- •1.Предмет і методологія курсу «спо»
- •2.Місце курсу спо в системі ін..Юр.Дисциплін.
- •3. Поняття правоохоронної діяльності держави, її види та основні напрямки.
- •4. Основні концептуальні положення реформи судової системи.
- •5. Завдання правоохоронних органів України в умовах формування правової держави.
- •6. Природа та поняття судової влади.
- •7. Поняття і ознаки правосуддя.
- •8. Система принципів правосуддя.
- •9.Принцип здійснення правосуддя тільки судом.
- •10. Принцип здійснення правосуддя на засадх рівності громадян перед законом та судом.
- •11. Принцип незалежності суддів і підпорядкованості їх тільки закону
- •12. Принцип гласності та відкритості судового процесу та його повного фіксування технічними засобами.
- •13. Принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
- •14. Принцип презумпції невинуватості.
- •15. Принцип державної мови судочинства.
- •16. Поняття судової системи України, її характеристика.
- •17. Історія розвитку судової системи України.
- •18. Ксу і система судів загальної юрисдикції.
- •19. Принципи територіальності, спеціалізації та інстанцыйності в побудові системи судів заг.Юрисдикції.
- •20. Ланка судової системи. Судова інстанція
- •21. Розгляд кримінальних та цивільних справ у суді 1ої інстанції.
- •23. Апеляційне провадження.
- •24. Перегляд кримінальних та цивільних справ за нововиявленими обставинами.
- •25. Перегляд справ всу
- •26. Місцевий суд – основна ланка системи судів згальної юрисдикції.
- •27. Склад, порядок формування, повноваження місцевогосуду.
- •28. Організація роботи в місцевому суді.Апарат місцевого суду
- •29.Види і склад апеляційних судів України.
- •30.Структура формування, повноваження судів другої ланки.
- •31.Судові палати апеляційних судів.Повноваження,склад та порядок формування.
- •32.Організація роботи в апел.Судах
- •33. Принципи організації і діяльності спеціалізованого господ.,адмін.. Суду
- •34. Місцеві спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад та повноваження.
- •35. Апеляційні спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад та повноваження.
- •36. Вищі спеціалізовані суди. Структура, порядок формування, склад та повноваження.
- •37. Всу – найвищий судовий орган системи судів загальної юрисдикції
- •38. Пленум всу.
- •39. Ксу- єдиний орган конституційної юрисдикції в україні.
- •40. Повноваження ксу.
- •42. Вища рада юстиції України.
- •43. Вища кваліфікаційна комісія суддів. Порядок формування та повноваження.
- •44. Вимоги до суддів ксу та суддів судів загальної юрисдикції.
- •45. Національна школа на посаду суддів України.
- •46. Підготовка кандидатів на посаду судді.
- •47. Підготовка суддів, яких призначено на посаду судді вперше, яких обрано на посаду судді безстроково
- •48. Підготовка суддів яких призначено на адміністративні посади в судах.
- •49. Слідчий суддя,його обрання та повноваження
- •50. Навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації.
- •51. Юридична відповідальність суддів. Види юр. Відповідальності.
- •52. Служба дисциплінарних інспекторів
- •53. Інститут народних засідателів та присяжних. Порядок формування, їх склад.
- •54. Суддівське самоврядування. Організаційні форми судівського самоврядування та їх завдання.
- •55. Організаційне забезпечення діяльності суддів.
- •56. Державна судова адміністрація. Система її органів.
- •57.Повноваження державної судової адміністрації та системи її органів.
- •58. Забезпечення суддів
- •59. Історія зародження і етапи розвитку прокуратури.
- •60. Місце прокуратури у механізмі держави.
- •61.Поняття "прокурорський нагляд". Завдання прокуратури
- •63. Територіальні прокуратури
- •64. Спеціалізовані прокуратури
- •65.Принципи організації і діяльності прокуратури (в зошите)
- •66. Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень
- •67. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих (ст 46)
- •68. Порядок призначення прокурорів. Класні чини працівників органів прокуратури україни
- •69.Функції органів прокуратури
- •70. Підтримання державного обвинувачення в суді
- •71. Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді
- •72. Прокур. Нагляд за додержанням законів орга, які проводять опер-розшукову діял,дізнання,досудове слідство.
- •73. Прокурор.Нагляд. За додержанням законів при виконанні суд. Ріш. У крим. Справах,а також при застосуванні ін.. Заходів примусового характ.,що повяз. З обмеж.Особист.Свободи громад.
- •74. Міністерство юстиції України. Структура,основні функції.
- •75. Управління Мін.Юстиц. В Автон..Респ.Крим,обл.,міст.Києві та Севаст.
- •76.Повноваження Мін.Юстиц. Та його органів.
- •79.Система і структура органів внутрішніх справ.
- •80. Основні напрямки діяльності і повноваження орг..Внутр.Справ
- •81. Органи досудового слідства та дізнання.
- •86.Принципи,організаційні форми і види діяльності адвокатури.
- •87.Права та обв’язки адвоката.
- •88. Кваліфікаційно-дисциплінарні ком.Адвокатури, їх повноваження
- •89.Адвокатське самоврядування.
- •90.Поняття нотаріату. Права та обов’язки нотаріуса.
70. Підтримання державного обвинувачення в суді
Конституція України визначає як одну із конституційних функцій прокуратури — підтримання державного обвинувачення в суді (ст. 121 Конституції). Ця функція знайшла своє закріплення в Законі “Про прокуратуру” (ст. 5), а також у Кримінально-процесуальному кодексі України (ст. 264 КПК). Державним обвинуваченням прийнято називати сукупність дій прокурора з відстоювання перед судом висновку про винність підсудного. Характерно, що законодавець, говорячи про досудове слідство, застосовує термін “обвинувачення”, а термін “державне обвинувачення” вживається в тих випадках, коли йдеться про діяльність прокурора саме в суді.
В суді першої інстанції, де прокурор виконує функцію підтримання державного обвинувачення від імені держави, він користується процесуальним статусом сторони і виконує обов’язки з обґрунтування та доказування обвинувальної тези або відмови від обвинувачення, якщо воно не підтвердилося. Таке становище прокурора випливає із положень КПК України.
Функція прокурора як обвинувача в суді першої інстанції не є односторонньою на відміну від функції захисту. Адже прокурор в окремих випадках зобов’язаний відмовитися від обвинувачення, тоді як адвокат не вправі відмовитись від прийнятого на себе захисту; прокурор виконує державно-правову функцію, залишаючись представником прокурорської системи, і тому зобов’язаний реагувати на будь-які випадки порушення закону, в тому числі й на незаконне рішення (вирок), незалежно від того, чи відповідає це інтересам обвинуваченого або суперечить їм. Це положення закріплено у ст. 25 КПК України: “Прокурор зобов’язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вжити передбачених законом заходів по усуненню всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили”.
Аналогічні обов’язки прокурора передбачено Законом “Про прокуратуру”: “Прокурор може вступити в справу у будь-якій стадії процесу… і зобов’язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили” (ст. 35 Закону). Отже, прокурор зобов’язаний реагувати на незаконний вирок (постанову) суду незалежно від того, чи відповідає це інтересам обвинуваченого чи їм суперечить.
71. Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді
Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді — це одна з важливих гарантій забезпечення захисту їх прав та інтересів. Приводами до дій прокурора щодо здійснення представництва може бути: 1) звернення до прокуратури громадянина; 2) звернення до прокуратури юридичних та посадових осіб; 3) повідомлення у засобах масової інформації; 4) безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.
Підставами представництва у суді інтересів громадянина, як визначає ст. 36і Закону України “Про прокуратуру”, є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права, або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються в відносинах між ними або з державою.
Здійснюючи захист прав і законних інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правомочні усунути порушення закону і поновити порушені права.
Діяльність прокурора щодо здійснення представництва в суді інтересів громадянина або держави регламентована Законом України “Про прокуратуру”, нормами ЦПК і ГПК, а також наказами Генерального прокурора України № 6 гн від 15.04.2004 р. “Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави” та № 6/3 гн від 07.05.2004 р.
(!) Представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як самостійну конституційну функцію прокуратури, яка має ряд особливостей: по-перше, прокурорське представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, в той час як інші види представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, відмінністю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу, і завжди виступає на варті законності.
Суб’єктами реалізації представництва інтересів громадян і держави є:
а) Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах, Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України;
б) прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; прокурори військових регіонів і Військово-Морських Сил;
в) прокурори міських, районних, міжрайонних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших спеціалізованих прокуратур.
Предметом прокурорського звернення до суду (заяви або позову), зокрема, можуть бути: 1) визнання незаконними актів органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб та скасування таких актів; 2) припинення противоправно! діяльності державних органів, юридичних осіб, поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб; 3) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої правопорушеннями, тощо.
Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію, вирішує головне завдання — захист прав, свобод і законних інтересів громадян і інтересів держави. Представництво прокурора складається з досудового провадження, яке включає підготовку заяви, звернення до суду і власне судового провадження, тобто участі у їх розгляді судами шляхом цивільного, господарського або адміністративного судочинства.