з’явиться перша крапля смоли, включають секундомір. Коли об’єм смоли досягне 50 мл, секундомір вимикають.

В’язкість смоли, сек, визначають за формулою:

µ = k τ ,

(6.1)

де k – константа віскозиметра; τ - час витікання 50 мл смоли, с.

Орієнтовна в’язкість фенолоформальдегідної смоли 40-120 сек, карбамідоформальдегідної – 8-25 сек.

6.2. Сухий залишок

Апаратура і матеріали. Шафа сушильна, терези аналітичні, чаша для випарювання, смола 20-30 г.

Випробування. Наважку смоли 2 г розмішують у чаші для випарювання 1 витримують близько 3 годин у сушильній шафі при 120°С. Після охолодження чашу з сухим залишком зважують. Кількість сухого залишку, %, визначають за формулою:

с.з. =100

m1

,

(6.2)

m

де m – маса смоли до висушування, г; m1 – маса смоли після висушування, г.

Результати заносять до табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Визначення сухого залишку смоли (полімеру)

Маса

Маса тигля

Маса тигля зі

№

зі смолою

смолою після

″′

′

тигля,

m= m′- m″

г

с.з., %

до висушу-

висушування,

m1=m

- m ,

с.з. , %

п.п.

m′, г

,

г

вання, m″, г

m″′, г

1.

2.

3.

6.3. Життєздатність смоли

Життєздатність смоли, точніше зв’язуючого, що складається зі смоли; отверджувача, а іноді й наповнювача – це час з моменту введення отверджувача до початку її желатинізації.

Апаратура і матеріали. Терези технічні, шафа сушильна, чаша фарфорова, скляні палички, смола, отверджувач, секундомір.

Випробування. У фарфорову чашу відважують 20-25 г смоли, яка має температуру 20°С. До смоли при безперервному перемішуванні додають отверджувач (так, для карбомідоформальдегідної смоли отверджувачем може бути щавлева кислота), одночасно включають секундомір. За життєздатність смоли приймають час від уведення отверджувача у смолу до її желатинізації. Кількість отверджувача може змінюватися від 0,5 до 5% (через кожні 0,5%). Результати наносять на графік залежності часу желатинізації від вмісту отверджувача та аналізують отриману залежність.

7.ПЛАСТМАСИ

7.1.Вивчення номенклатури виробів із пластмас

У даній роботі передбачається вивчити номенклатуру полімерних матеріалів, що випускаються промисловістю.

Номенклатура полімерних матеріалів складається кожним студентом на основі отриманих теоретичних знань і вивчення зразків виробів на стендах кафедри і в колекціях. Необхідно ознайомитися візуально зі зразками в лабораторії і на стендах і скласти таблицю з перелі-

18

ком виробів (номенклатура) указавши найменування конкретного виробу, групи виробів і можливих галузей застосування (табл. 7.1).

Використовуючи нормативно-довідкову літературу, студенти описують властивості 2-3 видів полімерних виробів (на вибір) - див. приклад у табл. 7.2, 7.3, 7.4.

							Таблиця 7.1
	Вид виробу (матеріалу)		Група виробів	Рисунок виробу (або			Призначення
			(матеріалів)	групи виробів)
	1		2	3			4
1.	Лінолеум: гліфталевий (алкід-						Матеріали для
ний); полівінілхлоридний;			Рулонні
нітроцелюлозний		(колоксиліно-					підлог
вий); гумовий (релін)
2. Плитки: полівінілхлоридні; ко-							Матеріали для
локсилінові; гумові; кумаронові;			Плиткові
азбестоебонітові; фенолітові							підлог
3.	Ворсові килимові покриття (на						Матеріали для
основі хімічних волокон)			Рулонні
ворсоніт							підлог
							Матеріали для
4.	Лінкруст		Рулонні				оздоблювання
							стін
							Матеріали для
5. Шпалери			Рулонні				оздоблювання
							стін

Матеріали для 6. Плитки полістирольні і т.д. Плиткові оздоблювання

стін

Примітка: У даній таблиці має бути зазначено не менше 10 видів виробів.

Фізико-механічні властивості фенолітових плиток			Таблиця 7.2.
Найменування властивості	Од. вимірювання		Показники
Густина	кг/м3		1300-1400
Границя міцності при: розтягу			30-40
статичному вигині	МПа		50-70
стиску			120
Водопоглинання	%		0,02
Теплопровідність	Вт/(м °К)		1,28
Теплостійкість	°С		120-140
Твердість	МПа		3-5
Опір стиранню	г/см2		0,024

Примітка: 1. Плитки випускаються будь-яких кольорів розміром 100х100 і 150х150 мм при товщині 4 і 6 мм. Витримують температуру від 120 до 150°С, не адсорбують парів ртуті, стійкі до дії більшості мінеральних і органічних кислот (кислотостійкі і ртутнонепроникні). 2. Рекомендується застосовувати для покриттів підлог у виробничих будівлях.

19

Таблиця 7.3. Фізико-механічні властивості деяких облицювальних полімерних матеріалів

		Показники
	Найменування властивостей	декоративні листи «Поліде-	декоративні плити «Полі-
		кор» (полівінілхлоридні)	форм» (удароміцний полісти-
			рол)
	Зовнішні ознаки:	1850х950(±10)	500х500
	Розміри мм: довжина
	ширина,	1810х915(±10)	250х500
	товщина	7	до 12
	Забруднення, сторонні вклю-
	чення, пори, тріщини, розри-	не допускаються	не допускаються
	ви, відшарування плівки
	(відколи, бугорки, ум'ятини)		-
	Границя міцності на розрив,	не менше 0,8
	МПа
	Зміна лінійних розмірів, %	не більш 0,3 ... 0,5	подовження не менше 10
			горючість і здатність руйну-
	Теплостійкість, °С	не менше 60	ватися під дією багатьох ор-
			ганічних розчинників і масел
	Границя текучості при розтя-	-	не менше 18-20
	гу, МПа

Примітка: рекомендується застосовувати для оздоблювання внутрішніх поверхонь цивільних і виробничих будівель. Не допускається застосовувати для облицювання помешкань дитячих і лікувальних закладів, на сходових клітинах, в евакуаційних коридорах, у помешканнях із нагрівальними приладами відкритого вогню, наприклад, кухнях (особливо плити «Поліформ»).

При описуванні властивостей полімерних матеріалів варто вибирати матеріали різних груп. Наприклад: лінолеум (для підлог) - деревний шаруватий пластик (конструкційний матеріал) - азбестоебонітові плитки (для підлог) - ізоплен, текстовініт (для оздоблювання стін) - міпора (теплоізоляційний матеріал).

				Таблиця 7.4.
	Фізико-механічні властивості технічного органічного скла
			Норма для марки і сорту прозорого скла
			безколірного		кольоро-
	Показники				вого
		ТОСП	(технічне	ТОСН (технічне орг-	ТОСП
		оргскло пластифі-		скло непластифіко-
		коване)		ване)
	Густина, кг/м3		1180	1180	1180
	Міцність на розрив, МПа, не менше		55,0	69,0	59,0
	Відносне подовження при розтягу,		2	2,5	2
	%, не менше
	Лінійна усадка, %		3,5	3,5	3,5
	Коефіцієнт світлопропускання, %,
	не менше (для безбарвного з номі-		88	88	-
	нальною товщиною до 30 мм)

20

			Норма для марки і сорту прозорого скла
			безколірного		кольоро-
	Показники				вого
		ТОСП	(технічне	ТОСН (технічне орг-	ТОСП
		оргскло пластифі-		скло непластифіко-
		коване)		ване)
Температура розм’якшення, °С, не
нижче, для листів завтовшки			92	110	-
3	… 6 мм
7	… 24 мм		92	112	-
25 … 200 мм			-	113	-
Ударна в’язкість, кДж/м2, не мен-
ше, для листів завтовшки			8,8	8,8	7,8
3	… 4 мм
5	… 24 мм		13	15	12
25 … 200 мм			-	15	-

Примітка: Застосовують для заскління парників, теплиць, оранжерей, плавальних басейнів, лікарень, санаторіїв, виробничих будівель.

7.2. Виготовлення шаруватого пластика

Апаратура і матеріали. Ванночки-кювети металеві або скляні місткістю до 500 мл, скляні пластини, гумові валики, ножиці, ніж сталевий, пінцет, штатив лабораторний, затискачі, сушильна шафа з терморегулятором, термометр лабораторний з градуюванням до 150 °С і точністю поділки ±0,5°С, прес гідравлічний із номінальним зусиллям 50 тс із нагрівальними плитами, поліровані з однієї сторони пластини з ніржавкої сталі 250х250х2 мм, парафін або стеарат кальцію для змащування полірованих поверхонь пластин, дерев'яний або мідний шпатель, зв’язуюче (карбамідоформальдегідний олігомер + щавлева або ортофосфорна кислота), наповнювач (папір - при виготовленні паперового шаруватого пластика, деревний шпон - для ДСП, тканина бавовняна - для текстоліту).

Випробування. Нарізають зразки покривного паперу і паперу основи (деревного шпону, тканини) розміром 250х250 мм із розрахунку: 1 лист покривного паперу і 10 листів паперу основи для виготовлення одного зразка паперового шаруватого пластика.

У ванночці-кюветі готують зв’язуюче в’язкістю 20-25с за ВЗ-4. За допомогою пінцета кожний зразок наповнювача (по черзі) занурюють у ванночку-кювету таким чином, щоб зв’язуюче цілком покрило поверхню зразка без утворення пузирків повітря, і витримують у такому стані протягом 15с. Просочені зв’язуючим зразки вкладають на чисту горизонтальну поверхню скляних пластин і прокатують із легким натискуванням гумовим валиком, видаляючи надлишки зв’язуючого з поверхні наповнювача.

Зміцнюють підготовлені таким шляхом зразки за допомогою затискачів на штативі у вертикальному положенні і поміщають у сушильну шафу, попередньо нагріту до 75-80°С. Висушування проводять протягом 10-15 хв, не допускаючи пересушування (поява пухирців, ознак жорсткості і крихкості листа). Витягають зразки із сушильної шафи і охолоджують до кімнатної температури. Збирають пакет із 10 листів просоченого паперу-основи, після чого вкладають зверху один лист просоченого покривного паперу (при виготовленні паперового шаруватого пластика). Пакет поміщають між сталевими полірованими пластинами, попередньо покритими тонким шаром парафіну або стеарату кальцію.

Пакет із пластинами розташовують між плитами преса, попередньо нагрітими до 125130°С. Пресують заготівлю протягом 8 хв при питомому тиску 7,5 МПа. Допускається одночасне пресування двох пакетів. У цьому випадку тривалість пресування подвоюється. Не знімаючи навантаження, охолоджують виріб до 50-60°С, після чого знімають навантаження, розмикають плити преса і витягають зразок пластика з полірованими пластинами. Звільня-

21