8.6 Пластичні мастила

Основне призначення пластичних мастил – зменшення спрацювання поверхонь тертя для продовження терміну служби деталей машин і механізмів. Мастила перешкоджають проникненню до поверхонь тертя агресивних рідин, а також абразивних частин. Майже всі мастила попереждують корозію металевих поверхонь.

Пластичні мастила представляють собою високострукту-ровані колоїдні системи, які в загальному випадку складаються з дисперсного середовища (рідкої основи) дисперсної фази (твердого загусника), присадок і наповнювачів. В якості рідкої основи використовуються мінеральні (97%) або синтетичні оливи. Для вузлів тертя, які працюють при температурах нижче -60 °С і тривалий час при температурах вище 150 °С застосовують мастила, виготовлені на синтетичних оливах. Як загусник використовують мила лужних металів (Na, Li), лужноземельних металів (Ca, Ba), інших металів (Pb, Zn, Al); тверді вуглеводні (парафін, церезин, петролатум); органічні або неорганічні термічно стійкі тонкоподрібнені речовини (полімери, сажа, пігменти, слюда, силікагель, бентоніт). Від природи загусники залежать антифрикційні і захисні властивості, водостійкість, колоїдна, механічна і анти окис-лювальна стабільності мастил.

Для покращення експлуатаційних властивостей мастил застосовують протизношувальні, протизадирні, антифрикційні, захисні, в’язкісні і адгезійні присадки, а також різні наповнювачі. Наповнювачі – це високодисперсні, нерозчинні в оливах речовини, які не утворюють у мастилах колоїдної структури. До них відносяться графіт, дисильфід молібдену, оксиду цинку, титану, міді, порошки міді, свинцю, алюмінію, олова, бронзи, латуні.

Мастила класифікують за консистенцією, складом та сферою застосування. За консистенцією мастила поділяють на напіврідкі, пластичні та тверді. За складом мастила поділяють на 4 групи: мильні, неорганічні, органічні, вуглеводневі.

За призначенням або сферою застосування мастила поділяють на антифрикційні – для зменшення тертя та зношування машинних механізмів (солідол, Літол-24, Фіол-1, ЦІАТІМ-221, Уніол-2МН, Графітол); консерваційні або захисні – для захисту металевих деталей від корозії (ПВК, ГОІ-54П); ущільнюючі – для герметизації газових кранів, у вакуумних системах (ВНІІНП-263, вакуумна), в різьбових з’єднаннях (Р-2, Р-113); канатні – для для змащення металевих дротяних канатів (Торсиол-36); спеціальні – для покращення припрацювання деталей. Відомо більше 200 марок пластичних мастил. Процеси виробництва мастил складаються з наступних стадій: підготовки сировини; приготування загусника; змішу-вання компонентів і термомеханічного диспергування загус-ника; охолодження і кристалізації; операцій відокремлення.

8.7 Парафіни, церезини, вазеліни

Парафіни – це суміш н-парафінів С₁₈ - С₃₅ білого кольору кристалічної структури з молекулярною масою 300-450 кг/кмоль і температурою плавлення 45-65 ºС. Їх одержують шляхом депарафінізації та знемаслення гачу – концентрату твердих парафінів з дистилятних олив, з наступним його гідроочищенням.

Тверді парафіни використовуються для:

- виготовлення тари і упаковки харчових продуктів (П-1÷П-3), косметичних препаратів, виробів медичної техніки (В-1÷В-5);

- хімічної, нафтохімічної, текстильної, поліграфічної, гумово-технічної та інших галузей промисловості (Т-1÷Т-3);

- виробництва синтетичних жирних кислот (С);

- виготовлення сірників і побутової хімії (Н_с);

- сировини для виробництва α-олефінів (Н_в).

Церезини – суміш парафінових вуглеводнів нормальної та ізобудови С₃₆-С₅₄ з молекулярною масою 500-700 кг/кмоль і температурою плавлення ≥57 ºС. Їх одержують шляхом вилучення з природних озокеритів або петролатумів – продуктів депарафінізації залишкових олив. Церезини використовують для приготування мастил, воскових сумішей, ізоляційних матеріалів, мастік. Випускають церезини марок 65, 70, 75, 80 (залежно від температури плавлення).

Вазеліни – суміш рідких та твердих високоплавких вуглеводнів. Одержують їх сплавленням церезину, парафіну, петролатуму або їх суміші з нафтовими оливами. За призначенням вазеліни поділяють на:

- вазелін медичний – застосовують для захисту від корозії хірургічних інструментів, а також для виробництва кремів, паст, мазей, помад;

- вазелін ветеринарний – для ветеринарних цілей;

- вазелін конденсаторний – для просочування та заливки конденсаторів.