Частина 2

–один гектар плантації енергетичної верби поглинає з повітря понад 200 тон СО2 за 3 роки;

–ідеально підходить для засадження забруднених земель, малопродуктивних із точки зору вирощування сільськогосподарських культур;

–ефективно застосовується в протиерозійних заходах для укріплення ґрунтів, що актуально в нашому районі;

–збагачує ґрунти мінералами та мікроелементами, поживними речовинами природного походження;

–плантації енергетичної верби є природними фільтрами для видалення відходів агропромислового виробництва, застосовуються як буферні зони в місцях накопичення біологічних відходів фермерських господарств, що теж є актуальними на околицях м. Баштанки;

–енергетична верба є природним фільтром для очищення ґрунтів від пестицидів;

–енергетична верба завдяки своїй стійкості та швидкому зростанню є ідеальним екологічно чистим природним рішенням для захисту від вітру та сонячного світла і створення природного мікроклімату в місцях проживання людей;

–з енергетичної верби виготовляють елементи ландшафтного дизайну, декоративні загородки, паркани;

–лоза енергетичної верби використовується в народних ремеслах;

–навколо плантацій покращується біологічне різноманіття флори та фауни.

Міскантус гігантський

Міскантуса гігантського (Miscanthussinensis) можна вважати проривом на ринку альтернативих видів палива. У природних умовах ця рослина виростає до 6 м у висоту, діаметр стебел досягає 6 см, а вегетація може тривати 30 років при щорічному скошуванні. Батьківщиною ж міскантуса гігантського є простори Японії, Південних Курил, Манчжурії, Кореї, Таїланду, Східного узбережжя США. Років 20 тому рослина потрапила в Європу й одразу здобула високу репутацію. Так, англійці називають міскантус культурою «відкрити і закрити ворота». Після висадки кореневищ може рости на одному місці не менше 20 років. Енергетична вартість спалювання біомаси міскантуса прирівнюється до деревини – на рівні 17 мегаджоулів. У мазута, кам’яного та бурого вугілля цей показник, звісно, вищий, але ж ці ресурси щорічно не виростають як міскантус! Урожайність гігантської культури – 25 т сухої маси з одного гектара. Це означає, що з 25 т можна виробити стільки енергії, скільки з 12 т вугілля. З одного гектара лісу біомасу можна взяти десь через 80 років, вихід її – 400 т. А ось з одного гектара міскантуса вона (біомаса) виходить через рік. Обсяг – 25 т. Через 10 років відповідно – 250 т, через 100 р. – 2 500 тис. т. Тобто, продуктивність вища, порівняно з лісом, щонайменше в чотири рази!

Уперше міскантус було висаджено в Житомирському ботанічному саду у 2004 році. Пізніше закладено 35 га в Житомирській області, 10 гектарів – у Львівській, 15 – у Київській, 30 – у Івано-Франківській областях, 200 – на Вінничині. Фактично почалося промислове вирощування посадкового матеріалу. Ця культура відмінно приживається та росте в нашій кліматичній зоні. Рослина є доволі морозостійкою: спокійно переносить температуру –20 градусів, навіть без снігового покриву. Міскантус має глибоку кореневу систему, що досягає 2,5 метра в глибину, завдяки чому легко споживає поживні речовини й воду. Завдяки такій кореневій системі міскантус можна вирощувати на землях, які в даний час не використовуються, наприклад землі, що зазнали радіаційного забруднення або деградовані, на яких обмежене вирощування продовольчих культур. Рослина невибаглива до умов вирощування, якості ґрунту.

89

Міскантус, порівняно з іншими енергетичними культурами (верба, коноплі), має позитивний енергетичний баланс і позитивний баланс гумусу, оскільки після 4-х років вирощування він накопичує 15–20 тонн підземної біомаси на одному гектарі. Урожай надземної біомаси до 20 тонн із гектара може забезпечити стільки ж енергії, скільки виробляється з 12 тонн вугілля або 8 000 м³ газу. При вирощуванні культури вміст гумусу в ґрунті не зменшується. Уже після п ’ятого року життя спостерігається, хай і незначне, але збільшення вмісту гумусу.

У лютому, коли рослина містить найменше вологи, її збирають звичайними комбайнами та зберігають. Після збирання стебла подрібнюють на 10–15 см та пресують у тюки. Подальший шлях – ще одне подрібнення, пресування в брикети і застосування як палива у звичайних котлах.

Енергетична віддача спалювання біомаси міскантуса гігантського порівняно з іншими джерелами

Матеріал для отримання енергії	Енергетична віддача (МДж/кг)
Мазут	41,0
Кам’яне вугілля	27,0–30,0
Буре вугілля	27,0
Кора	19,5
Деревина тополі	18,7
Міскантус-гігантеус	17,0–19,0
Солома	17,0
Сухий торф	14,7

Використання міскантуса перспективне для виробництва твердого палива у вигляді брикетів та гранул, силосного газу, а також рідкого біопалива у вигляді етанолу й бутанолу. Біомаса міскантуса може бути високоякісною сировиною для іншої продукції: будівельних матеріалів, упаковок та технічного паперу, виробів сільськогосподарського призначення тощо.

Ми провели анкетування жителів нашого міста, щоб з’ясувати, чи володіють мешканці м. Баштанки інформацією про використання міскантуса гігантського.

Результати:

Опитано: 56 чоловік (із них: 10 учителів, 4 батьки, 42 учні). Чули про міскантуса гігантського 6 чоловік. Знають про його використання 5 чоловік (переважно вчителі).

Міскантус гігантський має гарні перспективи вирощування як біопаливо в Баштанському районі. Рослина повинна добре прижитися та рости в нашій кліматичній зоні, є доволі морозостійкою і може витримати 20-градусні морози взимку; має глибоку кореневу систему, що досягає 2,5 метра в глибину, завдяки чому легко споживає поживні речовини і воду. Усе це дає змогу вирощувати його на еродованих та незадіяних землях навколо нашого міста. Далі справа за фермерами та підприємцями, небайдужими громадянами Баштанщини, які започаткують вирощування цієї енергетичної рослини.

Міскантус гігантський не вирощується жителями нашого району, проте вирощуються його родичі. Декоративні міскантуси (більше 10 видів) у нашому місті вирощує на присадибній ділянці агроном-дизайнер Костянтин Лукін. На одній із гімназійних клумб навесні 2014 року наймолодші гімназисти розпочали свій перший проект: почали закладати сад злаків. Три міскантуси, надані К. Лукіним, були висаджені, добре прийнялися та розрослися до осені.

Очікувані результати для місцевої громади (у перспективі):

1.Позитивний вплив на екологію і довкілля, використання біопалива без хімічних токсикантів.

2.Опалювання житлових будинків та приміщень громадських будівель шляхом установлення обладнання для спалювання біомаси після її подрібнення і пресування в пелети (котли типів «Промприлад», «Універсал», ОВСГДВД).

90

3.Виробництво теплової та електричної енергії, дешевшої, порівняно з використанням газу. Економія сімейного бюджету.

4.Формування нового екологічного світогляду. Залучення учнів, учителів, батьків до науково-практичної діяльності з проблем енергоефективності, енергозбереження та раціонального використання природних ресурсів при опаленні громадських будівель і житлових приміщень.

5.Збагачення ґрунтів мінералами та мікроелементами, поживними речовинами природного походження.

6.Підвищення громадянської свідомості населення через причетність до справи зменшення загрози енергетичної та економічної кризи в Україні.

Додаток 1

Фото 1. Раніше верби широко використовувалися мешканцями нашого міста для озеленення. Верби росли біля криниць.

Фото 2. Серед висаджених дерев була верба тритичинкова (білоліз)

91

Верба тритичинкова росте біля берегів Інгулу, що за 15 км від міста. Саджанець був наданий мамою гімназистки, у якої ця верба є улюбленою і росте вдома на присадибній ділянці. У цієї клумби є майбутнє. Гімназисти будуть за нею наглядати. Чому? Ми хочемо, щоб жителі нашого міста не були байдужими і теж прикрашали місто.

Фото 3. Декоративні міскантуси (більше 10 видів) у нашому місті вирощує на присадибній ділянці лише агроном-дизайнер Костянтин Лукін

Фото 4. На одній із гімназійних клумб навесні 2014 року наймолодші гімназисти розпочали свій перший проект: почали закладати сад злаків

Література

1.Єлін Ю. Я. Шкільний визначник рослин / Ю. Я. Єлін та ін. – К.: Радянська школа, 1978. – 360 с.

2.Доброчаева Д. Н. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева

идр. – К.: Наукова думка, 1987. – 548 с.

92

3.Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії імені Бажана, 1989. – 544 с.

4.esco-ecosys.narod.ru.

5.uk.wikipedia.org.

6.ref.by.

7.salix-energy.com.

8.esco.co.ua.

9.ecoclubua.com.

10.alterenergy.info.

11.zhitomir.info.

Додаток 2

Підсумки екологічного флеш-мобу «Приєднайся до Дня довкілля – посади вишню – окрасу рідної землі»

	№	Назва міста (району)	Висаджено	Учасники-	Учасники-
	з/п		вишень	учні	вихованці ДНЗ
	1.	Миколаїв	56	504	730
	2.	Первомайськ	305	603	27
	3.	Вознесенськ	218	455	282
	4.	Южноукраїнськ	98	538	527
	5.	Очаків	61	145	144
	6.	Арбузинський	404	453	215
	7.	Баштанський	210	1 100	250
	8.	Братський	557	1 246	318
	9.	Березанський	109	170	127
	10.	Березнегуватський	215	420	57
	11.	Веселинівський	217	1 158	300
	12.	Вознесенський	411	544	44
	13.	Врадіївський	143	125	59
	14.	Доманівський	226	127	99
	15.	Єланецький	515	315	120
	16.	Жовтневий	622	1 229	70
	17.	Казанківський	103	1 600	523
	18.	Кривоозерський	720	1 814	390
	19.	Миколаївський	745	1 255	490
	20.	Новобузький	301	2 841	733
	21.	Новоодеський	614	812	277
	22.	Очаківський	448	485	303
	23.	Первомайський	217	536	26
	24.	Снігурівський	384	1 179	70
		МОІППО	1
		Усього:	8 000	19 654	6 181

93

94

96

«Природознавство» – предмет, що поєднує в собі елементи знань із біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.

У 2015/16 навчальному році продовжується поступове впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти в основній школі, нова редакція якого передбачає перехід на компетентнісну освіту, яку розглядають як діяльність і результатом якої повинно стати набуття школярами досвіду вирішення проблем за межами освітнього процесу. Для досягнення цієї мети важливим є сформованість в учасників навчального процесу розуміння необхідності досягнення нових результатів: здатності набувати знання, учитися впродовж життя, використовувати набуті знання та вміння в практичній діяльності.

Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання. У рамках практичної діяльності школярів із вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯПРИРОДОЗНАВСТВА У

2015/16 Н. Р.

У 2015/16 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за програмою:

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.

Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» у 5 класі за новою програмою передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год., із них 3 год. – резервний час, що може використовуватися для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

У програмі зазначено необхідність спрямувати навчально-пізнавальний процес на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розвязування проблемних завдань.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи потрібно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик і використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.

Важливою особливістю навчального предмета «Природознавство» є те, що об’єктом вивчення є природа. Ця особливість потребує застосування відповідних

97

методів (переважно практичних), форм організації навчальної діяльності (екскурсії, практичні роботи і заняття) та засобів.

Практична частина програми представлена практичними роботами, практичними заняттями і дослідницьким практикумом. У процесі реалізації практичної частини програми доцільно перші досліди зробити в класі, щоб навчити учнів ставити експериментальні завдання перед початком досліду, продумувати необхідне обладнання та послідовність виконання експерименту, робити висновки за результатами проведеного досліду. Із метою стимулювати пізнавальну діяльність учнів 5-х класів програмою запропоновано орієнтовні теми міні-проектів, мета яких – формувати вміння знаходити необхідну інформацію про тіла та явища природи в різних джерелах. Форма представлення результатів міні-проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, плакатів, презентацій, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути колективним і виконуватися на уроці. Для захисту проектів може виділятися окремий урок або частина відповідного за змістом уроку.

Тематику завдань для дослідницького практикуму і міні-проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.

Рекомендації щодо проведення експериментальних досліджень та навчальний експеримент у вивченні природознавства (деякі цікаві досліди з природознавства, 5 клас) наведені в додатках 1, 2.

Проведення екскурсій має на меті розвиток інтересу до природи, формування культури поведінки при спілкуванні зі світом природи. Підсумком кожного заняття в природі є аналіз та узагальнення взаємозвязків неживої та живої природи.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів і природознавчих досліджень.

Методичні рекомендації щодо національно-патриотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні курсу природознавства

(за матеріалами листа МОН України)

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах на уроках природознавства, що тісно пов’язане з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямів вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук

підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги й любові до того місця, де вони народилися та виросли.

Із метою в учнів формуються почуття любові до природи, рідного краю. В навчально-виховний процес необхідно включати пізнавальні тематичні екскурсії в

98