§ 3. Запобігання економічній злочинності

Попередження економічної злочинності є невід'ємною складо­вою соціального управління, що має передбачати впровадження економічних, організаційно-виробничих, технічних, правових і ви­ховних заходів, спрямованих на нейтралізацію або зниження впливу обставин, що зумовлюють вчинення злочинів у сфері економіки.

Протягом майже всієї історії існування радянської влади бо­ротьба з економічною злочинністю носила пріоритетний характер.

Важливе значення, зокрема, мали фундаментальні дослідження природи економічної злочинності, які проводили відомі вчені-юри- сти В.Н. Кудрявцев, В.Г. Танасевич, Б.Е. Богданов, Г.К. Сінілов та інші. На початку 70-х років минулого століття в системі МВС СРСР було створено спеціальний інститут з проблем охорони і збереження соціалістичної власності, а у 6 областях України — відділи та відді­лення, які проводили дослідження окремих проблем боротьби з еко­номічною злочинністю.

У системі правоохоронних органів такими підрозділами є Дер­жавна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) і Дер­жавна податкова служба (ДПС). Діяльність зазначених служб при сумлінності, чесності та непідкупності їх працівників має відповідати міжнародним стандартам, бути максимально прозорою та зрозумі­лою як для громадськості, так і для підприємців, щоб ефективно ви­конувати покладені на них завдання: своєчасно попереджати, роз­слідувати та розкривати злочини у сфері економіки на підприємс­твах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній і банківській системах, добиватися повного відшкодування нанесе­них збитків, забезпечувати захист громадян від злочинних посягань; активно використовувати засоби масової інформації для висвіт­лення стану економічної злочинності в країні та регіонах і напрямів боротьби з нею.¹

Заходи запобігання економічної злочинності прийнято дифе­ренціювати на загальні, тобто ті, які не спрямовані на виявлення кримінологічних факторів у сфері економіки, і спеціальні, тобто за­ходи цілеспрямованого впливу на такі фактори в найбільш уражених сферах і галузях господарської діяльності з урахуванням особливо­стей їх функціонування.

Одночасно як критерій для класифікації заходів боротьби з еко­номічною злочинністю також використовується належність цих за­ходів до однорідної соціальної сфери. 'Гак, В.Н. Кудрявцев, який усебічно дослідив причини та умови економічних злочинів, вважає, що на основі даного критерію виділяються економічні, політичні, правові, психологічні, організаційні, технічні заходи боротьби з ко­рисливою злочинністю. Економічні заходи боротьби з корисливою злочинністю.

Загальні:

а) подолання економічної кризи;

б) зниження рівня реальної інфляції до 2—4% у рік;

в) зниження ступеня поляризації населення за рівнем доходів;

г) ресурсне забезпечення прожиткового мінімуму населення;

д) підтримка реального безробіття на рівні не вище 5—6% пра­цездатного населення.

Спеціальні:

а) адекватне ресурсне забезпечення підрозділів правоохоронних органів по боротьбі зі злочинами у сфері економіки;

б) створення економічної основи державних позабюджетних фондів, що передбачають відособлене фінансування програм ком­пенсації збитків жертвам злочинів у сфері економіки.

Політичні заходи боротьби з корисливою злочинністю.

Загальні:

а) забезпечення стабільності обмеженого державного управ­ління майном і економічною діяльністю;

б) підтримка стійкої рівноваги державних і приватних інтересів у економіці;

в) обмеження корупції в органах державної влади й місцевого самоврядування, що відають державним регулюванням економікою.

Спеціальні:

а) розробка державної стратегії боротьби з корисливою злочин­ністю;

б) визначення цілей і завдань боротьби зі злочинністю у сфері економіки в програмних документах політичних партій і рухів;

в) забезпечення державної підтримки розвитку недержавних ін­ститутів боротьби зі злочинністю у сфері економіки та окремими її видами.

Правові заходи боротьби з корисливою злочинністю.

Загальні:

а) усунення протиріч у правовому регулюванні власності, еко­номічної діяльності та служби в комерційних та інших організаціях;

б) заповнення прогалин у правовому регулюванні окремих видів економічних відносин (наприклад, відносин власності на землю).

Спеціальні:

а) внесення змін і доповнень у кримінальне законодавство у ча­стині, що відноситься до вдосконалення норм про відповідальність за злочини проти власності у сфері економічної діяльності;

б) усунення термінологічної непогодженості цивільного, адмі­ністративного, митного, податкового, валютного і кримінального законодавства;

в) розробка та прийняття офіційного тлумачення норм про від­повідальність за злочини у сфері економіки;

г) удосконалювання правового регулювання діяльності підроз­ділів правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з окремими видами злочинів у сфері економіки;

д) нормативне врегулювання механізму компенсації збитків, за­подіяних жертвам злочинів у сфері економіки.

Психологічні заходи боротьби з корисливою злочинністю.

Загальні:

а) виховання поваги до законодавчих норм у сфері економіки;

б) формування ідеалів чесного підприємництва;

в) формування довіри населення до державної економічної по­літики;

г) виховання негативного ставлення до ухилення від сплати по­датків.

Спеціальні:

а) інформування населення про стан правового регулювання відповідальності за корисливі злочини;

б) виховання солідарності населення із кримінально-правовими заборонами щодо суспільно небезпечної економічної поведінки;

в) інформування про негативні наслідки порушення кримі­нально-правових заборон у сфері економіки;

г) інформування про заходи профілактики окремих видів кори­сливих злочинів;

д) інформування про способи легального захисту прав, поруше­них у результаті здійснення корисливих злочинів;

е) демонстрація позитивних результатів попередження й при­пинення окремих видів корисливих злочинів.

Організаційні заходи боротьби з корисливою злочинністю.

Загальні:

а) розробка й упровадження нових соціальних технологій, що об'єктивно перешкоджають здійсненню корисливих злочинів (за­безпечення «прозорості» державного бюджету, оголошення рей­тингу вільних від корупції сфер державного управління окремими секторами економіки; галузева паспортизація суб'єктів економічної діяльності тощо).

Спеціальні:

а) кримінологічна експертиза економічного законодавства;

б) створення системи кримінологічного моніторингу всіх галу­зей економіки;

в) розробка спеціалізованих програм (планів) або розділів таких програм (планів) боротьби з окремими видами корисливих злочи­нів;

г) оптимізація системи підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з окремими видами корисливих злочинів;

д) удосконалювання механізму взаємодії вітчизняних та інозем­них правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з корисли­вими злочинами транснаціонального характеру.¹ Розділ 16.

ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) «БРУДНИХ» ГРОШЕЙ ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ