4.2. Процес антикризового управління підприємством

Аналіз практики банкрутства, реорганізації та ліквідації підприємств указує, що антикризове управління підприємством – це процес діагностики фінансового стану підприємства і подолання кризи за допомогою антикризових заходів через функції планування, організації та мотивації.

Процес антикризового управління складається з наступних етапів:

1. Діагностика фінансового стану підприємства, виявлення ранніх ознак кризи, введення у дію превентивних заходів на ранніх стадіях розвитку кризи.

2. Застосування антикризових заходів подолання «легкої» кризи, що розвивається.

3. Досудова санація підприємства в умовах «глибокої» кризи.

4. Судові процедури банкрутства підприємства в умовах «катастрофічної» кризи.

Треба зауважити, що реалізація заходів антикризового управління здійснюється у несприятливих умовах зниження керованості підприємства, конфліктності інтересів, високого ступеню невизначеності та дефіциті часу.

За ознаку нормального стану підприємства приймають відповідність поточних і планово-нормативних фінансових показників. При нормальному фінансовому розвитку підприємства використовуються стратегії росту або обмеженого росту. Функції менеджменту (планування, організація, мотивація) реалізуються за традиційними схемами управління. Постійний моніторинг і діагностика фінансової діяльності підприємства здійснюється для виявлення ранніх ознак кризи.

При виявленні ранніх ознак кризи з метою повернення підприємства у нормальний фінансовий стан вводяться превентивні антикризові заходи, до яких відносяться:

• скорочення об’єму фінансових операцій на найбільш ризикованих фінансових напрямах діяльності підприємства;

• підвищення рівня внутрішнього та зовнішнього страхування фінансових ризиків, пов’язаних з чинниками, що представляють загрозу виникнення фінансової кризи;

• реалізація частини надлишкових активів або активів, що не використовуються, та еквівалентів грошових ресурсів;

• конверсія у грошову форму дебіторської заборгованості та еквівалентів грошових коштів.

Мета прийняття превентивних заходів – придання управлінню підприємством антикризового характеру для попередження можливого переходу підприємства у фазу «легкої» кризи, що розвивається.

Процес кризи, що розвивається («легкої» кризи) характеризується появою проблем у різних областях господарської діяльності підприємства та погіршенням окремих фінансових показників. На даному етапі криза може бути зупинена шляхом використання внутрішніх ресурсів, до яких відносяться:

• організаційні заходи;

• корекція стратегії розвитку підприємства (перехід до стратегії «скорочення»);

• заходи фінансової стабілізації і відтворення фінансової стійкості.

У залежності від ефективності дій керівництва підприємство може повернутися у нормальний стан або перейти у фазу «глибокої» кризи.

У процесі «глибокої» кризи відбуваються серйозні порушення платоспроможності і фінансової стійкості, що перешкоджають нормальному здійсненню господарської діяльності підприємства. При цьому поточні значення фінансових показників погіршуються у порівнянні з планово-нормативним значенням. Для подолання кризи потрібна реструктуризація підприємства, тобто використання внутрішніх ресурсів і заходів досудової санації, до яких відносяться реструктуризація і санація кадрового потенціалу підприємства.

Подальший розвиток кризи підприємства (тобто в умовах «катастрофічної» кризи) при наявності юридичних підстав переводить підприємство у розряд неспроможних з проведенням судових процедур банкрутства, у числі яких: виявлення фактичної спроможності (фіктивного банкрутства) підприємства; фінансове оздоровлення (санація); зовнішнє управління та мирова угода. Перелічені антикризові заходи спрямовані на відтворення платоспроможності підприємства. При негативному результаті підприємство юридично визнається банкрутом з відкриттям конкурентного виробництва і ліквідацією підприємства.