4.6. Показники використання устаткування в одиницю робочого часу (показники інтенсивного завантаження)

,

де Рфакт і Рпл. - відповідно фактична й планова продуктивність устаткування в одиницю робочого часу.

Коефіцієнт інтегрального завантаження характеризує використання встаткування як за часом, так і по продуктивності:

Коефіцієнт інтегрального навантаження відповідає коефіцієнту використання виробничих потужностей.

Показники використання виробничих площ

Уведемо наступні поняття

1. Розташовувана – загальна площа, яку має підприємство.

2. Виробнича – це площа, на якій безпосередньо здійснюється виробничий процес.

3. Площа, безпосередньо зайнята встаткуванням.

Показники:

• знімання продукції з один м² площі, зайнятому встаткуванням.

• знімання продукції з один м² виробничої площі.

• знімання продукції з один м² з розташовуваної площі.

4.7. Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства.

Підвищення ефективності використання основних фондів може бути досягнуте за умови забезпечення випереджальних темпів росту обсягу випуску продукції, у порівнянні з темпами росту вартості основних виробничих фондів. Основними напрямками підвищення ефективності використання основних фондів є:

1. Удосконалювання виробничої й технологічної структури основних фондів.

2. Скорочення строку освоєння проектних потужностей

3. Підвищення коефіцієнта змінності роботи встаткування

4. Усунення «вузьких» місць в організації виробничих процесів.

5. Забезпечення пропорційності й збалансованості виробничих потужностей цехів і ділянок.

6. Удосконалювання матеріальне-технічного забезпечення проведення.

7. Удосконалювання ремонтного обслуговування.

8. Застосування швидкісних методів обробки, нових технологічних процесів.

Тема 5. Обігові кошти підприємства та нематеріальні активи.

1. Поняття, склад і структура обігових коштів. Кругообіг обігових коштів.

2. Показники ефективності використання обігових коштів.

3. Джерела утворення й поповнення обігових коштів.

4. Шляхи прискорення оборотності обігових коштів.

5. сутність та склад нематеріальних активів.

5.1. Поняття, склад і структура обігових коштів. Кругообіг обігових коштів.

Обігові кошти представляють сукупність виробничих обігових коштів і фондів обігу, виражених у грошовій формі.

Виробничі обігові фонди – це вартість предметів праці, використовуваних на всіх стадіях процесу проведення продукції.

В умовах товарного проведення, з метою забезпечення безперервного процесу проведення, підприємству, поряд з виробничими обіговими фондами необхідні кошти для обслуговування сфери обігу (закупівлі товарно-матеріальних цінностей, продажу готової продукції й т.п.). Зазначені кошти й становлять фонди обігу.

На відміну від основних фондів обігові кошти переносять свою вартість на готову продукцію повністю в плині одного операційного циклу й постійно змінюють свою натуральну форму.

1) Д - т

2) Т - т(

3) Т( - д(

Обігові кошти включають:

1. Виробничі запаси: сировини, основних і допоміжних матеріалів, що комплектують, палива, енергії, запасних частин для ремонту, тари, упакування, інструмента, реманенту.

2. Кошту в проведенні: напівфабрикати власного проведення, вартість незавершеної проведенням продукції, а також видатки майбутніх періодів і підготовчих робіт.

3. Фонди обігу: готова продукція на складі, продукція в шляху до споживача, кошти (дебіторська заборгованість, розрахункові документи, готівка в касі й ін.)

На структуру обігових коштів впливають характер технологічних процесів, сортамент продукції, що випускається, тривалість технологічного циклу, ціни на сировину, матеріали, видалення підприємства від сировинних і паливно-енергетичних баз і ін.