8. Питання місцевого самоврядування у Конституції України.

Функціонування місцевих фінансів забезпечується чинною законодавчою базою, до якої слід відмести Конституцію Україн, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетний кодекс України, щорічні закони України «Про Державний бюджет України»

У Конституції України як основному законі закріплено існування місцевого самоврядування, яке визнається і гарантується державою (ст. 7). Суб'єктом місцевого самоврядування визнана територіальна громада, а не адміністративні одиниці, як це було встановлено в Законі Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування».

У ній відображено основні фінансові аспекти забезпечені функціонування місцевого самоврядування.

Так, ст. 140 Конституції передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

У Конституції відображено основні права органів місцевого самоврядування, повноваження, пов'язані з матеріальною та фінансовою основою їх існування, серед яких:

- управління органами місцевого самоврядування майном, що є в комунальній власності;

- затвердження місцевих бюджетів;

- контроль за виконанням місцевих бюджетів;

- встановлення місцевих податків та зборів;

- утворення, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств установ та організацій, контроль за їхньою діяльністю.

Відповідно до Конституції України, органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому Законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Проте держава залишає за собою право контролювати здійснення органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади.

9. Закон України "Про місцеве самоврядування"

Місцеве самоврядування, відповідно до Закону, виступає не тільки як гарантоване державою право, але і як реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб вирішувати питання місцевого значення.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено принципи, на основі яких здійснюється функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні, зокрема: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності у межах повноважень; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування в Україні включає: територіальні громади: сільські, селищні, міські ради; сільських, селищних, міських голів; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Органи місцевого самоврядування с юридичними особами, наділеними власними повноваженнями, що діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність, їм можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.