76. Гарантійні операції з векселями.

Гарантійні – операції, коли банк гарантує оплату векселів у разі неплатоспроможності векселедавця. Економічний зміст гарантування оплати векселів означає забезпечення банком платежу (гарантійного депозиту) за векселем. Отже, ця операція є операцією страхування ризику несплати векселя зобов’язаною за ним особою.

Гарантія платежу за векселем може надаватися способом:

- авалювання векселів – прийняття банком на себе зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну з осіб, зобов’язаних за векселем, за умови, що платник не оплатив векселя своєчасно;

- письмової гарантії щодо забезпечення оплати векселя.

Сума, яка підлягає нарахування на користь банку як плата за надання авального кредиту, розраховується за процентною ставкою банку і може погоджуватись з позичальником.

Розрахунок загальної суми винагород банку за авальований вексель може здійснитися за формулою (10):

де К – загальна сума винагороди банку за надання авального кредиту; j – процентна ставка, за якою нараховуються проценти за авальний кредит; кількість днів від дня ававлювання до дня закінчення строку кредиту за векселем.

Гарантію щодо забезпечення оплати векселів складають у письмовій формі. В тексті гарантії зазначають: повне найменування банку-гаранта; безумовне зобов’язання банку-гаранта своєчасно виплатити в разі потреби гарантовану суму; суму гарантії; місце видачі гарантії.

77. Мета та зміст діяльності банків на ринку цінних паперів.

Банки — активні інституційні учасники ринку цінних паперів. Вони здійснюють операції з різними видами цінних паперів — пайовими, борговими, похідними (фінансовими інструментами) і в різних сегментах ринку — первинному і вторинному, біржовому і позабіржовому, ринку державних і корпоративних цінних паперів, внутрішньому, міжнародному і глобальному.

Діяльність банків на ринку цінних паперів багатогранна. Вони виступають у ролі емітентів, інвесторів, фінансових посередників та інфраструктурних учасників ринку, займаються непрофесійною і професійною діяльністю з цінними паперами.

Емісійна діяльність банків полягає у випуску власних цінних паперів з метою залучення коштів для формування і поповнення статутного капіталу, а також з метою тимчасового залучення ресурсів для проведення окремих банківських операцій, фінансування певних програм чи напрямів діяльності. Випуск банком цінних паперів відбивається у пасивних операціях банків.

Інвестиційна діяльність банків передбачає вкладення коштів у цінні папери від свого імені і за свій рахунок. Метою інвестиційної діяльності є передусім отримання прибутку. Банки, як правило, — активні інвестори на ринку державних цінних паперів. Що стосується ролі банків на ринку корпоративних цінних паперів, то є істотні розбіжності в законодавстві різних країн. Залежно від ролі банків на цьому ринку умовно можна виділити три моделі організації ринку цінних паперів: банківську, небанківську і змішану.