11.2. Склад і визначення капітальних вкладень при проектуванні нового будівництва й реконструкції діючих об'єктів

До складу капітальних вкладень при проектуванні нового будівництва включаються:

Прямі витрати (Кпрям) – витрати на створення основних фондів проектованого об'єкта, підготовку території під будівництво, вартість будівельно-монтажних робіт.

Сполучені витрати (Кспол.) – витрати на будівництво об'єктів, що забезпечують проектований об'єкт предметами праці, або послугами.

Сполучені витрати можуть бути визначені по вираженню:

,

де Н_i – норма видатку i-ого виду матеріальних ресурсів;

Q_пр. - річний обсяг випуску продукції по проекту;

К_уд.н.i – питомі нормативні капітальні вкладення;

Витрати на створення (поповнення) обігових коштів (Кствор.ок.) – визначаються розрахунковими методами по виробничих запасах, незавершеному проведенні, по готовій продукції. При проектуванні нових об'єктів, через відсутність вихідної інформації для визначення нормативів обігових коштів, ухвалюють значення рівними 15% від собівартості річного випуску продукції.

Витрати на підготовку кадрів (Кпідг.кад) включають витрати на підвищення кваліфікації, навчання і якщо буде потреба залучення працівників з інших районів.

Втрачена вигода (Квтрат.в) – втрати від неможливості використовувати територію, зайняту під будівництво для видобутку корисних копалин, сільськогосподарського виробництва, інших цілей.

Особливості розрахунків капітальних вкладень при реконструкції діючих об'єктів.

1. До складу капітальних вкладень включається залишкова вартість ліквідованих основних фондів.

2. Сполучені капітальні вкладення враховуються у випадку дефіциту потужностей допоміжних цехів і попередніх переділів.

3. Витрати на підготовку кадрів не враховуються.

4. В упущену вигоду необхідно включати подорожчання собівартості продукції у зв'язку з тимчасовим припиненням діяльності цеху, а також втрати на прибутку:

де Q – зниження обсягів випуску продукції;

середні постійні витрати;

С – подорожчання собівартості;

Q_доба. - добовий випуск продукції

Т_р – тривалість реконструкції.

Для товарних цехів, крім того, розраховуються втрати на прибутку:

11.3. Показники й критерії абсолютної й порівняльної ефективності капітальних вкладень

Ефект – кожний позитивний результат, обумовлений капітальними витратами. Він може виражатися в зниженні матеріалоємності, енергоємності, підвищенні якості продукції, у росту обсягів виробництва і т.д.

Ефективність – відносна величина заснована на порівнянні отриманого ефекту з витратами капітального характеру. Залежно від цілей визначення ефективності капітальних вкладень слід розрізняти показники абсолютної й відносної ефективності.

Показники абсолютної ефективності капітальних вкладень використовуються при аналізі ефективності капітальних вкладень у цілому по народному господарстві, галузях, підгалузям, підприємствам, окремим суб'єктам господарювання, а також при проектуванні для порівняння з показниками рентабельності діючих підприємств або розроблених раніше проектних розв'язків.

Показниками абсолютної ефективності капітальних вкладень є:

- по народному господарстві:

(0,14),

де Е_нг – показник абсолютної ефективності;

приріст річного національного доходу;

К_нг. - капіталовкладення в народне господарство;

Ен. – нормативний коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень ефективність.

- по галузях, окремих суб'єктах господарювання:

(0,16)

де приріст прибутки;

К_п – капітальні вкладення в розвиток відповідного господарюючого суб'єкта.

- для збиткових підприємств ефект виражається в зниженні витрат на проведення товарної продукції.

,

де Зізниження витрат;

Кзб_. - капітальні вкладення в збиткове підприємство.

- для споруджуваних об'єктів:

,

де К_см – кошторисна вартість споруджуваних об'єктів;

(Ц – З)Q_пр. - маса прибутку по проекту.

У тих випадках, коли значення собівартості й капітальних вкладень входять у протиріччя, розраховують коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.

де Ен. – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності.

Ен показує нижня межа прибутковості капіталу, тобто кожна гривня капітальних вкладень повинна забезпечити в плині року зниження собівартості (приріст прибутки) не менш Ен.

Для нового будівництва й реконструкції Е_н=0,12; для нової техніки Ен = 0,15.

Якщо, то слід уважати економічно більш вигідним варіант із меншою собівартістю, незважаючи на те, що він більш капіталомісткий.

Якщо - ефективніше варіант із більшою собівартістю, але менш капіталомісткий.

Е_н – це рівноважна вартість капіталу на інвестиційному ринку.

Термін окупаємості капітальних вкладень розраховується як величина зворотна коефіцієнту порівняльної економічної ефективності.

де Т – строк окупності;

Т_н - нормативний строк окупності.

Якщо, то перевага віддається варіанту з меншою собівартістю, незважаючи на те, що він був капіталомісткий.

Якщо, то економічно переважніше варіант із більшою собівартістю, однак він менш капіталомісткий.

Перетворимо формулу коефіцієнта порівняльної ефективності капітальних вкладень

Вираження називаєтьсянаведеними витратами. Економічно вигідним слід уважати варіант із найменшими наведеними витратами.

Наведені витрати можна також представити у вигляді:

При порівнянні двох варіантів річний економічний ефект від реалізації більш ефективного варіанта визначається як різниця наведених витрат:

С - умовно річна економія, тобто економія на зниженні собівартості продукції.

Річний економічний ефект відображає понад нормативний прибуток.

Таким чином, вибір найбільш ефективного варіанта напрямків капітальних вкладень може здійснюватися трьома взаємозамінними способами:

1. На основі розрахунків коефіцієнта порівняльної ефективності.

2. На основі розрахунків строків окупності.

3. На основі розрахунків наведених витрат.