Частина 2

	Перевагою		підсумкової		–Усвідомлення			– Вербальні;
	частини	є	акцент	на	учнями,	чого вони		– метод рефлексії
	порівнянні намічених цілей				навчилися,
	з остаточними				збагачення власного
	результатами. Саме			тут	досвіду;
	прояснюється		зміст		–визначення рівня
	проробленого,		підводиться		розуміння		та
	риска	під	отриманими		засвоєння
	знаннями і встановлюється				навчального
Підсумковий	зв’язок між тим, що вже				матеріалу,
	відомо,	і	тим,	що	планування
	знадобиться			в	реальних кроків для
	майбутньому				його	подальшого
					опрацювання		та
					застосування;
					–порівняння
					власного
					сприйняття		з
					думками,
					поглядами,
					почуттями інших		й
					інколи	корегування
					певної позиції

109

110

112

20 травня 2015 року на базах Богданівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Доманівської районної ради та управління освіти Южноукраїнської міської ради проведено обласний науково-практичний семінар «Пошуково-дослідницька краєзнавча робота як один із напрямів національно-патріотичного виховання учнівської молоді». У роботі семінару взяли участь методисти районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівники методичних об’єднань учителів географії та економіки, учителі географії та економіки.

Ґрунтовні методичні рекомендації щодо вивчення географії у 2015/16 навчальному році представили:

Гладковський Роман Васильович, головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН України у своєму виступі акцентував увагу на новій програмі з географії, у якій краєзнавчий компонент реалізується окремим уроком і при розгляді всього змісту;

Задорожний Микола Павлович, головний редактор журналу «Географія та економіка в рідній школі» проінформував учителів про методичну допомогу, що надаватиме журнал щодо реалізації практичного компонента шкільних програм із географії на сторінках журналу;

Деркач Олег Михайлович, завідувач наукового відділу регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», директор Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України, заслужений природоохоронець України проаналізував туристичні ресурси як чинник розвитку території, екологічну ситуацію в Миколаївській області та роль шкільного курсу географії у створенні системи екологічної безпеки;

Остроух Віталій Іванович, завідувач редакції навчальної тематики, атласів та карт світу Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» представив сучасні електронні посібники та інтерактивні карти з географії, підкреслив, що Миколаївщина має не тільки сучасну географічну карту, а й змістовний атлас;

Слюсар Ольга Іванівна, методист лабораторії методики суспільствознавчих дисциплін МОІППО у своєму виступі звернула увагу на роль географічного краєзнавства у формуванні національної самосвідомості учнів, їх територіальної ідентичності та патріотизму.

Шкільна географічна освіта у 2015/16 навчальному році

У 2015/16 навчальному році у 6-му та 7-му класах предмет «Географія» вивчатиметься за навчальною програмою, що укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. До навчальної програми були внесені зміни, пов’язані з розвантаженням змістовної частини, що затверджені наказом МОН України від 29 травня 2015 року № 585. Розвантажені та доопрацьовані програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України.

Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення географії в основній і старшій школах:

6 клас – 2 години;

7 клас – 2 години;

8 клас – 1,5 години; 8 клас (поглиблене вивчення) – 3 години;

9клас – 1,5 години;

9клас (поглиблене вивчення) – 3 години;

10 клас (рівень стандарту і академічний рівень) – 1,5 години;

10клас (профільний рівень) – 5 годин;

11клас (рівень стандарту, академічний рівень) – 0 годин;

11клас (профільний рівень) – 5 годин.

113

У 2015/16 навчальному році при вивченні географії у 8–11 класах використовуватимуться інструктивно-методичні рекомендації 2014/15 навчального року та збірники програм, за якими працювали вчителі у минулому навчальному році, а саме:

1)Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 класи; видавництво «Перун», 2005, 2006 рр.;

2)Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка; видавництво «Навчальна книга», 2005 р.;

3)Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України, видавництво «Вікторія», 2008 р.;

4)Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010 р.

Географія 6-го класу (загальна географія) є першим систематичним курсом нового

шкільного предмета. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень),

зяких запланований резерв часу становить 6 годин. У процесі вивчення загальної географії у 6 класі в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, про особливості оболонок Землі та їх взаємозв’язки. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.

Таким чином, у 6-му класі розпочинається формування загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні оволодівають основними географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі

зрізними джерелами географічної інформації.

У6-му класі пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Дослідження, що рекомендується виконувати у вигляді створення презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути залучені й члени родини учня), виконуються за бажанням учителя та учнів.

Курс «Географія материків і океанів» 7-го класу є логічним продовженням курсу географії 6-го класу й значною мірою спирається на його матеріал. Як і у 6-му класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резерв часу.

Головною метою вивчення географії у 7-му класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Упрограмі 7-го класу передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов’язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачені також різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.

Для ефективного процесу навчання необхідною умовою є використання підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо), так як зміст курсу розкривається в чотирьох розділах, а саме: «Загальні географічні закономірності», «Материки», «Океани», «Природа материків та океанів і людина», то відповідну інформацію можна отримати за картографічними, енциклопедичними

114

джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси https://geografica.net.ua/; http://mugachova.blogspot.com/; https://sites.google.com/site; http://geographer.com.ua/

тощо.

Урезультаті внесених у програму змін у першому розділі вдосконалено структуру тем про загальні географічні закономірності.

Удругому розділі змінена послідовність вивчення тем і розгортання матеріалу в них. У новій редакції запропоновано вивчення материків у такій послідовності: Тема 1. Африка.; Тема 2. Південна Америка.; Тема 3. Австралія.; Тема 4. Антарктида.; Тема 5. Північна Америка.; Тема 6. Євразія.

Відповідно змінена кількість і зміст практичних робіт у кожній темі, тому програмний матеріал у поданому розділі можна вивчати й за минулорічними підручниками, при відповідній корекції вилучаючи під керівництвом учителя позапрограмну інформацію.

Утретьому розділі «Океани» розвантажено понятійний апарат, уточнено та

унормовано практичні роботи й географічну номенклатуру. Тому учні під керівництвом учителя теж зможуть використати змістовну та методичну складову вищезазначених підручників.

У четвертому розділі «Природа материків та океанів і людина» відкореговано тематичний зміст програмного матеріалу та тему дослідження.

Географічне краєзнавство

Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю представлено краєзнавчими програмами та посібниками в кожному регіоні України. Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9 -му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) за програмами «Фізична географія своєї області» та «Економічна і соціальна географія своєї області». При викладанні географії свого регіону потрібно використовувати географічний атлас Миколаївської області «Моя мала батьківщина» створений колективом видавництва «МАПА-Київ»; у нагоді вчителям стануть: стінна географічна карта Миколаївської області, фізична карта, масштаб 1:200 000 (на картоні), інтерактивні карти та електронні посібники. Увесь комплекс таких посібників виготовлено ДНВП «Картографія» та ПрАТ «Інститут передових технологій».

Перелік посібників, що можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику МОН України та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua), веб-сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до навчальних занять із географії вчителям надають друковані видання: журнал «Географія та економіка в рідній школі» Міністерства освіти і науки України та газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».

Турнір юних географів

Із 2005 року започатковано Всеукраїнський турнір юних географів. Планується й надалі проводити такий вид інтелектуальних змагань за правилами, опублікованими в журналі «Географія та основи економіки в школі» № 8 за 2005 рік. Наголошуємо, що турнір є добровільним командним змаганням, що проводиться на засадах самофінансування за кошти установ, які відряджають команди, спонсорів і частково за кошти Міністерства освіти і науки України. Оргкомітетом установлюється внесок у

115

певному розмірі за кожного учасника команди та керівника. До оргвнеску включено витрати на проживання, харчування, культурну програму та організаційні витрати на проведення турніру. За правилами в турнірі беруть участь команди, кожна з яких складається із 3–5 учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Питання ХІ Всеукраїнського турніру з географії, що відбудеться в жовтні 2015 року в м. Луцьку, надруковані в журналі «Географія та економіка в сучасній школі» № 5 за 2015 рік.

Традиційно обласний етап турніру з географії проводитиметься на базі МОІППО на початку жовтня 2015 року (орієнтовні питання в додатку).

116

Додаток

ПИТАННЯXIВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТУРНІРУ ЮНИХ ГЕОГРАФІВ

1.Улітку 2014 р. у зарубіжних і вітчизняних засобах інформації повідомлялося про пластигроменат, знайдений на пляжах Гавайських островів. Із чого складається ця речовина? Чому вона привернула до себе увагу? Поясніть причини формування пластигроменату та його вплив на різні складові географічної оболонки. Спрогнозуйте, чи буде ця речовина цікавою майбутнім поколінням дослідників Землі.

2.У 90-х роках XX ст. відомий український учений-географ Ф. Д. Заставний, аналізуючи геополітичне положення України, виділяв наявні «геополітичні пастки» (Крим, Придністров’я, Закарпаття, Одещина, Донбас). Чому вчений так назвав ці райони? Які, на вашу думку, проблеми і перспективи їх розвитку?

3.В Україні є діаспори народів із країн-сусідів. Усі народи сусідніх країн, окрім поляків та білорусів, більш компактно проживають біля кордонів «своїх» країн. Одна з найдавніших національних меншин України – поляки, розселені переважно в селах Житомирської і Хмельницької областей та містах України, а білоруси – у великих містах. Поясніть таке розміщення національних меншин на території України.

4.Опишіть політичну карту світу епохи Великих географічних відкриттів (XV-XVII ст.). Які країни ви б запропонували до тогочасної «Великої сімки»? Поясніть свій вибір. Який вплив на формування сучасної політичної карти світу мала демаркаційна лінія папи Олександра VІ та дві інші лінії поділу встановлені договорами між Португалією та Кастилією (Іспанією)?

5.Четвертинний період є визначальним етапом у формуванні природи на території України. Які чинники сприяли цьому? Чому цей вплив є визначальним?

6.На підставі палеогеографічних реконструкцій доведено, що епохи похолодання чергуються з епохами потепління. Однак, думки експертів розділилися: одні вважають, що температурний спад уже розпочався і землян чекає льодовиковий період, інші пророкують у найближчий час кліматичну катастрофу у зв’язку з глобальним потеплінням. Висловте власну думку щодо таких прогнозів учених.

7.Глобалізація є об’єктом дослідження багатьох сучасних наук. Чи можна вести мову про глобалізацію як про якісно новий етап розвитку світового господарства? Яку роль можуть відігравати в цьому питанні знання з географії?

8.Назвіть специфічні ознаки та схарактеризуйте майбутнє белігеративних (від лат. веligеrо – вести війну) ландшафтів. Покажіть це на прикладі України. Чи можливе раціональне використання белігеративних ландшафтів?

9.Якість життя визначається сукупністю показників, що відображають матеріальне, фізичне, соціальне і культурне благополуччя населення країни (регіону)? Як узгоджуються між собою поняття «якість життя населення» та «кількість населення»?

10.У Нікарагуа розпочалася підготовка до будівництва каналу, що сполучить Тихий й Атлантичний океани. Нова водна артерія повинна стати альтернативою Панамському каналу. Оцініть масштабність цього проекту, назвіть усі його «за» та «проти». Які можуть бути екологічні наслідки цієї новобудови?

11.Для багатьох острівних держав світу внаслідок глобального потепління і підняття рівня Світового океану постала проблема евакуації населення та збереження суверенітету. Запропонуйте власні шляхи розв’язання цієї проблеми.

12.«Пустелі – це повзучі катастрофи», – вважає професор із Нью-Йорка Майкл Голдсміт. Поки людство мріє про сади на Марсі, пустелі невпинно завойовують Землю. Поясніть причини швидкого опустелення територій. Які території на нашій планеті можуть стати найближчим часом пустелями?

117

13.Як відомо, річки відіграють особливу роль для посушливих територій, зокрема й Степу. Незважаючи на тенденції впродовж останніх років щодо збільшення атмосферних опадів на півдні степової зони та зменшення водоспоживання, стік малих річок із року в рік зменшується, вони замулюються та міліють, заростають очеретом. Поясніть причини цього явища та запропонуйте шляхи поліпшення стану малих річок у цій природній зоні.

14.У другій половині XX ст. інженерами-гідротехніками був підготовлений проект сполучення судноплавним каналом Азовського й Чорного морів через Сиваш. Але проект не був реалізований. Чи правильним було таке рішення? Доведіть або спростуйте його правильність.

15.Система умовних знаків на картах має свою історію розвитку – від давніх карт до сьогодення. Як вони змінилися? Які очікувати зміни в майбутньому?

16.Google Earth відображає поверхню Землі не так, як на фізичних картах. Які карти природи найбільш подібні до цього зображення? Джерелом інформації для карт якої тематики може бути ця програма? Наведіть приклади.

17.Олешківські піски – найбільший у Європі піщаний масив, найбільша пустеля

вЦентральній Європі, єдина піщана напівпустеля Європи... Таку характеристику цього регіону України можна почути останнім часом досить часто. Унікальність цього природного об’єкта складається з цілого комплексу показників. Назвіть їх. Чим насправді є Олешківські піски? Доведіть свою думку.

18.Відомий учений, дослідник природи Таврійського краю, И. К. Пачоський називав степи «лісом догори ногами». Поясніть цей вислів ученого. Охарактеризуйте чинники, що зумовили утворення різнотравно-типчаково-ковилових степів на території України. Які напрями наукових досліджень И. К. Пачоського не втратили актуальності

внаш час?

19.Нещодавно німецькі вчені дійшли висновку, що клімат Центральної Європи (у тому числі й України) через 10 років матиме ознаки субтропічного. Як, на вашу думку, ці зміни можуть вплинути на економічне й суспільне життя Європи та України?

20.Усі країни світу поділяються на групи за певними географічними, політичними, економічними, соціальними та іншими ознаками. Які зміни відбулися в типології держав за останні 25 років? Наведіть приклади переходу країн з однієї категорії до іншої.

21.Як може вплинути на розвиток економічних відносин у світі в цілому та в окремих країнах збільшення швидкостей перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом?

22.Біженці (або утікачі) – особи, які внаслідок військових дій та інших непередбачуваних надзвичайних обставин, змушені залишити свою країну або місцевість, де вони постійно проживали. Які це можуть бути «непередбачувані надзвичайні обставини»? Де і коли, унаслідок чого з’явився цей термін? Схарактеризуйте сучасні масштаби проблеми, пов’язаної з біженцями. Чи завжди існують способи розв’язання цієї проблеми?

118