Питання для самоконтролю

1. Які види цінних паперів можуть обертатися на фондовому ринку України?

2. Поясніть зміст професійної діяльності банків.

3. Що таке інвестиційний портфель комерційного банку?

4. Як здійснюється структуризація інвестиційного портфелю?

5. Які основні завдання постають перед банками у процесі формування і управління портфелем цінних паперів?

6. У чому полягають основні принципи попереднього формування портфеля інвестиційних пропозицій?

7. За рахунок яких кошті здійснюються інвестиційні операції банків?

8. Розкрийте поняття „позабалансові операції банку з цінними паперами”.

9. За якими показниками дається характеристика значущості операцій комерційних банків із цінними паперами?

10. За якими показниками характеризується ефективність використання акцій та прогнозування подальших тенденцій

11. Які основні критерії рейтингу облігацій? .

Бібліографічний список

2, 4, 5, 10, 13, 23, 25, 30, 33, 56, 67, 70, 75

Тема 6. Банківські інвестиції

Мета роботи:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо інвестиційної діяльності банків.

План вивчення теми

1. Відміні риси та зв’язок інвестиційних операцій банків від судних.

2. Фактори ризику від інвестиційних операцій.

3. Доходність інвестицій.

4. Засоби захисту інвестиційної діяльності комерційних банків від ризику виникнення збитків і втрачання ліквідності.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідно усвідомлювати, що інвестиційні операції відрізняються від кредитів за такими ознаками:

по-перше, кредит допускає використання коштів протягом відносно короткого проміжку часу за умови повернення їх і сплати процентів, а інвестування в цінні папери (чи прямі інвестиції) — це вкладення коштів з метою забезпечення прибутку на тривалий термін;

по друге, при банківському кредитуванні ініціатором угоди, звичайно, є боржник, а при інвестуванні — банк;

по-третє, у більшості кредитних угод банк — головний і тільки один з небагатьох кредиторів, тоді як в інвестиційному процесі він, як правило, один із багатьох кредиторів;

по-четверте, кредитування пов'язане з особистими стосунками боржника і кредитора, інвестування — це відособлена операція.

Ключовими характеристиками інвестиційної діяльності комерційних банків виступають очікуваний дохід від інвестування та ризик проведення інвестиційних операцій.

Серед основних видів ризиків слід виділити такі:

• ризик банківських операцій (дохід від одних цінних паперів може виявитись нижчим, ніж дохід від інших, внаслідок змін процентних ставок на фінансовому ринку);

• ризик інформації;

• ризик дострокового відкликання цінних паперів емітентами;

• ризик ліквідності;

• політичний ризик.

Існують дві загальновизнані концепції оцінки інвестиційного ризику: аналіз чутливості кон'юнктури ринку та аналіз вірогідного розподілення дохідності.

Можна виділити також :

Кредитний. ризик — ризик зменшення або втрати очікуваних доходів, викликаних невиконанням позичальниками зобов'язань за кредитом;

Інфляційний ризик — зменшення або втрата очікуваних реальних доходів, викликаних змінами в очікуваній інфляції.

Ризик доходу — допустиме зменшення виплат доходу з активу.

Ринковий ризик — зменшення або втрата доходів унаслідок зміни майбутньої ринкової ціни активу під впливом різних змін на фондовому ринку.

Зниження ризику як правило спричиняє зменшення доходності інвестиційних операцій. )

Необхідно звернути увагу на те, що найбільш безпечними вважаються вкладення в ОВДП. Максимальний дохід від інвестицій у цінні папери інвестор одержить тоді, коли вкладе кошти в акції фірм, що щойно створились, ці фірми виплачують високі дивіденди, як плату за ризик.

Дохідність інвестиційної діяльності залежить від наступних факторів:

• стабільний розвиток економіки;

• наявність різних форм власності у сфері виробництва і послуг, у т.ч. банківської діяльності;

• чітке функціонування фінансово-кредитної системи;

• наявність розвиненого і цивілізованого ринку ЦП;

• наявність ринкових інститутів ЦП;

• струнка законодавча база з регулювання випуску та обігу ЦП, діяльності учасників фондового ринку;

• наявність в обігу високоякісних ЦП, що використовуються у практиці міжнародної інвестиційної діяльності комерційних

• банків;

• наявність і підготовка висококваліфікованих спеціалістів.

Для зменшення ризику можливих втрат капіталу чи доходів від нього банки диверсифікують інвестиційний портфель за видами, строками та емітентами цінних паперів.

З метою мінімізації загального ризику інвестування банки здійснюють попереднє формування портфеля інвестиційних пропозицій, основними принципами якого виступають:

• оптимальне розподілення ресурсів за типами цінних паперів (акції, облігації, векселі тощо), які слід рангу вати за ступенем дохідності й ризику ;

• врахування вірогідності відхилення реальних характеристик від їх запланованого рівня;

• оперативна (відповідно до обраної стратегії і тактичної варіабельності кон'юнктури ринку) реструктуризація інвестиційного портфеля;

• формування портфеля з урахуванням конкретного стану макро- та мікросередовища (розвитку ринку цінних паперів, періоду їх обігу, статистичних характеристик ринку, коливань процентних ставок тощо).

Головне завдання банківського менеджменту щодо операцій з цінними паперами — вибір ефективної інвестиційної стратегії з наявних альтернативних варіантів — спосіб найбільш вигідного розміщення банківських ресурсів, який дозволяє одержати максимальний дохід при забезпеченні прийнятного рівня ризику.

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків і обмеження інвестиційного ризику Національний банк України встановив нормативи інвестування, а саме: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і норматив загальної суми інвестування (Н12).