65. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією.

Інформаційна технологія - це комплекс взаємопов'язаних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації та взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих первісних витрат і наукомісткої техніки. Їх введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки фахівців.

В останні десятиліття менеджменту в найбільш розвинених країнах, зокрема, в США і Японії, на творчі (творять) інформаційні технології так званого третього (вищого) рівня. Вони охоплюють повний інформаційний цикл - вироблення інформації (нових знань), їх передачу, переробку, використання для перетворення об'єкта, досягнення нових більш вищих цілей.Інформаційні технології третього рівня означають вищий етап комп'ютеризації менеджменту, дозволяють задіяти ЕОМ у творчому процесі, з'єднати силу людського розуму і міць електронної техніки. Повна інтегрована автоматизація менеджменту припускає охоплення наступних інформаційно-управлінських процесів: зв'язок, збір, зберігання і доступ до необхідної інформації, аналіз інформації, підготовка тексту, підтримка індивідуальної діяльності, програмування і рішення спеціальних завдань. Основні напрямки автоматизації інформаційно-управлінської діяльності компаній наступні:

автоматизація процесу обміну інформацією, включаючи АТС, " електронну пошту ". До сучасних технічних засобів автоматизації інформаційно-управлінської діяльності відносяться:

1) персональні комп'ютери, об'єднані в мережі;

2) електронні друкарські машинки;

3) текстообробні системи (проблемноорієнтовані комп'ютерні системи, що мають великі функціональні можливості);

4) копіювальні машини;

5) комунікаційні засоби, телефонну техніку;

6) засоби для автоматизації введення архівних документів і пошуку інформації (до них відносяться нетрадиційні носії інформації:

магнітні диски і стрічки, мікрофільми, диски з оптичними записами);

7) засоби для обміну інформацією - "електронна пошта";

8) відеоінформаційні системи;

9) локальні комп'ютерні мережі;

10) інтегровані мережі установ.

66. Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера

Спілкування — це процес передавання ідей, думок і почуттів, доведення їх до розуміння іншими людьми. Цей процес лежить в основі будь-якої практичної діяльності.

Від правильної організації спілкування людей у виробничих умовах залежить результативність їхньої діяльності, ступінь взаєморозуміння з партнерами, клієнтами та співробітниками, задоволення працівників своєю працею, морально-психологічний клімат у колективі, взаємини з іншими підприємствами й державними органами.Основні функції управлінського спілкування:видача розпорядницької інформації (розпорядження, накази, вказівки, рекомендації, поради тощо);

одержання зворотної (контрольної) інформації про хід і підсумки реалізації розпорядницької інформації;

видача оцінної інформації про підсумки реалізації завдання.

Перша функція в управлінському спілкуванні присутня завжди, вона головна та провідна. Друга та третя функції можуть і не бути в тому чи іншому конкретному акті управлінського спілкування.Чому перша функція головна? Тому що від її якості залежить якість виконавчої діяльності. Крім того, перша функція ще й найбільш складна. На цій стадії найчастіше виникають проблеми та конфлікти, тому що керівник змінює погляди, відносини, установки, вид діяльності, дії, поведінку іншої людини, інших людей.

Менеджери витрачають для організації й забезпечення різних видів спілкування у виробничих умовах у середньому 80 % свого робочого часу. Сучасний керівник повинен розуміти, що уміння спілкуватися — не менш важливий елемент професійної діяльності будь-якого співробітника, ніж його спеціальні знання й навички роботи.

Значення має змістовність спілкування, його насиченість. Якість спілкування залежить не тільки від змісту, але й від форми, що визначає культуру взаємин. Вдало обрана форма сприяє досягненню цілей спілкування.