9.Основні риси феод.Госп-ва та форми феод.Землеволодіння

Середньовіччя – це відносно тривалий період у розвитку сусп-ва, який хар-ся особлив. формами соц., політ. і культ. життя.

Середньовіч. добу ділять на три стадії:

1. Раннє Середньовіччя – формув. і утвердж. визначал. рис феод. госп-ва.

2. Розвинуте Середньов. - в період зрілості феод. госп-ва, внутр.колонізація, розвиток міст, ремесла, товарного вир-ва.

3. Пізнє Середньов. – зародж. ринкового гос-ва, з’явл. ознаки індустр. цивілізації.

Для гос-ва епохи Середньов. характерно:

1. Панувала приват. власн. на землю

2. Основн. дохід від землі

3. Земля є головн.багатством(особи,які володіли землею як правило панували у сусп..)

4. Селяни знаход.в особистій, поземельній, судово-адміністр. та військово-політ. залежності від землевласника

5. Домінує натур. гос-во

6. Обмін відіграє другорядну роль.

7. Багатство створ. ручною працею. Знаряддя праці примітивні (енергія вітру, вугілля та дерев використ. лише в пізньому середньовіччі)

8. Місце людей у сус-ві визначалося не її особистими якостями чи заслугами, а походженням(син селянина-селянин)

9. Селяни наділ. землею і мали своє госп-во (за це вони були зобов’язані обробляти панську землю своїми знаряддями праці, або віддавати додатковий продукт-ренту).

10. Основною формою відносин феодала та селянина була феод. рента, яка існувала у 3 формах: у вигляді відробіткової(панщина), продуктова(натуральна) і грошова рента.

Розрізн.2 основні види ренти: фіксована і прогресивна. Фіксували ренту або по душах (кільк. чол.), або земел. ділянкам. Прогресивна рента вилучалася або у вигляді частки врожаю, або частки прибутку. Крім грошової натуральної ренти та трудов. повинностей феодали також мали доходи від монопольних прав на користування общинним майном (млин, прес, зем. копальні) і також займалися устроєм ярмарок та ринків. Основними формами господ. діяльності була феод. вотчина: ремісничий цех, торгова гільдія. Епоха феодалізму хар-ся перевагою с/г над ремеслом, села над містом. Економіка була аграрно-ремісничою. Сус-во було традиційним.

У 8-9 ст. відбувся переворот у аграрних відносинах:

1. Утвор. велике землеволодіння з багатьма малоземельн.землеробами

2. Селяни позбавлені власності на пасовища, землю, маєть право лише користав.нею, знаходь в особист.залежності, позбавлені прав і свободи.

3. Форм.особиста зацікавленість селянина у результаті праці, селянин міг і був зобов’язаний розвив.підприємливість.

4. Разом з тим були втрачені людс.цінності,характерні для сільс.життя: взаємодопомога, доброчинність, рівність.

Поширені були такі форми феод.землеволодіння:

• Алод – прив. земел. власн., яка вільно відчуджувалась, це форма дрібного с/г.

• Бенефіцій – умовно-службове тимчасове землеволод.- земельні наділи надавали воїнам, рицарям за умови виконання ними військ. служби і присяги на вірність королю або сеньйору. Право власн. зберігалось за сеньйором, який надав і міг відібрати землю у випадку відмови від служби або зради.

• В 9 ст. васальна служба стає спадковою, бенефіцій перетвор. на Феод – умовна спадкова форма землеволодіння, що передбач. прийняття васальної присяги феодалу, який надав землю і зобов’яз. васала (залежного) у разі необхідності викупати феодала із полону і воювати під командою феодала.

Феод. госп-во було натур., багатогалузевим і поділ. на домен, де господарював сам феодал і селянс. наділи.