- •Янсон х.В., Янсон э.Ф. Основы истории искусств – м. : икар, Harry n. Abrams, 1996 http://bibliotekar.Ru/zh-OsnovyIstorii/index.Htm
- •Основні поняття:
- •Зміст тем лекційного курсу:
- •Тема 1. Культура і суспільство – 2 год.
- •Тема 2. Філософські концепції культури – 2 год.
- •К.Маркс досліджував соціально-діяльнісні параметри культури. Сутність людини бачив як «ансамбль суспільних відносин».
- •Тема 3. Біблія у світі наукового аналізу – 2 год.
- •Тема 4. Середньовічна європейська культура – 2 год.
- •Тема 5. Основні напрямки культури нового часу – 2 год.
- •Тема 6. Європейський культурний регіон – 2 год.
- •Тема 7. Культура київської русі – 2 год.
- •Писемні джерела.
- •Тема 8. Українська культура раннього нового часу – 4 год.
- •Тема 9. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
- •Тема 10. Культурна політика радянської влади у 1920 – 1930 рр. – 2 год.
- •Тема 11. Культурні процеси в сучасній україні – 4 год.
- •Зміст практичних занять
- •Тема 1. Культура стародавнього сходу – 2 год.
- •Тема 2. Культура античного світу – 2 год.
- •Тема 3. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу – 2 год.
- •Тема 4. Культура відродження й бароко – 4 год.
- •Тема 5. Культура і глобальні проблеми сучасності – 2 год.
- •Тема 6. Культура київської держави – 2 год.
- •Тема 7. Культура на українських землях литовсько-польської доби (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) – 2 год.
- •Тема 8. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
- •Тема 9. Культура урср під час другої світової війни – 2 год.
- •Довженко о. Щоденник / http://lib.Ru/su/ukraina/dovzhenko/shchoden.Txt
- •Косик в. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
- •Тема 10. Соціокультурний світ україни другої пол. 1940-х – 1991 рр. – 2 год.
- •Самостійна робота
- •І. Співбесіда за опрацьованою література (за вибором студента):
- •Спільне та відмінне у світорозумінні релігій Індії, Китаю та Японії.
- •Соціальна структура середньовічного західного суспільства.
- •Вплив ісламських уявлень на політичну структуру світу і сьогоденну політичну ситуацію у світі.
- •Єресі іі – V ст. Як віддзеркалення взаємодії язичницької і християнської культур.
- •Значення кальвінізму для становлення індустріального суспільства.
- •Формування українського етносу та чинники ментальності.
- •Літописні племена Південної Русі.
- •Традиції іконописання в Київській Русі.
- •Живопис українського Ренесансу: розвиток жанрів та колористики.
- •Розвиток української поезії др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Загальна картина світу в східних релігіях.
- •Загальна картина світу в західних релігіях.
- •Київська Русь та західноєвропейське середньовіччя: спільне і відмінне.
- •Слов’янська першооснова та іншоетнічні впливи у давньоруській культурі.
- •Хронологічне становлення українського модернізму.
- •Методичні рекомендації до індивідуальної роботи
- •Теми індивідуальних робіт
- •Історія зарубіжної та української культури
Тема 9. Українське національно-культурне відродження хіх ст. – 2 год.
-
Вплив соціально-політичних подій на розвиток вітчизняної культури у першій половині ХІХ ст.
-
Діяльність Т.Г. Шевченка. Кирило-Мефодіївське товариство.
-
Роль українського мистецтва у боротьбі зі спробами зросійщення України.
Література:
-
Бокань В. Польовий Л. Історія культури України. – К. : МАУП, 2002.
-
«Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К. : Наукова думка, 1987.
-
Франко І. Нарис історії українська-руської літератури до 1890 р. // Зб.тв. – К., 1984.
-
Шевченко Тарас. Живопис, графіка. Альбом / Авт.-упор. Д.Степовик. – К. : Мистецтво, 1984.
-
Шейко В.М. Історія української художньої культури: Підручник для студ. вищих закладів мистецтва і культури. – Харків : ХДАК, 1999.
Конспект лекції:
Кінець XVIIІ – перша половина ХІХ ст. – епоха просвітництва в Україні. Розвиток української культури, її стан та головні культуротворчі завдання багато в чому спричинені соціально-політичними подіями другої половини ХVІІІ ст. Втрачалися рештки української державності. Україна перетворювалася в провінцію великої імперії з деякими етнографічними особливостями. У політичному та національно-культурному житті посилилась політика русифікації.
Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. – період національного відродження. Скасування кріпосного права у Росії та реформи 60-70-х рр. відкривали можливість для деяких демократичних перетворень у суспільному, культурному житті Російської імперії. Проте, незважаючи на ці позитивні зрушення, царизм продовжував проводити жорстку політику національно-культурного гноблення меншин щодо національних окраїн, у тому числі й України, за допомогою свого бюрократично-жандармського апарату, системи освіти, цензури, преси, видавничої справи.
У 1863 р. було видане таємне розпорядження царського уряду (міністр внутр. справ П.О.Валуєв) про заборону друкування українською мовою. Це був наслідок колоніальної політики імперії, прояв шовіністичної політики царського самодержавства, продовження політики русифікації і репресій щодо української культури. Еміський указ – таємне розпорядження, підписане у 1876 р. російським царем Олександром II в м. Емс, у Німеччині про заборону друкування і поширення книжок українською мовою. Указ забороняв ввіз у межі Російської імперії без дозволу «будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі», друкування і видання в імперії «оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі». Дозвіл на друкування творів красного письменства давали тільки після розгляд рукописів у Головній управі в справах друку. Заборонялося також «різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот».
Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Ініціаторами створення братства виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. У квітні 1846 р. до братства вступив Тарас Шевченко. Восени 1846 р. загальна кількість членів братства становила 12 осіб. Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія» (автор М.Костомаров) та у «Записці» (автор В.Білозерський). Завдання товариства: створення демократичної федерації слов’янських народів, яку очолила б Україна; побудова майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, і принципах рівності; скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах слов’янських народів щодо їх національної мови, культури і освіти. Отже, основні ідеї це – панславізм і українське національне відродження. У березні – квітні 1847 р. братство було розгромлено.
Можна прослідкувати реакцію представників українського мистецтва на спроби зросійщення. Для ХІХ – початку ХХ ст. є характерним національне відродження. Складові елементи цього процесу: розвиток усіх галузей культурного життя українців; поширення у масах національної свідомості; активізація українського національного руху. Українську літературу в ХІХ ст. представляли І.Котляревський, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, Є.Гребінка, засновник сучасної української літератури і літературної мови – Т.Шевченко. Українські композитори С.Гулак-Артемовський, П.Ніщинський і основоположник національної української класичної музики М.Лисенко зробили великий внесок у розвиток української реалістичної музики. В першій половині ХІХ ст. в Україні з’явився перший професійний театр. Україніська тематика займала важливе місце в творчості М.Старицького, М.Кропивницького, І.Карпенко-Карого, М.Заньковецької.
Таким чином, цей час, невважаючи на всї заборони і гоненія на українство, зазначився поступом, приніс цінні здобутки.