1. Продуктивність і ефективність праці. Система якісних та кількісних показників рівня та якості життя населення

Продуктивність праці – складна економічна категорія, важлива характеристика трудової діяльності людини, тісно пов’язана з засобами виробництва та предметами праці.

Згідно з рекомендаціями МОП розрізняють поняття «продуктивність» та «продуктивність праці».

Продуктивність – це ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації тощо) під час виробництва товарі та надання послуг. Продуктивність є загальним показником, який характеризує ефективність використання ресурсів для виробництва продукції.

Продуктивність праці відображає ступінь ефективності процесу праці. В її визначенні вихідною категорією є праця.

Продуктивність праці – це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.

Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) та суспільної (живої й уречевленої) праці.

Існує також поняття ефективності праці. Ефективність праці – це її результативність, тобто співвідношення обсягу вироблених благ чи цінностей (матеріальних та нематеріальних) до затрат праці. Зростання ефективності праці означає зростання обсягу вироблених благ без підвищення затрат праці.

Дане поняття є ширшим, ніж поняття продуктивності. Воно включає до свого складу, окрім економічного аспекту, також соціальний та психофізіологічний. Психофізіологічна ефективність праці визначається впливом процесу праці на організм людини.

Поняття соціальної ефективності праці включає в себе вимоги до гармонійного розвитку особистості кожного працівника, підвищення його кваліфікації, формування сприятливого соціального клімату в трудовому колективі, створення сприятливих умов праці тощо.

Рівень життя населення – це структура матеріальних потреб населення та ступінь їх задоволення.

Систему кількісних та якісних показників рівня та якості життя населення складають наступні складові:

• загальний обсяг споживання матеріальних благ та послуг, рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг;

• - реальні доходи населення, розмір з/п, надходження доходів з інших джерел (пенсії, допомога, стипендія, дивіденди, реалізація продукції підсобного господарства, особисті трудові доходи);

• умови праці, тривалість робочого часу та вільного робочого часу;

• особисті умови;

• показники рівня освіти та охорони здоров’я.

2. 1. Об'єктом економіки праці і соціально-трудових відносин є :

б) праця як доцільна діяльність людей, що завжди і одночасно є взаємодією між людьми у процесі виробництва і спрямована на задоволення індивідуальних і суспільних потреб;

2. Сегментація ринку праці - це:

а) розподіл робітників і робочих місць на стійкі зони, що окреслюють мобільність робочої сили своїми межами;

3. Основними суб’єктами ринку праці є:

а) Працівник

г) Роботодавець

4. За ступенем регламентованості соціально-трудові відносини бувають:

б) формальні та неформальні;

5. До якої економічної школи належать такі підходи до зайнятості, як «мультиплікатор зайнятості», «незмінність заробітної плати», «держава-головний регулятор ринку праці»:

в). Кейнсіанство.

3. Населення – це сукупність людей, що проживає на певній території (районі, місті, регіоні, країні).

Моніторинг соціально-трудової сфери – це постійне спостереження за об’єктом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, оцінка стану та розвитку соціально-трудової сфери. МОП трактує моніторинг як постійний чи періодичний перегляд виконання керівництвом певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення недоліків, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

Білет № 23