- •1.Объект,предмет,задания социальной психологии
- •2.Место социальной психологии в системе наук
- •3.Структура социальной психологии
- •4.Общие проблемы социально-психологических исследований
- •5.Методы социальной психологии
- •6.Бихевиоризм и необихевиоризм как теоретическое направление в социальной психологии
- •7.Неофрейдизм как теоретическое направление социальной психологии
- •8.Интеракционизм как теоретическое направление социальной психологии
- •9.Когнитивизм как теоретическое направление социальной психологии.Теория когнитивного диссонанса
- •10.Теория поля и групповая динамика к.Левина.
- •11.Гуманистические теории в социальной психологии
- •12.Социометрия как теоретическое направление в социальной психологии
- •13.Социальная группа и ее типы
- •14.Малая группа как объект изучения социальной психологии
- •15.Классификация малых групп
- •16.Классические эксперименты по изучению поведения человека в группе и изоляции
- •17.Структурные характеристики малой группы
- •18.Динамика малых групп
- •19.Возникновение и развитие малых групп
- •20.Сплоченность в малых группах
- •23.Конформизм как проблема социальной психологии
- •24.Классификация конформных реакций человека
- •25.Факторы,которые определяют частоту конформных реакций индивида
- •26.Вплив меншості на малу группу.
- •27. Проблеми лідерства. Теорії
- •28.Функції лідерства і лідера.
- •29.Класифікація стилів лідерства за к.Левіним.
- •30.Ефективність діяльності групи і стилі лідерства.
- •31.Чинники висунення лідера в малій групі
- •32.Феномен політичного лідерства.
- •33.Поняття колективу, його основні ознаки
- •34.Стадії розвитку колективу за л. Уманським та а.Петровським.
- •35.Спілкування як проблема соціальної психології.
- •36. Види і функції спілкування.
- •38.Засоби передачі інфо.У процесі спілкування. Вербальна і невербальна комунікація.
- •39.Комунікативні бар’єри у процесі спілкуванні.
- •43.Механізми міжособового пізнання.
- •44.Загальні помилки в оцінках людьми один одного.
- •45.Міжособистісна атракція як психологічний феномен.
- •46. «Я – концепція» індивіда.
- •47.Переконання як механізм впливу у спілкуванні.
- •48.Зараження як процес впливу у процесі спілкування.
- •49.Навіювання як механізм впливу у процесі спілкування.
- •50.Наслідування як механізм впливу у процесі спілкування.
- •51. Паніка, динаміка панічної поведінки.
- •52. Масова комунікація як проблема соціальної психології. Функції засобів масової комунікації
- •53. Модель процесу масової комунікації.
- •54.Поняття і теорії про соціальної поведінки.
- •55. Соціальні та особистісні чинники просоціальної поведінки.
- •56. Поняття особистості. Структурні компоненти особистості в соціальній психології.
- •58.Цінності як компоненти соціально-психологічного устрою особистості.
- •59.Поняття атитюдів(соціальних установок) у соціальній психології.
- •60. Структура та функції атитюдів.
- •61. Ієрархічна структура диспозицій особистості, концепція Ядова.
- •62. Соціальний стереотип як специфічний вид атитюда.
- •63. Соціальний статус особистості. Види
- •64.Поняття соціальної ролі. Роль і особистість.
- •65. Класифікація соціальних ролей особистості.
- •66. Структура соціальної ролі.
- •68. Авторитарная личность
- •70. Теорії соціалізації.
- •71. Механизмы социализации
- •72. Засоби(інститути) соціалізації.
- •73. Великі соціальні групи,класифікації.
- •74. Натовп як соціально-психологічний феномен.
- •75.Трансформація психіки індивіда в масі.
28.Функції лідерства і лідера.
1. Лідер як адміністратор. Найбільш очевидною для лідера є роль верховного координатора діяльності групи. Незалежно від того, чи сам він розробляє основні напрями ділової політики або вони наказують йому згори, в коло його відповідальності незмінно входить функція спостереження за виконанням. Причому суть адміністративної функції полягає не в самостійному виконанні роботи, а в делегуванні її іншим членам групи [7, с. 160].
2. Лідер як стратег. Лідер часто приймає обов'язки розробника методів і засобів, за допомогою яких група досягає цілей. Ця функція може включати як визначення безпосередніх кроків, так і розробку довгострокових планів діяльності. Часто лідер є єдиним хранителем плану дій; він один знає подальші шляхи, решті членам групи знайомі лише окремі, не пов'язані між собою частини плану .
3. Лідер як політик. Однією з найважливіших функцій лідера є встановлення цілей і основної лінії поведінки групи.
Проте, незалежно від джерел, визначення групових цілей і методів їх досягнення є обов'язковою функцією лідера.
4. Лідер як експерт. Лідер часто є тією особою, до якої звертаються як до джерела достовірної інформації або кваліфікованого фахівця. Безумовно, при високому ступені розділення функцій у великих групах лідери (керівники організацій) вдаються до послуг різних заступників, фахівців і консультантів [4, с. 124]. В даному випадку сам вибір цих експертів другого ступеня наочно характеризує здібності самого керівника
5. Лідер як представник групи в зовнішньому середовищі. Лідер є офіційною особою групи, він виступає в зовнішньому середовищі від імені всіх. Тому учасникам групи не байдуже, хто і як їх представлятиме; лідер у цьому випадку ототожнює собою всіх членів групи, їхній колективний розум, волю тощо. Він трансформує через себе всю інформацію, що виходить від групи і отримується групою. У цьому сенсі він є «сторожем»
6. Лідер як регулятор стосунків усередині групи. Регулювання особистісних і ділових стосунків усередині групи здійснюється через комунікативну мережу, яка може мати різний вигляд. У деяких групах вся інформація проходить через лідера; іноді існують в групі наближені до лідера особи, які замикають на собі цю мережу; існує тип груп, де лідер є «одним зі всіх».
7. Лідер як джерело заохочень і покарань. Особливо важливою обставиною, з погляду члена групи, є система заохочень і покарань, яку лідер застосовує для контролю за діяльністю учасників групи [9, с. 247].
8. Лідер як третейський суддя і миротворець. Ця функція певною мірою пов'язана із попередньою. В умовах конфліктів між членами групи лідер повинен виступати як суддя і розраджувач одночасно, тобто когось заохочувати і когось карати. У зв'язку із цією функцією в руках лідера опиняється засіб, завдяки якому він може зменшувати або підтримувати тенденцію до фракціонізму усередині групи, залежно від того, які його особисті плани [9, с. 248 - 249].
9. Лідер як приклад. У деяких типах груп лідер може служити моделлю поведінки для решти членів групи, тобто забезпечує їх наочною вказівкою того, ким вони повинні бути і що вони повинні робити. Командир відділення, який хоробро веде своїх солдатів у бій, служить саме таким прикладом [4, с. 148].
10. Лідер як символ групи. Групи із високим ступенем згуртованості прагнуть не тільки до внутрішніх, але і зовнішніх відмінностей від решти індивідуумів. Члени таких груп вдаються до різних відмінностей в одязі і поведінці (наприклад, члени масонських лож, політичних партій, клубів і т. д.). Лідери, будучи ядром таких груп, починають виконувати функцію символів: їхні імена привласнюють всьому руху (і побічно його учасникам), в приватно - промисловому світі власники фірм самі здійснюють таке символізування, розглядаючи свою справу як продовження своєї особи, релігійні течії і секти продовжують носити імена своїх засновників дуже тривалий час і т. д. Однаковою мірою це стосується різних наукових шкіл, представники яких навіть після смерті лідера ідентифікують себе з ним [12, с. 68].