1. Дати аналітичну оцінку діючої організаційної структу- ри управління виробничим об’єднанням та його підприємствами;

2. Визначити коло техніко-економічних показників, необхідних для обґрунтування ефективної організаційної структури управління виробничим об’єднанням та окремими його підрозділами, максимально адаптованої до ринкових умов господарювання.

3. Підготувати конкретні пропозиції щодо вдосконален- ня організаційної структури управління виробничим об’єд­нанням.

Ситуація 11.4. Порівняння й аналіз структур управління підприємством

Характеристика ситуації. Завод залізобетонних конструк­цій у результаті постійної модернізації виробництва мав мож­ливість на початок 2000 р. виробляти 500—550 мільйонів цег­лин на рік. З 1993 р. завод трансформовано у ВАТ «ЗЗБК». У 1998 р. на підприємстві було створено відділ маркетингу й розроблено програму підвищення економічної ефективності виробництва. Паралельно з цими заходами вдосконалено структуру управління підприємством. На рис. 11.1 показано початкову структуру, а на рис. 11.2 — нову структуру управління підприємством.

Зміст аналізу ситуації.

У чому відмінності між початковою й новою структурою управління підприємством ?

Чи відповідає нова структура управління ефективній діяльності підприємства в ринкових умовах.

Рис. 11.1. Нова форма управляння ВАТ «ЗЗБК»

Р

ис. 11.2. Початкова структура управляння ВАТ «ЗЗБК»

РОЗДІЛ 12

Формування та використання ресурсно-виробничого потенціалу

Ситуація 12.1. Вибір та освоєння виготовлення нових виробів

Характеристика ситуації. АТ відкритого типу «Електроніка», що виготовляє електронно-вимірювальну техніку, є високоспеціалізованим виробничим комплексом, що складається з трьох технологічно пов’язаних підприємств. Одним з найважливіших способів підвищення ефективності виробничої діяльності АТ «Електроніка» за ринкових умов господарювання має стати освоєння нових видів продукції, конкурентоспроможної на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Галузевий НДІ розробив кілька зразків нової вимірювальної техніки. За ступенем новизни конструкторських рішень вироби мають такі характеристики:

• виріб А — традиційний, створений з використанням наявних технічних рішень;

• виріб Б — принципово новий, сконструйований на основі нового технологічного принципу, не має аналогів в Україні та за кордоном;

• виріб В — новий використаний оригінальний інженерний підхід; не має вітчизняних аналогів, а за кордоном аналогічні прилади створюються з використанням дещо іншого принципу.

Вибір найефективнішого зразка має ґрунтується на кількісному та якісному аналізі сукупності певних груп факторів. Загальна характеристика й оцінювання впливу окремих груп факторів зводяться ось до чого.

1. Виробничі фактори

1.1. Найповніше (раціональне) використання виробничої потужності. Інформація про трудомісткість виробів за стадіями оброблення й річний фонд часу наведено в табл. 12.1. Вплив цього фактора визначається за допомогою укрупнених розрахунків завантаження резервних потужностей за трьома стадіями оброблення. Відповідного висновку можна дійти на основі визначення й порівняння коефіцієнтів завантаження устаткування. Середній коефіцієнт перевиконання норм, що враховується під час обчислень, становить за стадіями: заготовчою — 1,1; механообробною і складальною — 1,2.

Таблиця 12.1

ПИТОМА ТРУДОМІСТКІСТЬ ВИРОБІВ І РІЧНИЙ ФОНД ЧАСУ ЗА СТАДІЯМИ ОБРОБКИ

Стадія оброблення	Трудомісткість одиниці виробів, нормо-год			Річний фонд часу за стадіями оброблення (резервна потужність), год
	А	Б	В
Заготовча	5	5	5,25	5000
Механообробна	12	14	13,50	12 000
Складальна	15	18	17,00	10 000
Річна програма випуску, од.	1100	1000	1000	—

1.2. Можливі витрати на підготовку та освоєння виробництва. По виробу А може використовуватися традиційна технологія, потрібні додаткові витрати на придбання технічної документації. Для розроблення виробу Б необхідно створити спеціальну групу проектантів і нову дільницю плат печатного монтажу. Процесу освоєння виготовлення виробу В мають передувати незначні додаткові розробки й деякі зміни в технології його виготов­лення. Очікувані витрати на підготовку й освоєння виробництва продукції наведено в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

ОРІЄНТОВНІ ТРИВАЛІСТЬ І ВЕЛИЧИНА ВИТРАТ НА ПІДГОТОВКУ Й ОСВОЄННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ

Виріб	Тривалість підготовки й освоєння виробництва, місяців	Витрати, грн
А	2	21 000
Б	6	11 8000
В	4	43 000

1.3. Окремі якісні техніко-експлуатаційні показники. За рів­нем надійності, довговічності та ремонтопридатності виріб А відповідає вимогам чинного вітчизняного стандарту. Виріб Б додатково забезпечує вищу точність вимірювань. Виріб В має підвищену довговічність порівняно з технічним параметром виробу А.

1.4. Використання конструкційних матеріалів. Для виготов­лення виробів А і В використовуються традиційні матеріали, а виробу Б — платина та інші нетрадиційні матеріали.

1.5. Розширення кооперованих зв’язків. Поставки комплектуючих вузлів і деталей здійснюються з використанням усталених кооперованих зв’язків. Стосовно виробу Б необхідно укласти нові угоди щодо поставки кількох комплектуючих деталей: для цього існує реальна можливість, оскільки є попередня домовленість з конкретними постачальниками. Водночас виникла потреба знайти можливого постачальника трьох комплектуючих деталей для виробу В.

1.6. Використання уніфікованих вузлів і деталей під час проектування виробів. Передбачено забезпечити високий рівень уніфікації вузлів і деталей у процесі проектування нових виробів. Інформацію для визначення рівня уніфікації спроектованих виробів подано в табл. 12.3.

Таблиця 12.3

Загальна кількість і кількість уніфікованих деталей у спроектованих виробах

Виріб	Загальна кількість вузлів і деталей, од.	Кількість уніфікованих вузлів і деталей, од.
А	195	170
Б	180	142
В	178	150

1.7. Транспортабельність виробів. Транспортування виробів А потребуватиме виготовлення спеціальних і тому дещо дорожчих контейнерів, що призведе до підвищення валових витрат на виробництво (собівартості продукції) на 0,6 %. Для здійснення транспортування виробу Б можуть використовуватися звичайні пакувальні матеріали. Що ж до виробів В, то додаткові витрати на їх пакування й транспортування становитимуть 0,3 % собівартості продукції.

1.8. Структура й організація виробництва. Організація та освоєння випуску виробів А потребують деякого перепланування робочих місць, зумовленого зміною руху потоків вузлів і деталей. Необхідні певні зміни в чисельності ВТК підприємства у зв’язку з ускладненням процесу контролю якості виробів Б. Виготовлення виробів В може забезпечуватися за умови збереження наявної організації виробництва.