55. Валютно-фінансові умови на поставку комплектного устаткування.

Основні форми розрахунків на комплектне обладнання: інкасо, акредитив, банківський переказ, розрахунки з викори-станням векселів. Іноді в одному контракті поєднуються різні форми розрахунків.

Основні способи платежу: готівковий, з авансом, у кредит.

У контрактах на велике, що дорого коштує, обладнання найчастіше використовують платіж у комбінованій формі, поєднавши усі три способи.Готівковий платіж, як правило, здійснюється частинами або за окремі частини поставки (техдокументацію, обладнан­ня, гарантійна сума) або в міру готовності товару.

Авансовий платіж виплачується найчастіше до початку виконання замовлення. Аванс, як правило, надається у товарній формі шляхом поставки сировини чи комплектуючих виробів для виготовлення замовленого обладнання. Аванс у грошовій формі надається у вигляді відповідного відсотка від загальної вартості замовлення (10-15 %).

Поставки комплектного обладнання здійснюються переважно на основі цільового кредитування. Необхідність використання позикових коштів для фінансування поставок зумовлено такими чинниками: тривалий розрив у часі між укладанням контракту та початком функціонування імпортного підприємства чи установи; великі суми угод.Для поставок комплектного обладнання характерна висока частка кредитів постачальників. У Західній Європі на част-ку кредитів постачальників припадає 20-30%, у Японії -70-75% усіх кредитів.

Формою кредитування експорту комплектного обладнан­ня можуть бути банківські кредити. Вони, як правило, нала­гаться на пільгових умовах і мають державну гарантію.Кредит, що надається експортером імпортеру, може пога-шатися як у грошовій, так і у товарній формі, тобто постачан-ням продукції побудованого комплектного підприємства. В контракті на поставку комплектного обладнання може обумовлюватись частка продукції, яка виготовляється на побудованому підприємстві і яка буде направлятися експортеру (як правило, у розмірі 20-40%).Найчастіше постачальник надає замовникові фірмовий (комерційний) кредит. Фірмові кредити надаються та погашаються і в грошовій, ів товарній формах.

54. Методи розрахунку винагороди консультанта при наданні інжинірингових послуг

Методи розрахунку винагороди консультанта. Оплата по-слуг консультанта містить у собі покриття різних витрат (зар­плата технічного персоналу, витрати, пов’язані з адміністра-тивним і канцелярським персоналом, додаткові виплати, устат-кування, предмети постачання, конторські приміщення, подат-ки, інші загальні витрати) і відповідний чистий доход консуль­танта. Витрати розраховуються на основі одного або поєднання двох чи декількох на-ступних методів з відповідними змінами в окремих випадках (причому можуть існувати й інші методи): час, вартість робочої сили, помножена на накладні витрати, плюс прямі витрати; од­норазова (паушальна) сума; відсоткова частка від вартості будівництва об’єкта; вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода; попередній гонорар.

1.Час. В основі цього методу лежить час, витрачений кон­сультантом на надання послуг замовникові, плюс покриття прямих витрат. 2.Вартість робочої сили, помножена на накладні витра-ти, плюс прямі витрати. Цей метод грунтується на вартості робочої сили, використовуваної за проектом, помноженої на накладні витрати, плюс понесені прямі витрати. 3.Відсопсова частка від вартосіі будівництва об’єкта. Цей метод широко застосовується для визначення розміру ви-нагороди консультантам у тих випадках, коли їх основним за-вданням є проектування різних споруд і підготовка креслень, технічних вимог та інших договірних документів, необхідних для опису об’єктів, що повинні бути побудовані. Сюди не вхо-дять техніко-економічні обґрунтування і суміжні послуги такі, як надання сприяння при пуску об’єкта в експлуатацію чи підготовка кадрів, що оплачуються на основі погодинних ста­вок чи ставок заробітної плати. 4.Вартість плюс відсоткова винагорода або варіість плюс фіксована винагорода. Згідно з цим методом, консуль­танту відшкодовуються фактичні витрати, пов’язані з усіма його послугами. Фактичні витрати складаються з трьох еле-ментів, а саме: вартості робочої сили (заробітна плата плюс соціальне страхування), накладних витрат, що часто виража-ються у відсотках від вартості робочої сили, і дрібних витрат.5. Попередній гонорар. Цей метод використовується у то­му випадку, коли передбачається, що послуги консультанта будуть необхідні час від часу протягом визначеного періоду. Він часто використовується тими замовниками, які хочуть бу­ти впевненими в тому, що вони завжди зможуть скористатися послугами певного консультанта