Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу

1.9. ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ І ЗАДАЧ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Мета аналізу орієнтує його на кінцевий результат як теоретично! пізнавальний, так і прикладний, а задачі формулюють питання, на які повинна бути дана відповідь стосовно реалізації мети досліджен! ня (аналізу).

Мета і задачі економічного аналізу створюють взаємопов’язані ланцюжки, в яких кожна ланка служить засобом для утримання останніх ланцюгів.

У випадку, коли основна мета формулюється як теоретико!при! кладна, під час розробки програми головна увага повинна приділя! тися обробці наукової літератури з визначеної проблеми, побудові гіпотетичної загальної концепції предмета дослідження, чіткої семан! тичної і емпіричної інтерпретації висхідних понять, виділенню нау! кової проблеми і логічному аналізу робочих гіпотез. Конкретний об’єкт дослідження визначається тільки після того, як виконана по! передня робота на рівні теоретичного пошуку.

Наприклад, для визначення аспектів поведінки банків у системі інвестування економіки ми звертаємося до статистики, літературних джерел, щоб знайти відповіді на питання: які тенденції, динаміка, структура? Які об’єкти і суб’єктивні механізми регулювання проце! су? Які принципові розходження виявляються в інтерпретації регу! лятивних механізмів? Які можливі пояснення цих розходжень у підходах до предмета? Уточнюємо ключові поняття, формуємо сис! тему гіпотез, які базуються на теоретичних і експериментальних даних, і, на кінець, формулюємо загальну гіпотетичну «модель» про! цесу — диспозиційну концепцію регуляції інвестиційного процесу. Тільки після цього починається пошук підходящого об’єкта для пе! ревірки теоретичної моделі, висунутих гіпотез.

Інша логіка управління діями аналітика, коли він ставить перед собою безпосередньо практичну мету. Розробка програми починаєть! ся виходячи із специфіки об’єкта (тобто з того, чим завершився попередній теоретичний аналіз у попередньому випадку) та уяснен! ня задач, що підлягають вирішенню.

Тільки після цього звертаємося до літературних джерел у пошу! ку відповіді на запитання: чи існують «типові» рішення задач, що виникли, тобто спеціальна теорія, що стосується предмета? Якщо такого «типового» рішення немає, розгортаємо роботу за схемою теоретико!прикладного дослідження. А якщо такі рішення є, гіпотези

4 9

Методологія і методика економічного аналізу

прикладного дослідження вибудовуються як різні варіанти трансфор! мації типових рішень стосовно наших конкретних умов.

Важливо мати на увазі, що кожне дослідження, яке зорієнтоване на рішення теоретичних задач, можна продовжити як прикладне. На першому етапі отримуємо деякі типові рішення проблеми, а потім переносимо їх у конкретні умови. Справедливо говорять, що не існує нічого практичнішого за гарну теорію. Але треба мати на увазі, що з гарного практичного дослідження не завжди можливо зробити тео! ретичні висновки. Необхідно, щоб від самого початку фактичні дані описувались у відповідних термінах і зіставлялися з гіпотезами. Буває неможливо перегрупувати зібрані дані за тим чи іншим висхідним принципом. Саме це спонукає аналітика накопичувати емпіричний матеріал відповідно до чіткої цільової настанови.

Таким чином, визначення мети дослідження дозволяє упорядH кувати процес наукового пошуку у вигляді послідовності розв’яH зання основних і додаткових задач.

Наприклад, виконується науково!дослідна робота з питань моде! лювання стратегії розвитку персоналу підприємства. Тоді метою дослідження буде удосконалення теоретико!методологічних поло! жень, спрямованих на підвищення ефективності використання пер! соналу, а також розробка методичних рекомендацій та інструмента! рію щодо формування стратегії управління розвитком людських ресурсів підприємства (фірми).

Треба пам’ятати, що основні задачі логічно взаємопов’язані з конкретними, котрі зумовлені основними, є засобами розв’язання головних проблем дослідження.

Під час виконання даної теми для досягнення мети в роботі мо! жуть вирішуватися такі задачі:

—проводиться дослідження категорійного апарату проблеми уп! равління і розвитку персоналу, аналізується еволюція основ! них концепцій;

—розробляється механізм формування стратегії управління роз! витком персоналу, структурними елементами якого є механізм діагностики, планування і регулювання, а також розвитку людських ресурсів підприємства;

—відпрацьовується комплекс моделей оцінки привабливості підприємства на ринку праці, усунення диспропорцій у стані людських ресурсів підприємства;

5 0

Розділ I. Методологічні основи економічного аналізу

—розробляється адаптивна модель планування чисельності пер! соналу;

—на основі аналізу цільової спрямованості методів та моделей мотивацій персоналу розробляється концептуальна модель мо! тивації людських ресурсів;

—готуються математичні моделі вибору стратегії розвитку пер! соналу підприємства і стратегічні програми, які відповідають визначеним стратегіям.

1.10. ФОРМУЛЮВАННЯ РОБОЧИХ ГІПОТЕЗ

Економічна гіпотеза Наукове положення, що пояснює певні яви!

ща дійсності на основі припущення: про структуру економічних об’єктів, способи звязків між економічними явищами, чинни! ками і можливі підходи щодо розв’язання техніко!економічних і соціальних проблем.

Джерелом аналітичних економічних гіпотез є спостереження ре! альних ситуацій, а також система пояснень цих подій поняттями, які вже є в економічній теорії та суміжних науках. Коли наші знан! ня не відповідають рівню доказу даних спостереження, тоді виника! ють нові припущення, тобто інші додаткові або взагалі нові гіпотези.

Наприклад, ставлення людей до праці, за словами соціолога В. А. Ядова [63], пояснюється соціально!економічними умовами. Ми цілком згодні, тоді виникає запитання: «Чому люди за однако! вих умов по!різному ставляться до виконання своєї роботи?». На! певно, загальне пояснення з точок зору соціологічної і економічної теорії недостатнє. Є інші причини, що детермінують ставлення до праці. Що можуть пояснити з цього приводу конкретні науки? Пси! хологія стверджує, що мотивація праці обумовлена не тільки зовні! шніми збуджувачами, а й особливою формою їх переломлення у інди! відуальній свідомості особистості. Крім того відомо, ми знаємо, що одні й ті ж особи по!різному ставляться до різних видів трудової діяльності, тобто одним професіям вони імпонують, іншим — ні. Тобто ставлення до праці зумовлено їх функціональним змістом і

5 1

Методологія і методика економічного аналізу

престижністю різних видів роботи. З економічної точки зору (ста! тистики) рівень плинності робочої сили одних професій більший, інших — менший. Такі умовиводи підтверджують наші наукові при! пущення, а також правильність магістралі аналізу. А якщо ми маємо спеціальну економічну теорію певної предметної галузі (організація праці), тоді вибудова гіпотез значно полегшується. Коли ж такої чіткої і перевіреної практикою теорії немає, тоді будуємо гіпотетичну сис! тему, у якій знання дійсності надане «у кредит».

Попередній системний аналіз об’єкта, — це і є формуванням стратегічної гіпотези з предмета аналізу.

Відштовхуючись від цього, ще не перевіреного відповідними дос! лідженнями, знання, ми накопичуємо аргументи щодо вибудови ряду деталізованих висхідних гіпотез, котрі і є можливим поясненням аналітичної проблеми. Базуючись на цьому, перевіряється обґрунто! ваність висунутого пояснення, але ще не цілком, а нібито частинами.

Гіпотези повинні бути логічним ланцюгом системи доказів виH сунутого пояснення. Тільки за таких умов підтвердження однієї гіпо! тези надає додаткове підґрунтя щодо прийняття пов’язаного з нею припущення. Перевірка наступного припущення, тобто гіпотези, про! понує нові підтвердження на користь загального посилання і т.д., і т.п. Зрозуміло, що спростування першої робочої гіпотези потребує висування нових.

Висхідні гіпотези повинні формувати ланцюг висновків із гіпотезH наслідків (операція дедуктивної обробки гіпотез). В емпіричному дослідженні (аналізі) перевіряються саме гіпотезиHнаслідки, які сфорH мульовані менш загальними поняттями, ніж висхідні припущення.

Інакше гіпотезу неможливо перевірити за емпіричними даними. Ли! ше за умови побудови системи аналітичних гіпотез закінчується роз! робка проекту розв’язання головної проблеми економічного аналізу.

Як же формується основна (центральна) гіпотеза та її наслідкові проблеми?

Наприклад, одна із основних гіпотез аналізу продуктивності праці основних робочих формулювалась так: реалізація передових техно! логій у виробничий процес буде провідним фактором росту продук! тивності праці, зафіксованим у об’єктивних і суб’єктивних показни! ках за певних загальних економіко!технічних і соціальних умов виробництва.

Звідси наслідки:

5 2