Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПІВ (самі нові).doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
09.12.2018
Размер:
341.5 Кб
Скачать

63)Право на географічне зазначення.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом.

Суб'єкти під­приємницької діяльності, зареєстровані в інших місцевостях, не мають права користуватися географічними зазначеннями, які не мають стосунку до регіону їхньої діяльності.

Використання географічного зазначення залежить від виду товару, на якісні показники якого впливають природні умови і пов'язаний з ними людський фактор.

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» поділяє їх па два види:

— просте зазначення походження товарів;

  • кваліфіковане зазначення походження товарів

Просте зазначення походження товару — будь-яке словесне

чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосе­редковано вказує на географічне місце походження товару.

Кваліфіковане зазначення походження товару — термін, що охоплює (об'єднує) таки терміни:

— назва місця походження товару;

— географічне зазначення походження товару.

Назва місця походження товару — назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості.

Географічне зазначення походження товару — назва географіч­ного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики.

Правова охорона надається назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови:

а) вона є назвою географічного місця, з якого цей товар походить;

б) вона вживається як назва цього товару чи як складова цієї назви.

В) виробництво (видобування) і переробка позначуваного цією назвою товару здійснюється в межах зазначеного геогра­фічного місця.

Правовим наслідком реєстрації права на використання кваліфікованого зазначення походження товару є видача про­тягом місяця від дати реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва становить 10 років, він може бути продовжений на наступні 10 років па підставі заяви.

Свідоцтво про реєстрацію кваліфікованого зазначення по­ходження товару та (або) назва па його використання дає право його власнику:

а) використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару;

б) вживати заходів щодо заборони використання кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають на це права;

в) вимагати від осіб, що порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.

Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару може бути при­пинено: за рішенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик^ описаних у Реєстрі, від дати, встановленої судомну разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є власником свідоцтва.

64)Право і.В на соРти рослин і породу тварин.

державна реєстрація сорту здійснюється, якщо сорт відмінний, однорідний та стабільний, йому присвоєна назва і він придатний для поширення в Україні.

Сорт вважається придатним для. на буття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та стабільним.

Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вва­жається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не переда­вали матеріал сорту для комерційного використання.

Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідо­мого до дати, на яку заявка вважається поданою.

Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особли­востей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими І однорідними.

Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, від­значені в описі сорту, залишаються незмінними після неоднора­зового розмноження.

Племінна тварина — чис­топородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що має племінну (генетичну) цінність. І може використовуватися в селекції.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є:

1) автор сорту рослин, породи тварин;-тільки фізична особа(автор сорту),стосовно породи тварин це підприємства (об'єднання) з племінної справи.

2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної власності па сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.(роботодавець,правонаступники).

Набуття прав інтелектуальної власності на селекційні досягнення пов'язане не лише із самим фактом створення відповідного об'єкта, а й із засвідченням цих прав державною реєстрацією і відповід­ним охоронним докумснтом..

Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Установи заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.

Експертиза заявки передбачає дві стадії:

1) формальну експертизу (експертизу за формальними оз­наками);

2) кваліфікаційну (основну) експертизу.

Формальна експертиза заявки проводиться з метою визна­чення відповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам.

Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заяв­кою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього.

Особисті немайнові права, засвідчені державною реєстрацією. До них належить, зокрема, право ав­торства, тобто право визнаватися автором сорту рослин, породи тварин.

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин,

породу тварин, засвідченими патентом, є:

1) право на використання сорту рослин, породи тварин, при­датних для поширення в Україні;

2) виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;

3) виключне право перешкоджати неправомірному вико­ристанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Припинення достроково:

  1. несплата збору

  2. відмова володільця патенту/