- •1.6. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- •1.7. Галузі й інститути міжнародного права
- •2.2.2. Стародавня Греція
- •2.2.3. Стародавній Рим
- •2.4. Колонізація
- •2.5. Вестфальський мир (1648)
- •2.6. Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
- •65 64
- •2.9. Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
- •2.10. Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
- •2.11. Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
- •Контрольні питання
- •3.1. Поняття норми міжнародного права
- •3.2. Структура норм міжнародного права
- •3.3. Види міжнародно-правових норм
- •II. За способом створення і формою існування (за джерелами):
- •3.4. Джерела міжнародного права
- •3.5. Договір і звичай —основні джерела міжнародного права
- •3.6. Допоміжні джерела міжнародного права
- •3.7. Кодифікація міжнародного права
- •89 Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •4.1. Юридична природа основних принципів міжнародного права
- •4.2. Принцип суверенної рівності держав
- •4.3. Принцип незастосування сили або погрози силою
- •4.4. Принцип територіальної цілісності держав
- •4.5. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів
- •4.6. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
- •4.8. Принцип поваги прав людини
- •4.9. Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
- •4.10. Принцип міжнародного співробітництва
- •4.11. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
- •Література
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •5.1. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
- •5.2. Види суб'єктів міжнародного права
- •5.3. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- •5.6. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •5.7. Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб
- •5.8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності
- •5.9. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних суб'єктів
- •Література
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •6.1. Поняття визнання
- •6.2. Форми визнання
- •6.3. Види визнання
- •Контрольні питання
- •7,1. Поняття і види міжнародного правонаступництва
- •7.3. Правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів і державних боргів
- •7.4. Правонаступництво України у зв'язку з припиненням існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- •Спеціальні терміни
- •Література
- •Контрольні питання
- •8.2. Поняття міжнародного правопорушення
- •8.3. Види міжнародних правопорушень
- •8.4. Види і форми відповідальності
- •8.5. Обставини, що виключають відповідальність держав
- •8.6. Відповідальність міжнародних організацій
- •8.7. Санкції в міжнародному праві
- •Контрольні питання
- •9.1. Кодифікація права міжнародних договорів
- •9.2. Поняття міжнародного договору
- •9.3. Види міжнародних договорів
- •9.4. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
- •9.5. Законодавство України про міжнародні договори
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •10.1. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
- •10.2. Поняття і види міжнародних організацій
- •10.3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- •2. Наявність відособлених прав і обов'язків.
- •3. Право на вільне виконання своїх функцій.
- •8, Міжнародно-правова відповідальність.
- •10.4. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
- •10.5. Проблема реформування Організації Об'єднаних Націй
- •10.9. Міжнародні конференції
- •Контрольні питання
- •11.1. Міжнародна правосуб'єктність фізичних осіб
- •11.2. Покоління прав людини
- •11.3. Основні міжнародно-правові акти про права людини
- •11.6. Міжнародні акти про права людини і законодавство України
- •X УіСьл/tcUt
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •12.1. Громадянство та його значення для міжнародного права
- •12.2. Способи набуття громадянства
- •12.3. Припинення громадянства
- •12.5. Правовий стан іноземців
- •12.6. Правовий статус біженців і переміщених осіб
- •12.8. Право притулку
- •13.1. Поняття і види територій
- •13.2. Державна територія
- •13.3. Способи надбання державної території
- •13.4. Державні кордони
- •13.5. Міжнародна (недержавна) територія
- •13.6. Міжнародні і багатонаціональні ріки
- •13.7. Правовий режим Дунаю
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •14.1. Право зовнішніх зносин
- •14.2. Органи зовнішніх зносин держави
- •14.3. Поняття дипломатичного права та його джерела
- •14.4. Дипломатичні представництва
- •14.5. Функції дипломатичного представництва
- •14.6. Глава і персонал дипломатичного представництва
- •14.8. Торгові представництва
- •14.9. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •14.10. Спеціальні місії
- •Контрольні питання
- •15.2. Консульські представництва
- •Глава 3.Загальні положення.
- •15.4. Консульські привілеї та імунітети
- •Література
- •Контрольні питання
- •16.1. Поняття і просторова дія міжнародного морського права
- •16.3. Внутрішні морські води і їхній правовий режим
- •16.7. Континентальний шельф
- •16.9, Виняткова економічна зона
- •16.10. Міжнародні протоки і міжнародні канали
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •17.1. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
- •17.2. Види збройних конфліктів
- •17.3. Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
- •17.4. Учасники збройних конфліктів
- •17.5. Обмеження засобів і методів ведення війни
- •17.6. Ведення морської війни
- •17.7. Режим війського полону
- •17.8. Режим воєнної окупації
- •17.10. Нейтралітет у війні
- •17.11. Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •18.1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
- •18.5. Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
- •18.6. Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- •18.8. Міжнародні авіаційні організації
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •19.2. Основні принципи космічної діяльності
- •Література
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •Глава 20 міжнародне екологічне право
- •17 Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
- •20.2. Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
- •20.3. Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •21.1. Поняття міжнародного спору
- •21.2. Засоби вирішення міжнародних спорів
- •21.3. Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
- •21.5. Міжнародний арбітраж (третейський суд)
- •21.6. Міжнародна судова процедура
- •21.7. Розв'язання спорів у міжнародних організаціях
- •Спеціальні терміни
- •Контрольні питання
- •Глава 20.Міжнародне екологічне право643
4.8. Принцип поваги прав людини
Як самостійний принцип поваги прав людини був сформульований у Заключному акті НБСЄ 1975року. В аналізованій галузі ухвалений ряд найважливіших актів, до яких належать: Загальна декларація прав людини 1948року і два Пакти про права людини 1966року, один —про громадянські і політичні права, інший —про економічні, соціальні і культурні права. Був укладений ряд Конвенцій з конкретних аспектів: про попередження злочину геноциду і покарання за нього (1948рік), про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (1966рік), про ліквідацію усіх форм дискримінації стосовно жінок (1979рік), про права дитини (1989рік) та ін.
Затвердження в міжнародному праві принципу поваги прав людини вносить зміни в саму концепцію сучасного міжнародного права.
Ставлення держави до свого населення стає об'єктом уваги міжнародного співтовариства. Держави беруть на себе зобов'язання додержуватися історично досягнутих стандартів прав людини, оскільки від цього залежать і міждержавні відносини. Міжнародне право враховує важливий аспект взаємозв'язку внутрішнього і міжнародного життя держав. У ст. З Конституції України закріплено, що «права і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Затвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
У цілому ж затвердження в міжнародному праві принципу поваги прав людини —важливе свідчення ступеня цивілізованості як цього права, так і самого міжнародного співтовариства.
Кожна держава має суверенну владу видавати норми, що визначають права й обов'язки її громадян. Проте реалізація цієї влади повинна відбуватися в рамках міжнародного права. Міжнародний контроль у цій галузі не суперечить принципу невтручання. У Документі Московської наради Конференції з людського виміру НБСЄ 1991 року підтверджується, що «питання, які стосуються прав людини, основних свобод, демократії і верховенства закону, мають міжнародний характер, оскільки дотримання цих прав і свобод складає одну з основ міжнародного порядку». Відповідні зобов'язання становлять безпосередній і законний інтерес для всіх держав-учасниць і не належать до винятково внутрішніх справ відповідної держави.
100
На відміну від інших принципів міжнародного права принцип поваги прав людини займає центральне становище й у національному праві.
Аналіз міжнародних актів дозволяє виділити такі основні положення принципу поваги прав людини:
визнання гідності, властивої всім членам людської родини, а також їх рівних і невід'ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру;
кожна держава зобов'язана сприяти шляхом спільних і самостійних дій загальній повазі і дотриманню прав людини й основних свобод відповідно до Статуту ООН;
права людини повинні охоронятися владою закону, що забезпечить національний мир і правопорядок, людина не буде змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення;
держава зобов'язана шанувати і забезпечувати всім особам, що знаходяться в межах її юрисдикції, права і свободи, визнані міжнародним правом, без будь-якої різниці, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, станового або іншого становища;
кожна людина несе обов'язки стосовно інших людей і того суспільства і держави, до яких вона належить;
держава зобов'язана вжити законодавчих та інших заходів, необхідних для забезпечення міжнародно визнаних прав людини;
держава зобов'язана гарантувати будь-якій особі, права якої порушені, ефективні засоби правового захисту;
держава зобов'язана забезпечити право людини знати свої права і діяти відповідно до них.