Основні типи в'язей. Реакції в'язей

Табл.С0

№	Тип в’язі	Умовне позна-чення	Приклад вико-ристання в’язі. Можливі і заборонені ступені вільності^	Заміна в’язі реакціями	Точка прикладання і напрямок реакцій в’язі
1	2	3	4	5	6
1	Гладка поверхня				Прикладається у точках дотику по-верхонь. Напрямок – по нормалі до поверхні .
2	Жорсткий невагомий стержень з шарнірними кінцями				Прикладається в точці шарнірного закріплення тіла. Напрямок – вздовж прямої, яка з’єднує кінці стержня.
3	Шарнір циліндрич-ний нерухомий в площині				Прикладається в точці шарнірного закріплення тіла. Напрямок – невідомий. Тому розкладається на дві складові.
4	Шарнір циліндрич-ний рухомий в площині				Прикладається в точці шарнірного закріплення тіла. Напрямок – пер-пендикулярно по-верхні вздовж, якої рухається шарнір.
				Продовження табл.С0
1	2	3	4	5	6
5	Закріплен-ня жорстке нерухоме в площині				Прикладається в точці жорсткого закріплення тіла. Напрямок сили реакції невідомий. Тому реакція роз-кладається на дві складові та прикладається реактивний момент.
6	Шарнір циліндрич-ний в просторі (підшипник)				Прикладається до осі шарніру. Сила реакції перпендикулярна осі обертання (осі шарніру) і розкладається на дві складові згідно осей координат .
7	Шарнір сферичний в просторі				Прикладається до центру шарніру. Напрямок реакції невідомий. Тому вона розкладається на 3 складові .
8	Жорстке закріплення в просторі				Прикладається у центрі ваги перерізу тіла в точці за-кріплення. Сила реакції та реактивний момент розкладаються на 3 складові.

Завдання с-1. Рівновага тіла під дією плоскої системи сил

Умова завдання. Жорстка рама (рис.С1.0 - С1.9) закріплена у точці за допомогою нерухомого шарніра, а у точціопирається на рухому шарнірну опору або на жорсткий стержень. На раму діють пара сил з моментом, зосереджена силаі рівномірно розподілене навантаження з інтенсивністю. Числові значення величин,,і, а також точки прикладання і кут дії сили, зазначені у табл.С1.

Визначити: реакції в'язей (опор і).

Табл.С1

Номер рядка даних			Точка прикладаннясили	, кНм	, кН/м	, м
	F, кН	^о
0	5	330	H	40	8	0,5
1	20	210	E	25	2	0,8
2	15	30	K	15	5	0,9
3	10	150	D	35	1	0,6
4	30	300	H	50	3	1,0
5	25	60	E	5	7	1,4
6	40	240	K	20	6	1,2
7	50	120	D	45	10	1,5
8	35	30	H	10	4	1,1
9	20	150	E	30	9	0,7

Теоретичне обґрунтування : [4] § 1-16; [5] Разд. I, Гл.1 § 1-3, Гл.2 § 1-2, Гл.4 § 1-2, Гл.5 § 1-4; [6] Разд.1, гл. I § 1-3, гл. VI §13-18; [7]; [8]; [9]; [10].

Методичні вказівки. Завдання С-1 – на рівновагу тіла під дією плоскої системи сил. Вибраний об'єкт вивчення необхідно зробити вільним, тобто замінити в'язі на їхні реакції відповідно до табл.С0. Напрямок складових іреакцій в'язей вибирається довільно, але з врахуванням напрямку осей обраної системи координат. При складанні рівняння рівноваги моментів сил силузручно розкласти на її складовіі, а далі скористатися теоремою Вариньйона:.