1: Трудовий потенціал: поняття, структура, види та показники.

Трудовий потенціал – це гранична величина можливої ​​участі трудящих у виробництві з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань і накопиченого досвіду.

Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.

Кількісну характеристику утворюють:

Трудові ресурси та їх трудова структура;

Сукупний фонд робочого часу, тобто кількість робочого часу відпрацьованого працездатним населенням при даному рівні інтенсивності праці, і сукупний фонд вільного часу.

Якісну характеристику Т.П. відображають показники:

• Фізична дієздатність працездатних членів суспільства, стан їх здоров’я й розвитку;

• Ступінь професійної та кваліфікаційної придатності людей до виконання робіт, яка залежить від їх загальноосвітньої і професійної підготовки,індивідуальних здібностей і навичок у праці.

Структура Т.П.

1. Демографічний Т.П.( визначає кількісний склад та структуру Т.П), також визначає статево-віковий склад населення та демографічне навантаження на робітників.

2. Економічний ( пок-к хар-є тенденції зайнятості, безробіття, використання робочого часу, рівень міграційного переміщення в тд)

3. Інтелектуальний ( хар-є якісні характеристики) + навчання, творчу діяльність, професійний досвід, кваліфікаційну здатність до інновацій.

4. Соціальний (можливість розвитку Т,П)

5. Психо – фізіологічний ( хар-є граничну межу реалізації Т,П) здоров’я , працездатність, псих.хар-ки)

Відокремлюють Потенціал окремого громадянина, підприємства, суспільства.

Стосовно підприємства величина ТП:

Ф_п=Ф_к-Т_нп или Ф_п=Ч*Д*Т_см

Фп - сукупний ТП

Фк - величина календарного фонду

Ч - чисельність робочих

Д - кількість робочих днів в періоді

Тсм - тривалість робочого дня

Стосовно суспільства величина ТП:

Ф_{п общ.}= ∑ Чі*Т_р

Фп общ - потенційний фонд робочого часу суспільства, година

Чі - чисельність населення, здатного брати участь в суспільному виробництві.

Тр - законодавчо встановлена величина часу в перебігу визначеного календарного періоду.

Оскільки трудовий потенціал включає всіх громадян, здатних брати участь в суспільному виробництві, то в розрахунок повинні бути включені всі групи працівників з урахуванням їх характерних особливостей. Виходячи з того, що структура цих груп неоднорідна, то для правильного визначення величини трудового потенціалу, необхідно кожну окрему групу осіб привести до базової величини - повнорічний працівник. При цьому рудової потенціал:

П_общ=Ф_{п общ} / t_p

Побщ - трудовий потенціал суспільства

Фп общ - потенційний фонд робочого часу суспільства, година

tp - розрахунковий час роботи 1 працівника протягом року.

2. 1). в, г (До інфраструктури ринку праці відносять: державні органи управління ринком праці, недержавні заклади сприяння зайнятості..) – ринкова інфраструктура – сукупність інститутів сприяння зайнятості, профорієнтації, профпідготовки і перепідготовки кадрів; мережа центрів зайнятості (бірж праці), центрів підготовки і перепідготовки робочої сили, центрів професійної орієнтації і т.д.

2. Негативне соціально-економічне явище, яке відображає диспропорції на ринку праці, - це:

а) безробіття;( з даного переліку лише безробіття являється соц.-екон явищем, а також має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.)

3. Яке з понять характеризує таке твердження: явище фізичне може викопуватися і людиною, і твариною, і машиною:

б) робота ( адже праця це явище суспільне і воно притаманне тільки людині, робота – поняття фізичне. Праця вимірюється робочим часом, а робота - фізичними одиницями. Діяльність - це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов'язаних із задоволенням її потреб і інтересів, на виконання вимог до нього з боку суспільства і держави).

4. До якої економічної школи відноситься наступне твердження «Коли пропозиція перевищує запит виникає безробіття і тут роботодавці наймають працівників за нижчими ставками» :

д) Неокласики. (А. Маршалл, А. Пігу – представники. Згідно з цією концепцією ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), що регулює попит та пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі вищі ставки заробітної плати, і роботодавці вимушені платити заробітну плату вищу від ринкової. У такий спосіб установлюється рівновага. І відповідно, навпаки. Теорія рівноваги виключає безробіття, а наявність останнього пояснюється його добровільним характером, а також прагненням працівників до максимально вигідної роботи).

5. Сукупна пропозиція праці сегментується за кваліфікаційною ознакою залежно від поділу робочих місць на:

а) первинну;

г) вторинну (Первинний ринок праці— це ринок якісних робочих місць, що характеризується такими ознаками: стабільна зайнятість і надійність стану працівника; високий рівень заробітної плати; наявність службової кар'єри з чітко вираженими можливостями професійного росту; використання у виробництві прогресивних технологій, які вимагають високої кваліфікації працівників; наявність сильних профспілок. Вторинний ринок праці характеризується такими ознаками: висока плинність кадрів; низький рівень заробітної плати; практично відсутня система просування по службових сходинках; використання примітивних технологій; відсутність профспілок. Представники первинного і вторинного ринків праці відрізняються формою організації праці. До первинного ринку відносяться підприємці, особи, зайняті висококваліфікованою і високооплачуваною працею, що мають високий рівень загальної і спеціальної підготовки, стабільні гарантії зайнятості, перспективи кар'єрного росту. В змісті праці переважають творчі та управлінські функції. До вторинного ринку праці відносяться малокваліфіковані, сезонні робітники, соціально вразливі групи населення, працюючі неповний робочий день, які мають низькі доходи.)

Білет № 7

3. Інфраструктура ринку праці - це державні установи, недержавні структури сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації та фонди, які забезпечують найбільш ефективну взаємодію між попитом і пропозицією на ринку праці.

Кон’юнктура ринку праці – це співвідношення попиту і пропозиції у всіх складових структури ринку праці.

Повна зайнятість - забезпеченість професійною працею, що приносить дохід особистості і гідне існування йому і його родині.