|
ρсер |
= |
|
|
m |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.2) |
|
|
|
V (1 |
+0,01 W) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де m – маса мінеральної вати, г (кг); W – вологість мінеральної вати, %. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
Результати випробувань заносять до табл. 2.1. |
|
|
|
|
|
Таблиця 2.1 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Результати визначення середньої густини і марки мінеральної вати |
|
|
|
|||||||||||||||
|
№ п.п. |
|
m, г |
|
d, cм |
h, cм |
V = |
πd2h |
3 |
W, % |
ρсер, |
ρсер, |
|
|
ρ |
сер , |
|
Марка |
|
||
|
|
|
4 |
, см |
г/см3 |
кг/м3 |
|
кг/м3 |
|
|
|||||||||||
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
|
|
|
|
5 |
6 |
7 |
|
8 |
|
9 |
|
||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За марку мінеральної вати приймають округлу до найближчого найбільшого стандарт- |
|
|||||||||||||||||||
ного значення величину середньої густини у кг/м3 (табл. 2.2). |
|
|
|
|
Таблиця 2.2 |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Марки теплоізоляційних матеріалів |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
Група матеріалів |
|
|
|
|
|
Марка (кг/м3) |
|
|
|
|
|
|
||||||
Особливо легкі (ОЛ) |
|
|
|
|
|
|
15; 25; 35; 50; 75; 100 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Легкі (Л) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
125; 150; 175; 200; 250; 300; 350 |
|
|||||||||
Важкі (В) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
400; 450; 500; 600 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
2.2. Вологість мінеральної вати (ДСТУ Б В.2.7-38-95)
Апаратура і матеріали. Електрошафа сушильна з температурою до 150±5°С, терези технічні, склянки типу СВ або СН за ГОСТ 25336 або тиглі за ГОСТ 9147, кальцій хлористий плавлений, ексикатор за ГОСТом 25336..
Випробування. Пробу масою 5±0,1 г поміщають у попередньо висушену і зважену склянку або тигель (m1), зважують (m2), висушують у сушильній електричній шафі до постійної маси (m3). Після висушування склянку або тигель з пробою охолоджують в ексикаторі над хлористим кальцієм до температури 22±5°С. Вологість W, %, обчислюють за формулою:
W = |
m1 |
−m2 |
100 , |
(2.3) |
m2 |
|
|||
|
−m3 |
|
||
Вологість мінеральної вати повинна бути не більше 2%.
2.3. Стисливість та пружність мінераловатних плит
2.3.1. Визначення стисливості
Апаратура і матеріали. Прилад на випробування стисливості та пружності, годинник, зразки мінераловатних плит.
Випробування. Зразки мінераловатних плит укладають на плиту приладу, звільняють нижній гвинт і плавно опускають на зразок квадратну пластину вагою 0,5 кг, яка забезпечує тиск 0,0005 МПа. Зразок під цим тиском витримують 5 хвилин і беруть відлік на шкалі приладу. Це дає початкову товщину мінераловатної плити (Н0).
Далі звільняють верхній гвинт і плавно опускають на зразок вантаж масою 1,5 кг (тиск разом із квадратною пластиною становить 0,002 МПа). Під цим тиском зразок витримують 5 хвилин. Потім беруть відлік на шкалі приладу, який дає товщину стиснутої мінераловатної
плити (Н1).
Стисливість мінераловатної плити, %, обчислюють за формулою:
9