8. Фінансовий облік витрат

Фінансовий облік витрат гірничодобувних підприємств ґрунтується на основі інструкцій, положень, законів та чинного законодавства України. Існуюча система рахунків, що використовується на добувних підприємствах потребує удосконалення, тому ці недоліки компенсовані розробкою робочого плану рахунків для гірничодобувних підприємств.

Основним етапом побудови фінансового обліку затрат на видобуток вугілля має бути групування і перегрупування елементів затрат. Воно повинно будуватися за об'єктами та суб'єктами господарського процесу, елементами виробничої собівартості і перегрупуванням елементів затрат в статті затрат.

Основними чинниками, що впливають на побудову внутрішньогосподарського обліку затрат гірничодобувних підприємств є: характер видобутого вугілля, спосіб його одержання, технологія видобутку та особливості організації виробництва. При цьому основу має складати групування затрат за місцями виникнення затрат (центрами затрат) і центрами відповідальності на основі їхнього взаємозв'язку. Облік затрат і калькулювання собівартості видобутого вугілля має здійснюватися на основі попроцесного методу.

На гірничодобувних підприємствах можливі найрізноманітніші варіанти побудови внутрішньогосподарського обліку затрат та калькулювання собівартості. Але найбільш ефективним є варіант неповних затрат з їх нормуванням, що підтверджується розробками у дисертаційному дослідженні. При цьому сформовано систему нормативного обліку і детальну характеристику методів нормування затрат.

Основу калькулювання повної собівартості видобутого вугілля необхідно розглядати як складову двох елементів: елементів затрат у складі одноелементних статей і елементів затрат у складі комплексних статей собівартості. При калькулюванні необхідно враховувати вплив економічних, організаційних, технічних та природних чинників. Запропоновано шифри статей затрат (номенклатуру) собівартості руди підземного видобутку, що відповідає новим умовам господарювання.

Суттєвий вплив на вдосконалення обліку затрат, їх розподіл і перерозподіл має запровадження в практику господарської діяльності гірничодобувних підприємств сучасних інформаційних систем і відповідного програмного забезпечення (пакетів прикладних програм та систем керування базами даних). Це сприятиме більш оперативному отриманню економічної інформації, її опрацюванню (аналізу) і визначенню впливу на існуючі невідповідності в процесі господарювання.

Основою методології комплексного економічного аналізу є системний підхід до дослідження економічних процесів. Такий підхід використовується при вдосконаленні методології аналізу і пропонує досягнення мети найбільш раціональним шляхом. В процесі детального розгляду системи аналізу затрат гірничодобувних підприємств виділено її окремі складові, зокрема, підсистеми і елементи та побудована відповідна модель, яка має цільовий характер і реалізується з метою мінімізації затрат і максимізації прибутку.

В умовах нестабільної економічної ситуації, особливо в гірничодобувній галузі, методика аналізу затрат і собівартості значно змінюється. Вагомим стає аналіз взаємозв'язку між собівартістю, обсягом виробництва і прибутком. Його запровадження дає змогу формувати оптимальну виробничу програму для забезпечення стійкого фінансового стану цих підприємств.

Аналіз парних залежностей та коваріацій дозволив сформувати лінійну модель визначення собівартості руди підземного видобутку, яка дозволяє враховувати 91,6% коливань собівартості руди і приймати відповідні управлінські рішення стосовно виправленого зниження затрат.

Використання пакетів прикладних програм, таких як STATGRAPHICS, при прогнозуванні затрат гірничодобувних підприємств є економічно доцільним.