- •Екзаменаційні питання з української літератури
- •Дайте характеристику історико-культурному розвитку української літератури другої половини XIX ст. Та з’ясуйте її роль у житті поневоленої нації.
- •Доведіть, що твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» є зразком реалістичної соціально-побутової повісті.
- •Визначте, які актуальні проблеми досліджує Іван Карпенко-Карий у трагікомедії «Мартин Боруля». Поясніть, у чому полягає трагізм образу Мартина Борулі.
- •11.З’ясуйте причини, що спонукали до братовбивства у повісті «Земля» Ольги Кобилянської. Доведіть, що цей твір має ознаки символізму.
- •12.Розкрийте ідею єдності людини і природи в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Прочитайте напам’ять уривок із поеми.
- •13.Поясніть на прикладі поезії «Соntга sреm sрего» Лесі Українки, як поетеса утверджує незламність духу людини за будь-яких життєвих ситуацій. Прочитайте вірш напам'ять. Соnтrа sрем sреrо!
- •14.Доведіть, що «Камінний хрест» Василя Стефаника — це експресіоністична новела.
- •15.З’ясуйте особливості лірики м. Вороного («Блакитна панна», «Інфанта», «Палімсест», «Євшан-зілля», «Легенда»). Одну з поезій розкажіть напам'ять.
- •21. Проаналізуйте пейзажну лірику Павла Тичини зі збірки «Сонячні кларнети». Прочитайте напам'ять вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...».
- •Ви знаєте, як липа шелестить...
- •22. Розкрийте проблему національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитайте напам'ять вірш «Пам'яті тридцяти».
- •Пам'яті тридцяти
- •23. Охарактеризуйте основні риси поетичного стилю Максима Рильського як представника київської школи неокласиків на прикладі його філософської поезії «Молюсь і вірю». Прочитайте напам'ять поезію.
- •Молюсь і вірю
- •24. Проаналізуйте поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну»: історія написання, ідейно-тематична спрямованість. Прочитайте вірш напам’ять.
- •Любіть україну
- •25. Охарактеризуйте творчість Євгена Плужника як одного із провідних поетів «розстріляного відродження» («Ніч...А човен - як срібний птах!..», «Річний пісок...»).
- •Ніч … а човен – як срібний птах
- •Питання № 31
- •Питання №32
- •Питання №33
- •Питання №34
- •Питання №35
- •37)Проаналізуйте творчість Олени Теліги та Олега Ольжича як яскравих представників «Празької поетичної школи».
- •43. Проаналізуйте патріотичну лірику Василя Симоненка. Прочитайте напам'ять вірш «Лебеді материнства».
- •44. Доведіть, що Іван Драч — невтомний шукач нового змісту і нової форми поезії («Балада про соняшник», «Балада про вузлики», «Крила»).
- •45. Проаналізуйте збірку м. Вінграновського інтимної лірики «Цю жінку я люблю». Прочитайте напам'ять вірш «Сеньйорито акаціє, добрий вечір!»
- •46. Розкрийте багатство і розмаїття лірики Дмитра Павличка. Назвіть твори поета, покладені на музику („Два кольори”, „Лелеченьки”, „Коли ми йшли удвох з тобою”). Прочитайте поезію напам'ять.
- •47. Проаналізуйте особливості сюжету та композиції історичного роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Прочитайте уривок з твору напам’ять.
- •48. Зробіть порівняльний аналіз образів Марусі Чурай та Мавки (за драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки та романом «Маруся Чурай» л. Костенко).
- •49. Розкрийте світ людських почуттів і думок у поезії Ліни Костенко. Прочитайте напам'ять вірш поетеси (за вибором студента).
- •51. Обґрунтуйте думку, що твір Олеся Гончара «Залізний острів» («Тронка») називають новелою-застереженням.
- •Розкрийте тематику та особливості індивідуального стилю Григора Тютюнника-новеліста («Зав'язь», «Три зозулі з поклоном»).
22. Розкрийте проблему національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитайте напам'ять вірш «Пам'яті тридцяти».
Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи — змінювався характер та проблематика віршів Тичини. І якщо в ранній творчості він намагався передати настрої народу, що чекає змін на краще і готовий на подвиги заради цих змін, то вже починаючи зі збірки «Плуг» поет все більше і більше звертає увагу на настанови партії і за загальними гаслами та вихваленням діяльності Леніна й інших керівників врешті-решт втрачає свій талант.
Проте, обдарування поета слід визначати не за віршами, написаними на замовлення, а за поезією, що йшла від серця, де розкриваються всі почуття й переживання поета. І саме такі твори складають перші збірки Тичини, саме в них молодий поет висловив і своє захоплення тими змінами, що відбулися в суспільстві, і тривогу, чи здійсняться найзаповітніші мрії, і сум та обурення через те, що надії народу було обмануто, і засудження братовбивчої війни.
Але все-таки більшість ранніх віршів Тичини сповнені радісних очікувань, віри в національне відродження України. Про це говорить і сповнена радісних почуттів пейзажна лірика, у якій прихід весни, відновлення природи символізує відновлення країни, і гармонія музичних асоціацій ліричного героя. Часто, намагаючись передати ту заплутану ситуацію, що склалася в країні, поет вдається до образів-символів. Так, за допомогою образів сонця та вітрів Тичина говорить про поступові зміни в Україні, про ті сили, що впливали на відродження нашої країни. «Дума про трьох вітрів» є символічним відображенням політичної ситуації в Україні, де Ясне Сонечко — то людські надії на відродження країни, а вітри — різні політичні партії та угрупування, що намагалися захопити владу в країні. твір є свідченням того, що поет добре розумів політичну ситуацію і бачив, що Україну роздирають протиборчі сили, проте ще живі події на відродження рідної землі.
Свідченням цьому є й поема «Золотий гомін», написана під враженням проголошення Центральною Радою 28 червня 1917 року незалежної України. Поет начебто повертає читачів у минуле, згадує славні княжі часи, коли земля наша була сильною та могутньою. Я думаю, що поет використав цей прийом недаремно, він поєднав два історичні періоди, коли Україна була вільною, адже, як відомо, з часів занепаду Київської Русі земля наша не знала волі, на неї постійно зазіхали всілякі загарбники.
Справжнім героєм поеми стає Київ, місто, де жив на той час поет, і яке було свідком колишньої слави української землі. Все місто, вся природа навкруги, а не тільки люди радіють звістці про незалежність. Радісний, святковий настрій передає поет за допомогою образу «золотого гомону», що утворився і струнами природи, і «дзвоном Лаври і Софії». Автор бачить, що не все ще добре, ворожі сили втілені в образі чорного птаха, що «із гнилих закутків душі, із поля бою прилетів. Кряче...», ще багато калік та знедолених ходить по землі, проте є в поемі впевненість, що все зможе подолати народ, який став на шлях свого відродження.