- •1. Сутність інвестування і його роль у розвитку національної економіки.
- •2. Поняття та принципи інвестиційної діяльності.
- •3. Поняття та види інвестицій.
- •4. Поняття, види та форми інвестиційної діяльності.
- •5. Предмет, метод та функції інвестиційного права.
- •6. Поняття, зміст та види інвестиційних правовідносин.
- •7. Суб'єкти та об'єкти інвестиційних правовідносин.
- •8. Інвестиційно-правові норми, їх особливості.
- •9. Система та джерела інвестиційного права.
- •10. Місце інвестиційного права в системі права України.
- •11. Історія розвитку інвестиційного законодавства України.
- •12. Загальна характеристика закону України „Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991р.
- •13. Поняття та система інвестиційного законодавства.
- •14. Правовий статус суб'єктів інвестиційної діяльності.
- •15. Організаційно-правові форми інвестиційної діяльності.
- •16. Об'єкти інвестиційної діяльності.
- •17. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності.
- •18. Підстави та напрями державного регулювання інвестування.
- •19. Нормативно-правове забезпечення державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •20. Форми та напрями державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •21. Органи державного регулювання інвестування в Україні.
- •22. Засоби щодо стимулювання інвестування в Україні.
- •23. Поняття „інвестор". Права і обов'язки інвестора.
- •24. Відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності.
- •25. Умови припинення інвестиційної діяльності.
- •26. Договір (угода), як основний правовий документ, що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.
- •27. Поняття та ознаки інвестиційного договору, їх види та функції.
- •28. Порядок укладання, зміни та розірвання інвестиційних договорів.
- •29. Зміст та форма інвестиційного договору.
- •30. Способи забезпечення належного виконання інвестиційних договорів
- •31. Поняття, форми та види корпоративного інвестування.
- •32. Поняття капітального будівництва, його види, способи та стадії.
- •33. Організаційно-правові механізми фінансування капітального будівництва.
- •34. Правовідносини з капітального будівництва.
- •35. Правовий режим інвестиційних проектів будівництва.
- •36. Поняття інноваційного інвестування.
- •37. Загальна характеристика правового регулювання інноваційного інвестування.
- •38. Інноваційні правовідносини, їх характеристика.
- •39. Договори інноваційного інвестування.
- •40. Стимулювання інноваційного інвестування.
- •41. Види і форми іноземних інвестицій.
- •42. Поняття та види іноземних інвестицій.
- •43. Нормативно-правове забезпечення іноземного інвестування.
- •44. Об'єкти і суб'єкти іноземного інвестування.
- •45. Форми здійснення іноземних інвестицій (корпоративна і договірна).
- •46. Правовий статус іноземних інвесторів.
- •47. Поняття та нормативно-правове регулювання концесійного інвестування.
- •48. Ознаки концесійного інвестування.
- •49. Концесійний договір.
- •50. Поняття приватизаційного інвестування та його правове забезпечення.
- •51. Об'єкти приватизації та приватизаційного інвестування.
- •52. Суб'єкти приватизації та приватизаційного інвестування.
- •53. Порядок та способи приватизації.
- •54. Угоди приватизації.
- •55. Відповідальність за порушення порядку приватизаційного інвестування та угод приватизації.
- •56. Поняття лізингової форми інвестування.
- •1. Поняття, суб'єкти та об'єкти лізингу
- •57. Нормативно-правове регулювання лізингового інвестування.
- •58. Державне регулювання лізингового інвестування.
- •59. Договір лізингу.
- •60. Поняття, види та форми спільного інвестування.
- •61. Нормативно-правове забезпечення спільного інвестування.
- •62. Спеціальні форми та режим спільного інвестування (інвестиційні фонди, довірчі товариства).
- •63. Поняття спеціальної (вільної) економічної зони.
- •64. Суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони, їх права та обов'язки.
- •65. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон.
- •66. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами.
- •67. Інвестування у виключній (морській) економічній зоні України.
- •68. Інвестування на прикордонній території (державному кордоні).
- •69. Правовий режим інвестування в охоронних зонах.
- •70. Спеціальний режим інвестування в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації.
- •71. Спеціальний режим інвестування в умовах воєнного стану.
- •72. Загальна характеристика органів державного управління інвестиційною діяльністю.
- •73. Державно-правові гарантії захисту інвестицій та охорона прав учасників інвестиційної діяльності.
- •74. Міжнародні договори про захист інвестицій.
46. Правовий статус іноземних інвесторів.
Іноземними інвесторами визнаються суб'єкти — нерезиденти, які проводять інвестиційну діяльність на території України, а саме:
• юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншої, ніж Україна, держави;
• фізичні особи — іноземні громадяни, які не мають постійного місця проживання в Україні та не обмежені у дієздатності;
• іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
• інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.
Іноземні інвестори стають учасниками інвестиційних правовідносин лише за умови здійснення ними на території України інвестиційної діяльності (ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування»).
Отже, за українським законодавством особа визнається іноземним інвестором за наявності таких умов:
•для фізичної особи — іноземця — постійного місця проживання, а для інших суб'єктів — постійного місця знаходження за межами України;
• здійснення зазначеними особами господарської дяльності, пов'язаної з реалізацією іноземних інвестицій у передбачених законодавством формах'
47. Поняття та нормативно-правове регулювання концесійного інвестування.
концесійне інвестування – передбачає створення (будівництво) або управління на засадах відповідного договору ( концесійного ) об’єктом концесії, що є державною або комунальною власністю, за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов’язань, майнової відповідальності та підприємницького ризику;інші економіко-правові форми (режими) інвестування (приватизаційне, спільне, іноземне, на територіях пріоритетного розвитку, в спеціальних економічних зонах тощо).
Концесія – це передача об'єкту концесії на умовах, визначених в концесійному договорі, який укладається на строк не менше 10 років та не більше 50 років. При цьому, умови концесійного договору, є чинними на весь строк його дії, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Законом встановлені сфери господарської діяльності, об'єкти права державної і комунальної власності яких можуть надаватися у концесію, зокрема: будівництво та експлуатація автомобільних доріг, шляхів сполучення, вантажних і пасажирських портів, аеропортів; комунальне господарство; транспортування та розподіл природного газу; виробництво та (або) транспортування електроенергії; надання послуг міським громадським транспортом; у житлово-експлуатаційній сфері; у сфері кабельного телебачення; зв'язку; поштових послуг; ритуальних послуг; послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла. Для об'єктів права комунальної власності місцевими радами можуть визначатися також інші сфери господарської діяльності.
До об'єктів концесії належить майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами, об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані або спеціально збудовані об'єкти з метою їх використання для надання послуг по задоволенню громадських потреб. Крім того, Закон України "Про концесії" надає можливість отримувати в концесію також право на провадження окремих видів підприємницької діяльності у вищезазначених сферах господарської діяльності.
Об'єкти права державної і комунальної власності можуть бути передані у концесію лише на конкурсній основі. Для проведення концесійного конкурсу утворюється конкурсна комісія, яка розглядає подані претендентами пропозиції щодо умов концесії, визначає їх відповідність умовам конкурсу, готує висновки щодо визначення кращих умов здійснення концесії, запропонованих учасниками конкурсу. Результати концесійного конкурсу затверджуються протоколом комісії, на підставі якого концесієдавець приймає рішення про переможця, після чого концесієдавець та переможець конкурсу готують проект концесійного договору для подальшого укладання.