я В УКРАЇНІ
- •Тема 11. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ РОЗГЛЯДУ КАТЕГОРІЙ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
- •ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ
- •СОЦІАЛІЗАЦІЯ. ВИДИ. ЕТАПИ. АГЕНТИ
- •Тема 12. СОЦІАЛЬНА ДЕВІАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
- •СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕВІАЦІЇ
- •ТИПОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
- •СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ДЕВІАЦІЇ
- •СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ. ЙОГО ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ
- •Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ЗБИРАННЯ ТА АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
- •СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВИДИ, ЕТАПИ
- •ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ
- •МЕТОДИ ЗБИРАННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ОПИТУВАННЯ (АНКЕТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ’Ю); АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ; СПОСТЕРЕЖЕННЯ; ЕКСПЕРИМЕНТ; СОЦІОМЕТРІЯ
- •ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
- •ПРОГРАМА З КУРСУ «СОЦІОЛОГІЯ»
- •ТЕСТИ І ЗАВДАННЯ
- •ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО ТЕМ
СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
1.Поняття особистості. Предмет дослідження соціології особистості.
2.Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості.
3.Теорія соціальних ролей.
4.Соціалізація. Види. Етапи. Агенти.
ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ.
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
Соціологія особистості — це одна із спеціальних соціологіч-
них теорій, предметом якої є особа як об’єкт та суб’єкт соці-
альних відносин на рівні її взаємозв’язків із соціальними спільнотами.
Саме особистість поєднує всі ланки суспільного життя: макро-, мезо- і мікросередовище, робить їх полем своєї творчої активності та реалізації соціальних настанов.
ВІДМІННІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОГО ПОГЛЯДУ У ВИВЧЕННІ ЛЮДИНИ
Гуманітарні науки |
Природничі науки |
|
|
Вивчення людини як суспільної |
Вивчення людини як природної, |
істоти |
біологічної істоти |
|
|
192
ВІДМІННІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОГО ПОГЛЯДУ У ВИВЧЕННІ ЛЮДИНИ
Філософія |
людина з точки зору її становища у світі передусім як |
|
суб’єкта пізнання і творчості. |
|
|
Психологія |
аналізує людину як усталену цілісність психічних |
|
процесів, властивостей і відносин: темпераменту, ха- |
|
рактеру, здібностей, вольових властивостей тощо. |
|
Тобто психологія шукає стабільні характеристики |
|
психіки, які забезпечують незмінність людської при- |
|
роди. |
Історія |
інтерес до того, як під впливом культурно-історичних |
|
факторів змінюється людська істота. |
Економіка |
припускає, що людина здатна на раціональний вибір. |
|
(Психологія виходить з того, що мотиви людської пове- |
|
дінки переважно ірраціональні й незбагненні). |
Соціологія |
з’ясовує, насамперед, те в людині, що безпосередньо |
|
пов’язане із соціальним життям, включеністю людини у |
|
систему соціальних відносин, — тобто не її біологічні чи |
|
психічні особливості, а суто соціальні характеристики. |
Соціологія — 1) розглядає людину як надзвичайно пластичну істоту, здатну до значних соціальних адаптацій, але водночас ви-
різняє в людині соціально-типові характеристики — риси, яки-
ми наділені певні типи людей.
2)Соціолог досліджує людину насамперед як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, а також шляхи і канали зворотного впливу особистості на соціальний світ.
3)Соціологію цікавить участь людини — особистості — у змінах і розвитку соціальних відносин; вона досліджує зв’язки особистості і суспільства, регуляцію і саморегуляцію соціальної поведінки.
Отже, специфіка соціологічного підходу у з’ясуванні того в людині, що безпосередньо пов’язане з соціальним життям, залученням до системи соціальних відносин, — тобто, не її біологічних чи психологічний особливостей, а суто соціальних характеристик.
У соціології важливим є розмежування термінів «людина»,
«індивід», «індивідуальність», «особистість»1.
1 Ядов В. А. Личность как предмет изучения // Социальная психология в трудах отечественных психологов. — CПб., 2000. — С. 70—75.
193
Убуденній свідомості досить часто ототожнюються ці поняття.
Всоціології це не синоніми і достатньо чітко розрізняються.
Поняття, що відображає загальні риси, властиві людському роду (родове поняття) (Homo sapiens)
Людина Людина — частина природи (її біологічна характеристика)
Людина — суб’єкт історії, (її соціальна характеристика)
Термін, який вживають як родове поняття, котре вказує на приналежність до людського роду — вищої сходинки розвитку живої природи. Вказує на якісну відмінність людей від тварин, на людину — продукт природи, і необхідний для характеристики всезагальних, притаманних усім людям якостей і особливостей, що знаходить свій прояв у назві «Homo sapiens», або «людина розумна».
Відображає загальні риси, властиві людському роду.
|
Людина: |
|
|
Індивід |
Окрема, конкретна людина, одиничний представ- |
|
ник роду людського, який втілює характерні ознаки |
|
цілого. Зазначається, що йдеться не про все людст- |
|
во взагалі і не про будь-яку людину в ньому. |
Індивідуальність |
Особливе і специфічне, неповторне, що відрізняє |
|
конкретну людину від інших, в т.ч. як успадковані, |
|
так і набуті якості, природні і соціальні, фізіологі- |
|
чні і психічні. Але у випадку вживання цього тер- |
|
міна соціологію цікавить не власне неповтор- |
|
ність, а її вплив на соціальні процеси та місце в |
|
них людини. |
Особистість |
Усталена система соціально-значущих рис, яка |
|
характеризує індивіда як члена того чи іншого су- |
|
спільства. |
Особистість — усталений комплекс якостей і властивос-
тей людей, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп та спільнот, до яких вона належить і у життєдіяльності яких бере участь.
194
Термін «особистість» застосовують для характеристики соці-
ального в людині.
Предметом дослідження соціології особистості є людина соціальна.
Особистість Термін «особистість» використовують для характеристики соціального в людині. Якщо «людина» — це передусім продукт природи, то «особистість» — продукт суспільства. Але було б спрощено розглядати людину лише як продукт суспільного розвитку (об’єкт). В соціології, особливо сучасній, людина — особистість трактується переважно як суб’єкт суспільних процесів, тобто їх активний діяч і творець. Ця активна творча діяльність стає можливою завдяки оволодінню особистістю успадкованою від попередніх поколінь культурою. Водночас, як слушно зазначає відомий харківський соціолог О. Якуба, не можна відмовлятися від урахування біологічних особливостей людини, здатних впливати на формування соціальних властивостей індивіда.
Особистість, на її думку, — усталений комплекс яко-
стей і властивостей людей, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп та спільнот, до яких вона належить і у життєдіяльні яких бере участь.
ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ РОЗГЛЯДУ КАТЕГОРІЙ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ
Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості (Н. Черниш)1
1Кожен індивід є людиною, але не кожен — особистістю. Особистістю не народжуються — нею стають. Індивід, у даному випадку, є висхідним пунктом для розвитку в людині особистості, а особистість, своєю чергою, — це підсумок розвитку індивіда, найповніше уособлення всіх людських властивостей.
1Черниш Н. Й. Соціологія: Курс лекцій. Випуск 1—6. — Л., 1996.
195
2Особистість є конкретним виразом суті людини, але й одночасно втіленням соціально значущих рис і властивостей певного суспільства та його культури.
Немає людини і особистості «взагалі» — обидві вони чітко іден-
тифікуються з певним суспільством, конкретною спільнотою і нормами та цінностями культури.
3Інтегрування особистості у суспільство здійснюється через її входження до різноманітних соціальних спільнот, прошарків та груп; саме вони є основним шляхом сполучення суспільства і людини протягом усього її життя.
Особистостями стають у спільнотах, але і сама людина-
особистість згодом утворює нові спільноти відповідно до власних інтересів та умов, що змінюються.
У1799 р. мисливці знайшли на півдні Франції в лісах Аверона дикого хлопчика 11—12 років. Він пересувався лише на чотирьох кінцівках, їв як тварина, кусав тих, хто до нього наближався. Мовою його були тільки нечленороздільні звуки. У дзеркалі він себе не пізнавав. Людиною, індивідом та індивідуальністю він був, а
особистістю — ні. Соціальні якості він не набув. Такі люди називаються феральні1.
Наші цінності, орієнтації, типи поведінки відрізняються в залежності від середовища, в якому відбувається становлення наше як особистості.
Основні проблеми соціології особистості:
—вивчення особистості як елемента, творця і представ-
ника соціальних спільнот і соціальних інститутів;
—аналіз особистості як об’єкта соціальних відносин (коли на перший план висувається вплив суспільства на особистість в процесі її формування, соціалізації, виховання тощо);
—розгляд особистості як суб’єкта суспільних відносин
(включно з її соціальною діяльністю, активністю і творчістю в суспільному житті).
1Социология / Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Нечипуренко В. Н., По-
пов А. В. — М., 2000. — С. 113—149.
196