1. Денисова о.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. – к.: кнеу, 2003. – с. 268 – 277

1. Основні напрями комп'ютеризації судової експертизи

Поняття «судова експертиза» позначає широке коло різнома­нітних досліджень, що їх проводять у тих випадках, коли при ді­знанні, попередньому слідстві або судовому розгляді необхідні спеціальні знання з науки, техніки, мистецтва або ремесла, щоб виявити і пізнати приховану сутність явищ і речей і дати їх нау­кове тлумачення.

Юридичні факти встановлюються сукупністю доказів. Висно­вок судового експерта входить у зазначену сукупність. У такому висновку відображається зв'язок між запитаннями, поставленими перед експертом, джерелами інформації, інформаційним полем, завданнями дослідження, предметом дослідження, методами до­слідження і доказом юридичних фактів. Отже, можна говорити про певний вид інформаційної діяльності.

Тривалий час зберігався суттєвий розрив між теорією і прак­тикою використання інформаційних технологій у судовій експертизі. Існували значні проблеми науково-методичного та інформа­ційного забезпечення експертної діяльності. Зміни ситуації обу­мовлені сучасними умовами:

• сьогодні об'єктами експертного дослідження можуть бути тисячі різновидів матеріалів, речовин і виробів, кожен з яких ха­рактеризується багатьма властивостями й ознаками;

• оперативне одержання інформації про конкретний об'єкт дослідження та її аналіз стали можливими лише за умов викорис­тання різних сучасних автоматизованих систем і комплексів, на базі яких нині розроблено безліч методик вирішення широкого кола експертних задач;

• використання новітніх технічних засобів і технологій дає змогу визначити шляхи розвитку нових методів, спрямованих на об'єктивізацію досліджень і підвищення наукової обґрунтованос­ті висновків експертів;

• важливою сферою автоматизації стала організаційно-управлінська діяльність у галузі судової експертизи.

2. Напрями комп'ютеризації судово-експертної діяльності

Сьогодні виділяють кілька напрямів комп'ютеризації судово-експертної діяльності, їх можна класифікувати за такими ознаками:

1) за характером математичного апарату, на якому базуються комп'ютерні технології і конкретні методики судово-експертних досліджень - методики, основані на даних метрології, теорії ймовірностей і математичної статистики, проективної геометрії і т. ін.;

2) за характером експертних задач, що вирішуються. У цьому разі можна говорити про застосування математичного апарату (будь-якого) та обчислювальної техніки для вирішення;

• діагностичних задач (наприклад, установлення факту вико­нання тексту навмисно зміненим почерком, скорописним спосо­бом, установлення факту контактної взаємодії двох об'єктів);

• класифікаційних задач (наприклад, установлення статі або темпераменту за почерком, віднесення невідомої речовини до групи наркотичних);

• ідентифікаційних задач (стосовно людини, знаряддя, матері­алу, речовини і т. ін.);

3) за характером задач, не пов'язаних з виробництвом конкрет­ного експертного дослідження, але спрямованих на оптимізацію і підвищення ефективності рішення експертних задач певного ви­ду або експертної діяльності в цілому:

• автоматизація вимірювань і первинного оброблення даних;

• створення та експлуатація автоматизованих банків даних про властивості різноманітних об'єктів;

• розв'язування складних обчислювальних задач, що виника­ють як у науково-дослідній роботі, так і в експертному вироб­ництві;

• створення та експлуатація програм для логічного аналізу да­них;

• використання автоматизації для вирішення задач управлін­ня, обліку кадрів, збирання статистичних даних з судової експер­тизи І Т. ІН.

У судовій експертизі застосовуються найрізноманітніші при­строї. Наприклад, для дослідження рельєфних клейм і маркірувань, нанесених на поверхні виробів з магнітного металу в Київ­ському НДЦ судових експертиз (http://www.expert.com.ua/) використовується портативний магнітооптичний візуалізатор «Подорожник» а для дослідження фонограм (відеофонограм) з метою виявлення способу їх виготовлення (ознак монтажу), визначення їх оригінальності та ідентифікації запису­ючої апаратури - «Магнитоскоп».

Ще одним важливим напрямом використання подібних ком­плексів є організація спеціалізованих інформаційно-пошукових систем. Прикладом є автоматизована дактилоскопічна інформа­ційно-пошукова система DEX, перша версія якої («Дактоексперт») встановлена в Печерському РУ ГУ МВС України м. Києва та в м. Обухові.

На сьогодні в Україні проблему виявлення, вилучення та до­слідження слідів дактилоскопічного походження загалом вирі­шено. Накопичено-великі масиви слідів і дактилокарт осіб, які підлягають обліку. їх обробка методом ручного візуального порів­няння практично неможлива через необхідність значних затрат людських і матеріальних ресурсів. Система DEX призначена:

• для встановлення особистості за відбитками пальців рук;

• для розкриття злочинів - сліди дозволяють установити пі­дозрюваного, а також об'єднати нерозкриті злочини, якщо вста­новлено, що вони вчинені однією особою;

• для виявлення дублікатів дактилокарт - виявлення осіб, за­реєстрованих під різними прізвищами та виявлення надлишкових карток реєстрації осіб.

Ще одна важлива особливість пов'язана зі специфікою авто­матизованого оброблення інформації. Більшість методів і резуль­татів застосування ЕОМ під час дослідження, наприклад голосу, не забезпечує ілюстративність у звичайному розумінні. Експерт одержує інформацію про досліджуваний об'єкт після того, як за допомогою ЕОМ програмно виділить і порівняє ознаки голосу. Тому, оцінюючи такі висновки, слідчий і суд повинні перевірити дані, що їх було введено до ЕОМ (такі дані експерт повинен пов­но і доступно описати у висновку).