- •Тематичний план з дисципліни «Кримінально-виконавче право» на VII— VIII семестри навчального року для студентів 4 курсу денної форми
- •Методичні рекомендації до навчальної дисципліни «кримінально-виконавче право»
- •1. Кримінально-виконавчі відносини, їх зміст та особливості.
- •2. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу
- •3. Завдання.
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права.
- •I. Формула спеціальності:
- •II. Напрями досліджень:
- •2.1. У галузі науки кримінального права:
- •2.2. У галузі кримінології:
- •III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: юридичні науки.
- •Тема 1 поняття кримінально-виконавчого права
- •1.1. Поняття, предмет, методи та принципи
- •1.2. Мета, завдання та функції
- •1.3. Система та джерела
- •1.4. Наука кримінально-виконавчого права
- •Договорів,
- •II. Розв'яжіть практичні завдання:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 2 міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •2.1. Загальна характеристика
- •2.3. Європейські стандарти поводження із засудженими
- •II. Розв'яжіть практичні завдання:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •3.2. Основні права засуджених
- •3.3. Основні обов'язки засуджених
- •Тема 4 органи та установи виконання покарань
- •4.1. Органи та установи, що виконують кримінальне покарання, та їх місце в системі державної влади України
- •4.2. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •(Указом Президента України
- •(Ротпорядження Кабінету Мийстрів
- •Контрольні запитання
- •Контроль за діяльністю
- •Органів та установ
- •Виконання покарань
- •5.1. Прокурорський нагляд за дотриманням законів при виконанні покарань та відомчий контроль
- •5 2 Система громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання покарань
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 виконання покарань,
- •6.1. Порядок та умови виконання покарання у виді штрафу
- •6.2. Порядок та умови виконання покарання у виді громадських робіт
- •6.3. Порядок та умови виконання покарання у виді виправних робіт
- •6.4. Порядок та умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •6.5. Порядок та умови виконання покарання у виді конфіскації майна
- •6.6. Порядок та умови виконання покарання у виді арешту
- •6.7. Порядок та умови виконання покарання у виді обмеження волі
- •Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Виконання покарань,
- •Що пов'язані з проходженням
- •Військової служби
- •7.1. Загальні положення та порядок
- •7.2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •7.3. Службові обмеження
- •7.4. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 8 система виконання покарань у виді позбавлення волі
- •8.1. Характеристика та виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк
- •8.2. Класифікація засуджених
- •8.3. Розподіл та прийом засуджених до установ виконання покарань
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 9 режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •9.2. Засоби забезпечення режиму
- •Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право:
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •10.1. Матеріально-побутове забезпечення засуджених
- •10.2. Медико-санітарне обслуговування засуджених
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 11 праця засуджених до позбавлення волі
- •11Л. Залучення засуджених до праці як засіб виправлення особи
- •11.2. Умови праці засуджених та 11 оплата
- •11.3. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
- •11.4. Професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 виховний вплив на засуджених у період відбування покарання
- •12.1. Виправлення засуджених як мета покарання
- •12.2. Організація соціально-виховної роботи із засудженими до пок£Рання у виді позбавлення вол'
- •12.3. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до засуджених
- •В колоніях. Вільний час засуджених до позбавлення волі
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 13
- •Особливості відбування
- •Покарання окремими категоріями
- •Засуджених
- •13.2. Особливості відбування покарання засудженими жінками
- •13.3. Особливості відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •Рекомендована література
- •Тема 14 звільнення засуджених від відбування покарання
- •14.1. Підстави звільнення засуджених від відбування покарання
- •14.2. Порядок звільнення засуджених
- •14.3. Контроль за звільненими від відбування покарання
- •14.4. Соціальна адаптація звільнених від відбування покарання
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 15
- •15.1. Історія розвитку
- •15.2. Загальна характеристика виконання кримінальних покарань в іноземних країнах
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 15. Основні положення
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 3. Правовий статус засуджених
- •Тема 4. Органи та установи виконання покарань
- •Тема 5. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Тема 6. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
- •Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби
- •Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі
- •Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка
- •Тема 12. Виховний вплив на засуджених у період відбування покарання
- •Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання
- •Тема 15. Основні положення кримінально-виконавчого права іноземних держав
- •І. Нормативні акти
- •Підзаконні нормативні акти
- •Концепції
- •Слідчо-судова практика
- •II. Спеціальна література
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права
- •Тема 2. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими
- •Тема 3. Правовий статус засуджених
- •Тема 5. Контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Тема 6. Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
- •Тема 7. Виконання покарань, що пов'язані з проходженням військової служби
- •Тема 8. Система виконання покарання у виді позбавлення волі
- •Тема 9. Режим відбування покарання та засоби його забезпечення
- •Тема 10. Умови відбування покарання та засоби їх забезпечення
- •Тема 11. Праця засуджених до позбавлення волі та їх професійно-технічна підготовка
- •Тема 12. Виховний вплив на засуджених в період відбування покарання
- •Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених
- •Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання
- •Тема 15. Основні положення
- •32300, М. Кам'янець-Подільський, вул. П'ятницька, 9а.
Контрольні запитання
-
Дайте визначення соціально-виховної роботи.
-
Яка категорія засуджених може залучатися до роботи в самодіяльних організаціях?
267
-
Розкрийте, в чому полягає виховний вплив на засуджених
-
Визначте поняття «виправлення». Чи можливе вилраці лення засуджених в місцях позбавлення волі?
-
В чому полягає організація освітянської діяльності у виправних колоніях?
-
Назвіть заходи заохочення, що застосовуються до засуджених
-
Які види стягнень застосовуються начальником установи?
-
Дайте визначення «злісного порушника установленого порядку відбування покарання».
Рекомендована література
1. Андрушко І. Досвід організації соціально-психологіч ної роботи із засудженими в установах виконання покарань Київської області // Соціальна політика і соціальна робота. —
2002. -№ 1. -С. 64-71.
-
Близнюк И.Л. Гуманизация исполнения наказания в виде лишения свободы и проблемы дозволений, запретов в исправительно-трудовом праве Украины: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. — К., 1992.
-
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степа-нюка. — X.: Право, 2005. — 256 с.
-
Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка. — X.: Одіссей, 2005. — 560 с.
-
Романов М. Дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі. — X.: Фоліо, 2004. — 160 с.
-
Скаков А.Б. Понятие и правовая природа прогрессивной системы исполнения наказания // Российский следователь. —
2003. -№5.-С. 31-35.
7. Тогочинський О.М. Феноменологічна сутність процесу виховання моральних цінностей // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ / Редкол.: О.Ф. Штанько (голов, ред.) та ін. —
2004. — № 9. — С 458-464.
-
Шамриленко І.Г. Соціально-психологічна робота з неповнолітніми засудженими в період підготовки до звільнення // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ/ Редкол.: О.Ф. Штанько (голов, ред.) та ін. — 2004. — № 9. — С 411-418.
-
Шулежко Т.А. Особливості карально-виховного впливу на неодноразово судимих до позбавлення волі жінок, які відбувають покарання у виправно-трудових установах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 1996. — 26 с
268
Тема 13
Особливості відбування
Покарання окремими категоріями
Засуджених
13.1. Особливості відбування покарання неповнолітніми
Визнання впливу соціальних умов, суперечностей у розвитку суспільства на характер морального формування особистості є вирішальним у поясненні причин протиправної поведінки неповнолітніх. У кримінології одержала підтвердження і подальший теоретичний та емпіричний розвиток позиція соціологів, відповідно до якої поведінка окремої особистості детермінується суспільним середовищем — «загальний рівень» соціальної детермінації; безпосереднім оточенням (мікросередовищем); внутрішнім світом конкретної людини. Основним, провідним, визначальним рівнем детермінації поведінки особистості є макрорівень. Поряд з істотною ознакою він може бути охарактеризований наявністю в суспільстві різних явищ економічного, ідеологічного, культурно-виховного, демографічного, соціально-психологічного характеру. В рамках широкого соціального середовища встановлюються матеріальні, державно-політичні, правові, моральні й інші соціальні відносини, що формують особистість як безпосередньо (наприклад, через засоби масової інформації), так і опосередковано — через її найближче оточення. За допомогою цих відносин держава здійснює управління мікросередовищем, використовуючи спеціальні інститути соціалізації особистості (навчально-виховні, культурно-освітні й інші установи), трудові колективи, громадські й інші організації.
Саме це спонукає законодавця створювати окремі виправні установи для відбування покарання неповнолітніми і відокремлювати їх від дорослих засуджених задля запобігання кримінальному впливу. Таким чином реалізується принцип диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування заходів виправного впливу на засуджених. Крім того, акцент законодавця на термін «виховні» не є випадковим, бо саме в цих установах (порівняно з виправними) приділено більше уваги застосуванню різних форм і методів психолого-педагогічного і виховного впливу; створенню умов утримання з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей, психічного і фізичного стану неповнолітнього.
Закон передбачає, що неповнолітні засуджені віком від 14 До 18 років відбувають покарання в одній виховній установі,
269
як правило, наближеній до місця мешкання засудженого Що має особливе значення для збереження соціально корисних зв'язків та допомагає соціальній адаптації після звільнення
З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли 18-річного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними 22 років (ст. 148 КВК). Залишення засуджених, які досягли 18-річного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою зі службою у справах неповнолітніх. На таких засуджених поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли 18-річного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю. Однак закон передбачає, шо засуджені, які досягли 18-річного віку, можуть бути переведені із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Питання про переведення засудженого, який досяг 18-річного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується ДДУПВП за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим зі службою у справах неповнолітніх.
Засуджені неповнолітні користуються усіма правами та мають обов'язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством. Крім зазначених, у виховних колоніях засуджені мають право (ст. 143 КВК):
-
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до 100 % мінімального розміру заробітної плати;
-
одержувати щомісяця короткострокове і 1 раз на 3 місяці тривале побачення;
-
одержувати протягом року 9 посилок (передач) і 4 бандеролі.
При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття не менше 1/4 строку покарання засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено:
-
додатково витрачати на місяць гроші в сумі 60% мінімального розміру заробітної плати;
-
додатково одержувати 1 раз на 3 місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії;
270
- додатково одержувати протягом року 3 посилки (пере-
пачі) і 4 бандеролі.
Закон встановив, крім передбачених статтями 130, 145 КВК, емі заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх, а саме:
1) за сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі заходи заохочення:
-
надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії;
-
надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати 8 годин;
2) за порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовува тися такі заходи стягнення:
-
попередження;
-
догана;
-
сувора догана;
-
призначення на позачергове чергування щодо прибирання приміщень і території колонії;
-
скасування поліпшених умов тримання, передбачених ст. 143 КВК;
-
поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 10 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу.
У виховних колоніях організовується єдиний навчально-виховний процес, що поєднує у собі загальноосвітню та професійну підготовку з залученням неповнолітнього засудженого до трудової діяльності, з метою його виправлення та підготовки до самостійного життя на волі.
Для успішної реалізації складних та багатопланових завдань виховної колонії до організації виховного процесу залучаються педагоги та психологи, які проводять спеціальні заходи (програми) щодо виправлення неповнолітніх, їх соціальної адаптації з урахуванням фізіологічних особливостей, особистісних якостей, інтересів, установок тощо.
Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішенні питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з
271
представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (ст. 149 КВК), організація і діяльність якої визначаються положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Також з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети. Діяльність батьківського комітету визначається положенням яке затверджує начальник виховної колонії.
Участь громадськості в роботі виховних колоній спрямована на нейтралізацію негативних соціально-психологічних факторів відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, підтримку та закріплення соціально корисних зв'язків, на профілактику рецидиву як в період відбування покарання, так і після звільнення.