Задля конкретного розв’язання поставленого завдання існують кілька можливих способів оволодіння прогресивною технологією:

1) купити в розробника чи користувача зразки виробу, що виготовляється за новою технологією; після цього розгорнути цілеспрямоване дослідження конструкційного матеріалу й готового виробу з метою виявлення та аналізу конкретних характеристик нового технологічного процесу;

2) придбати у власника не виріб, а технологію його виготовлення купівлею ліцензії, що дає юридичне право на її використання заінтересованим товаровиробником;

3) Заволодіти «ноу-хау» згідно з чинним законодавством, що уможливить ознайомлення з докладним описом нової технології.

Вимога до аналізу ситуації — економічно обґрунтувати най­ефективніший варіант освоєння прогресивної технології виготовлення виробу.

Ситуація 12.5. Аналітичне оцінювання й вибір ресурсо­економічного варіанта конструкції но­вого виробу

Характеристика ситуації. Конструкторсько-технологічне управління науково-виробничого об’єднання розробило кілька варіантів конструкції нового виробу за ресурсомісткістю. Табл. 12.8 містить показники для аналізу структури витрати матеріальних ресурсів за стадіями життєвого циклу й варіантами конструкції спроектованого виробу.

Таблиця 12.8

ВИТРАТИ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У НАТУРАЛЬНОМУ ВИРАЖЕННІ ЗА СТАДІЯМИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ Й ВАРІАНТАМИ КОНСТРУКЦІЇ НОВОГО ВИРОБУ

Стадія життєвого циклу виробу	Витрата матеріалів на один виріб за варіантами конструкції
	1-й		2-й		3-й
	кг	кг/тис. год роботи	кг	кг/тис. год роботи	кг	кг/тис. год роботи
Розроблення	5	0,2	5	0,2	10	0,4
Освоєння	10	0,4	10	0,4	20	0,8
Виробництво	260	10,4	200	8,0	220	8,8
Упровадження	5	0,2	5	0,2	5	0,2
Експлуатація	100	4,0	120	4,8	80	3,2
Відновлення	120	4,8	200	8,0	100	4,0
Разом	500	20,0	540	21,6	435	17,4
Маса виробу	190		150		180	

Завдання щодо аналізу ситуації. На основі наявної інформації належить:

1) виявити чинники, що змогли зумовити різке (у 1,5—2 рази) зменшення витрати матеріалів на стадіях експлуатації та відновлення за весь технічний ресурс виробу за 3-м варіантом його конструкції порівняно з 2-м;

2) економічно обґрунтувати найкращий за матеріаломісткістю варіант конструкції виробу з урахуванням його фізичної маси (ваги).

Ситуація 12.6. Вибір найефективнішого варіанта тех­нічного переоснащення цехів машинобудівної фірми

Характеристика ситуації. Машинобудівна фірма «Енергомашпром» має намір здійснити реконструкцію основних і допоміжних цехів. У зв’язку з цим постає проблема придбати чи виго­товити власними силами технологічне устаткування універсального типу, спеціальні агрегати й машини та унікальні засоби автоматизації виробництва й управління. Задля практичного розв’язання проблеми фірма має 3 варіанти дій:

1) придбати необхідну сукупність технологічного устаткування й технічних засобів автоматизації на ринку засобів праці;

2) замовити виготовлення всієї сукупності необхідного виробничого обладнання відповідним вітчизняним та (або) іноземним підприємствам;

3) виготовити потрібний комплект технологічного устаткування й засобів автоматизації власними силами. Причому в цьому разі можливі варіанти: а) скласти всю сукупність обладнання з готових складальних одиниць (вузлів і деталей), що придбані у відповідних товаровиробників на комерційній основі; б) виготовити всі складальні одиниці самому від початку до кінця; в) частину вузлів (деталей) виготовити власними силами, а іншу купити у відповідних виробників.

Зміст аналізу ситуації. Спираючись на наведену характеристику ситуації, потрібно:

• виявити переваги та вразливі місця альтернативних варіантів технічного переоснащення основних і допоміжних цехів машинобудівної фірми;

• економічно обґрунтувати найпривабливіший варіант технічного переоснащення та реконструкції цехів підприємства;

• проілюструвати вибір найсприйнятливішого варіанта технічного переоснащення цехів фірми з використанням умовних цифрових даних щодо різних типів устаткування.

Ситуація 12.7. Обґрунтування ефективності використання зарубіжної програми «Лізинг-мерседес»

Характеристика ситуації. Під час презентації однієї з зарубіжних лізингових фірм генеральному директору багатопрофільної української корпорації, що здійснює виробничу, закупівельно-торговельну й сервісну діяльність, було запропоновано, на думку зарубіжних спеціалістів, на досить вигідних умовах програму «Лізинг-мерседес», яка передбачала такі основні показники та умови:

• строк лізингу — 3,5 року;

• кількість орендованих автомобілів-тягачів — не менш як 5 од.;

• вартість одного автомобіля-тягача — від 156 до 164 тис. євро;

• попередня оплата — 20 % вартості автомобіля;

• строк надання в оренду автомобілів-тягачів після поперед­ньої оплати — 3 місяці;

• строк підготовки автомобілів-тягачів до комерційних рейсів — 1 місяць;

• оплата залишкової суми — поквартальна за ставкою 12 % від суми залишку після попередньої оплати.

Генеральний директор пообіцяв у тижневий термін розглянути запропоновану програму лізингу. Він дав доручення економісту своєї корпорації підготувати експертний висновок щодо ефективності лізингової операції з зарубіжною спеціалізованою фір­мою. При цьому він попросив урахувати такі факти: