- •Виробничі процеси та обладнання об’єктів автоматизації конспект лекцій доцента кафедри нгтт і т Гаєвої Любов Іванівни
- •1.1 Зміст і задачі дисципліни
- •1.2 Класифікація технологічних процесів
- •1.3 Хімічний і фракційний склади нафти
- •1.3.1 Парафінові вуглеводні
- •1.3.2 Нафтенові вуглеводні
- •1.3.3 Ароматичні вуглеводні
- •1.3.4 Фракційний склад нафти
- •2 Основні поняття масообмінних процесів
- •2.1 Загальні ознаки масообмінних процесів
- •2.2 Способи визначення складу фаз
- •2.3 Основне рівняння масопередачі
- •3.1 Призначення і суть процесу абсорбції
- •3.2 Використання абсорбції в нафтогазовій промисло-вості
- •3.3 Робота системи абсорбер-десорбер неперервної дії
- •3.4 Параметри контролю і регулюванню при абсорбції та десорбції
- •3.4.1 Температура в абсорбері
- •3.4.2. Тиск в абсорбері
- •3.4.3 Питома витрата абсорбенту
- •3.4.4 Рівень рідини в низу абсорбера і десорбера
- •3.4.5 Температура в десорбері
- •3.4.6 Тиск в десорбері
- •3.4.7 Рушійна сила абсорбції
- •3.4.8 Площа контакту і час контакту абсорбенту і газової суміші
- •3.5 Вимоги до абсорбентів
- •3.6 Типи абсорберів
- •4 Процес адсорбції
- •4.1 Призначення і суть процесу
- •4.2 Використання адсорбції в нафтогазовій промисло-вості
- •4.3 Робота системи адсорбер-десорбер періодичної дії
- •4.4 Робота системи адсорбер-десорбер неперервної дії
- •4.5 Параметри контролю і регулювання при адсорбції і десорбції
- •4.5.1 Температура в адсорбері
- •4.5.2 Тиск в адсорбері
- •4.5.3 Питома витрата адсорбенту
- •4.5.4 Температура в десорбері
- •4.5.5 Тиск в адсорбері
- •4.5.6 Природа газової суміші і властивості адсорбенту
- •5 Процес ректифікації
- •5.1 Призначення і суть процесу
- •5.2 Використання процесу в нафтогазовій промисло-вості
- •5.3 Будова і робота простої ректифікаційної колони
- •5.4 Будова і робота складної ректифікаційної колони
- •5.5 Параметри контролю і регулювання при ректифікації
- •5.5.1 Температура верха колони
- •5.5.2 Температура низу колони
- •5.5.3 Тиск в колоні
- •5.5.4 Температура і витрата сировини
- •5.5.5 Рівень залишку в колоні
- •5.5.6 Температура на тарілках виводу бокових фракцій
- •5.6 Матеріальний баланс ректифікаційної колони
- •5.7 Крива рівноваги фаз: її побудова та рівняння
- •5.8 Ізобарні температурні криві
- •5.9 Графічний метод визначення кількості тарілок в колоні
- •5.10 Визначення температурного режиму простої ректифікаційної колони
- •5.11 Визначення геометричних розмірів колони: діаметра і висоти
- •6 Процес екстракції
- •6.1 Призначення і суть процесу
- •6.2 Використання в нафтогазовій промисловості
- •6.3 Методи екстракції
- •6.3.1 Однократна екстракція
- •6.3.2 Багатократна екстракція
- •6.3.3 Протитічна екстракція
- •6.4 Будова і робота екстракційної колони
- •6.5 Параметри контролю і регулювання при екстракції
- •6.5.1 Температура
- •6.5.2 Співвідношення розчинник: сировина
- •6.5.3 Якість розчинника
- •6.5.4 Рівень границі розділу фаз
- •6.6 Визначення складу фаз за допомогою трикутної діаграми
- •7 Теплові процеси
- •7.1 Теплообмінні апарати
- •7.1.1 Кожухотрубні теплообмінники з нерухомим трубними решітками
- •7.1.2 Теплообмінні апарати з температурними компенсаторами
- •7.1.3 Теплообмінні апарати з плаваючою головкою (з рухомою трубною решіткою)
- •7.1.4 Теплообмінні апарати з u-подібними трубками
- •7.1.5 Теплообмінники типу «труба в трубі»
- •7.1.6 Випарники з паровим простором
- •7.1.7 Апарати повітряного охолодження
- •7.2 Класифікація і маркування апо
- •7.3 Маркування та розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.3.1 Маркування кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.3.2 Розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
- •7.4 Трубчасті печі
- •7.5 Умовні позначення типових трубчастих печей
- •8 Товарні нафтопродукти
- •8.1 Технологічна класифікація нафт
- •8.2 Основні напрями переробки нафти
- •8.3 Класифікація і характеристика товарних нафтопродуктів
- •8.4 Палива
- •8.4.1 Карбюраторні палива
- •8.4.2 Реактивні палива
- •8.4.3 Дизельні палива
- •8.4.4 Газотурбінні палива
- •8.4.5 Котельні палива
- •8.5 Нафтові оливи
- •8.5.1 Моторні оливи
- •8.5.2 Трансмісійні оливи
- •8.5.3 Індустріальні оливи
- •8.5.4 Турбінні і компресорні оливи
- •8.5.5 Спеціальні оливи
- •8.6 Пластичні мастила
- •8.7 Парафіни, церезини, вазеліни
- •8.8 Нафтові розчинники та ароматичні вуглеводні
- •8.9 Нафтові бітуми
- •8.10 Нафтовий кокс
- •8.11 Технічний вуглець
- •8.12 Присадки до палив та олив
- •9.2 Методи руйнування нафтових емульсій
- •9.3 Будова і робота електродегідраторів
- •9.3.2 Горизонтальні електродегідратори
- •9.4 Схема електрознесолювальної установки та її опис
- •9.5 Параметри контролю і регулювання на установці
- •9.5.1 Температура і тиск в електродегідраторі
- •10.2 Первинна переробка нафти
- •10.2.1 Призначення первинної переробки і класифікація установок авт
- •10.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.2.3 Принципова технологічна схема авт з трьохкратним випаровуванням і їх опис
- •10.3 Термічні процеси переробки нафти (коксування)
- •10.3.1 Призначення, і суть процесу
- •10.3.2 Механізми реакцій
- •10.3.3 Сировина і одержувані продукти
- •10.3.4 Технологічна схема установки сповільненого коксування і її опис
- •10.3.5 Параметри контролю і регулювання на установці
- •10.3.5.1 Якість сировини
- •10.3.5.2 Температура входу сировини в реактор
- •10.3.5.3 Тиск в реакторі
- •10.3.5.4 Час перебування сировини в реакторі
- •10.3.5.5 Коефіцієнт рециркуляції
- •10.4 Каталітичні процеси
- •10.4.1 Каталітичний реформінг
- •10.4.1.1 Призначення, суть і хімізм процесу
- •10.4.1.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.4.1.3 Каталізатори
- •10.4.1.4 Принципова технологічна схема установки каталітичного риформінгу і її опис
- •10.4.2 Параметри контролю і регулювання на установці
- •10.4.2.1 Якість сировини
- •10.4.2.2 Температура на вході в реактори
- •10.4.2.3 Об’ємна швидкість подачі сировини
- •10.4.2.4 Тиск в реакторах
- •10.4.2.5 Кратність циркуляції водневмісного газу
- •10.5.2 Сировина і одержувані продукти
- •10.5.3 Каталізатор
- •10.5.4 Принципова технологічна схема установки каталітичного крекінгу з ліфт- реактором і її опис
- •10.5.5 Параметри, що впливають на процес
- •10.5.5.1 Якість сировини
- •10.5.5.2 Температура в реакторі
- •10.5.5.3 Час контакту сировини і каталізатора
- •10.5.5.4 Кратність циркуляції каталізатора
- •10.5.5.5 Тиск в реакторі
- •11 Процеси очищення продуктів
- •11.1 Процес гідроочищення
- •11.1.1 Призначення установки, суть і хімізм процесу
- •11.1.2 Сировина і одержувані продукти
- •11.1.3 Умови проведення процесу
- •11.1.4 Каталізатори
- •11.1.5 Принципова технологічна схема гідроочищення дизельного палива в паровій фазі і її опис
- •11.1.6 Параметри контролю і регулювання на установці
- •11.1.6.1 Якість сировини
- •11.1.6.2 Температура в реакторі
- •11.1.6.3 Тиск в реакторі
- •11.1.6.4 Об’ємна швидкість подачі сировини і кратність циркуляції водневмісного газу
- •11.2 Процес карбамідної депарафінізації
- •11.2.1 Призначення і суть процесу
- •11.2.2 Сировина і одержувані продукти
- •11.2.3 Параметри, що впливають на процес
- •11.2.3.1 Якість сировини
- •11.2.3.2 Склад і концентрація карбаміду
- •11.2.3.3 Співвідношення карбамід-сировина
- •11.2.3.4 Температура
- •11.2.3.5 Склад і кількість активатора та розчинника
- •11.2.3.6 Час контакту сировини з карбамідом
- •11.3 Опис технологічної схеми установки карбамідної депарафінізації дизельного палива
7.3.2 Розрахунок кожухотрубчастих теплообмінників
Розрахунок теплообмінних апаратів буває конструкційний і повірочний. При повірочному розрахунку визначають площу поверхні теплообміну зі сторони теплоносія з меншим коефі-цієнтом тепловіддачі α. Метою конструкційного розрахунку є визначення режиму руху теплоносіїв і їх кінцевих температур. І в першому, і в другому випадках розрахунку використо-вуються рівняння теплопередачі і теплового балансу.
Рівняння теплопередачі має вигляд:
, (7.1)
де Q – тепловий потік, Вт;
k – коефіцієнт теплопередачі, ;
- середній температурний напір, ºC, К;
F – площа поверхні теплообміну, м2.
Звідси площа поверхні теплообміну
м2
Рівняння теплового балансу має вигляд:
Q1 = Q2 = Q – при відсутності теплових втрат в навколишнє середовище
, (7.2)
де G1, G2 – масові витрати гарячого і холодного теплоносіїв, ;
Cpm1, Cpm2 – середні масові ізобарні теплоємності гарячого і холодного теплоносіїв, ;
- температура гарячого теплоносія на вході і виході з теплообмінника, ºС;
- температура холодного теплоносія на вході і виході з теплообмінника, ºС;
(7.3)
α1, α2 – коефіцієнти тепловіддачі зі сторони гарячого і холодного теплоносіїв, ;
δ – товщина стінки трубки, м;
𝜆 – коефіцієнт теплопровідності матеріалу стінки труби, ;
Середньологарифмічний температурний напір визначається за формулою:
, (7.4)
де ∆tб, ∆tм – більша і менша різниці температур, ºС.
Для прямотічного руху теплоносіїв:
(7.5)
Схема руху теплоносіїв при прямотоці і протитоці показані на рис.7.8, 7.9.
Рисунок 7.8 – Зміна температури теплоносіїв при прямо-тічному русі
Для протитічного руху теплоносіїв:
(7.6)
Рисунок 7.9 – зміна температури теплоносіїв при протитічному русі
7.4 Трубчасті печі
Трубчасті печі – це апарати, призначені для передачіпродуктові тепла, яке виділяється при спалюванні палива безпосередньо в цьому ж апараті. Трубчаста піч зазвичай має дві камери – радіантну та конвекційну. У радіантній камері згорає паливо і тепло передається трубам в основному за рахунок випромінювання від нагрітих продуктів згорання та кладки печі. У конвекційній камері тепло передається трубам за рахунок конвекції при контакті гарячих продуктів згорання з трубами печі. Конструктивна схема трубчастої печі показана на рис.7.10.
1 – форсунка, 2 – труби бокового екрану радіантної каме-ри, 3 – кладка печі, 4 – каркас печі, 5- покрівля печі, 6 – під-вісне склепіння, 7 – труби горішнього екрану радіантної камери, 8 – підвіски, 9 – трубні підвіски, 10 – труби конвекцій-ної камери, 11 – трубна решітка конвекційної камери,
12 – димохід, 13 – димова труба, 14 – труби долішнього екрану радіантної камери.
Рисунок 7.10 – Конструктивна схема трубчастої печі
Працює трубчаста піч так. Сировина, що підлягає нагріву або реакційному перетворенню в печі, подається у пічний змійовик спочатку в конвекційні, а потім в радіантні труби. У радіантній камері печі за допомогою форсунок або пальників спалюється рідке або газоподібне паливо. Утворені димові гази, пройшовши через перевал, надходять у конвекційну камеру, де віддають частину тепла конвекційним трубам. Далі димові гази проходять димохід (боров) печі і виводяться через димову трубу в атмосферу.
У промисловості застосовується велика кількість трубчас-тих печей різної конструкції. Залежно від способу передачі тепла потокові сировини трубчасті печі поділяють на три групи: конвекційні, радіантно-конвекційні та радіантні.
У конвекційних печах основна частина тепла передається шляхом конвекції. Радіацією передається 20-30 % тепла. Труб-ні змійовики таких печей розміщені тільки в конвекційній камері. У печах радіантно-конвекційного типу 40-60 % всього тепла передається радіацією, а решта – конвекцією. Печі даного типу найчастіше застосовують у нафтопереробній промисловості. У радіантних печах основна частина тепла передається у радіантній камері. Конвекційна камера має допо-міжне значення, а в деяких випадках взагалі відсутня. Надолік таких печей – висока температура димових газів на виході з печі, що погіршує економічні показники її роботи.
Залежно від технологічного призначення розрізняють нагрівальні та нагрівально-реакційні трубчасті печі. Нагрі-вальні трубчасті печі призначені для нагрівання та випаро-вування сировини. В нагрівально-реакційних трубчастих печах сировина не тільки нагрівається до певної температури, але і підлягає корінним перетворенням, які ведуть до зміни складу вихідної сировини (печі піролізу, термічного крекінгу тощо).
За конструктивними ознаками трубчасті печі поділяються на коробчасті та циліндричні, з похилим склепінням і вертика-льні. Залежно від кількості радіантних камер трубчасті печі бувають одно-, двох- та багатокамерними. Труби радіантної камери можуть бути розміщені горизонтально або вертика-льно. Залежно від місця розміщення трубні екрани називають горішніми, боковими та долішніми, а залежно від напрямку підведення тепла – одно- та двохстороннього опромінення. Залежно від кількості потоків сировини в піч розрізняють одно-, двох- та багатопоточні печі.
У трубчастих печах застосовують такі способи спалювання палива:
-
вільний, коли паливо згоряє вільним факелом;
-
настильний, при якому факел стелиться по поверхні стінки і вона, розжарившись, випромінює тепло на екрани пічних труб;
-
з диференційованим підводом повітря, коли повітря вводиться диференційовано по всій висоті факела;
-
безполум’яне спалювання, коли паливо згорає в отворах керамічної насадки панельного пальника спеціальної конструкції.