- •План лекції:
- •1. Поняття соціології, її об’єкт і предмет.
- •2. Структура і функції соціології. Структура соціологічної системи знання
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками. Місце соціології в системі суспільствознавства
- •Зв’язок соціології з іншими науками
- •2. Класична соціологія.
- •Основний зміст концепції м. Вебера
- •Основний зміст концепції е. Дюркгейма
- •3. Основні парадигми і напрями сучасної соціології.
- •Визначення суспільства п. Сорокіним
- •Етапи розвитку емпіричної соціології
- •Тема № 3. Суспільство в системі соціологічного знання План лекції:
- •Суспільство як система: суть, структура, типи.
- •Види систем (за рівнем складності їх організації)
- •Структурні елементи системи
- •Суспільство як об'єкт дослідження
- •2. Соціальна дія, зв'язок і взаємодія, як базисні елементи соціального життя. Взаємодія природи і суспільства
- •Класифікація форм соціальної взаємодії
- •3. Соціальні інститути суспільства. Поняття, різновиди і функції соціальних інститутів.
- •Різновиди соціальних інститутів
- •Структурні елементи основних інститутів суспільства
- •4. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •5. Соціальні зміни і соціальний розвиток.
- •Теорія “стадій економічного зростання” (у. Ростоу)
- •Теорія “трьох хвиль” (о. Тоффлер).
- •Тема 4. Особистість як об’єкт та суб’єкт суспільних відносин План лекції
- •1. Поняття особистості в соціології.
- •Основні соціальні якості людини
- •2. Особистість як об`єкт і суб`єкт суспільних відносин. Особистість як суб`єкт суспільних відносин
- •О собистість як об`єкт соціальних відносин
- •Особистість як об‘єкт та суб‘єкт суспільних відносин
- •Структура соціальної ролі
- •Статусний портрет Людини або статусний набір
- •Систематизація соціальних ролей (за т. Парсоном)
- •3. Формування особистості в процесі соціалізації.
- •Сутність процесу соціалізації
- •Психологічні механізми соціалізації (за з. Фрейдом)
- •Тема 5. Конкретне соціологічне дослідження: методологія, методика, різновиди та етапи. План лекції:
- •1. Конкретне соціологічне дослідження: суть і етапи.
- •Етапи організації соціологічного дослідження
- •2. Методологія, методика і техніка ксд. Різновиди ксд
- •Різновиди ксд
- •Зв’язок типу дослідження, його гіпотез, мети та способу інформації
- •3. Поняття та основні компоненти програми дослідження
- •4. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •Структура програми ксд
- •Тема 6. Методи збирання соціологічної інформації (4год).
- •Соціологічне опитування як основний метод збирання первинної соціологічної інформації та його різновиди.
- •Структура анкети
- •Вступна частина
- •Заключна частина
- •3. Метод спостереження в соціології.
- •Залежно від місця спостерігача
- •Залежно від Залежно від
- •4. Метод аналізу документів.
- •5. Метод експерименту в соціології.
- •Соціометричне опитування
- •Соціоматриця
- •План лекції:
- •Поняття вимірювання в соціології. Основні види шкал вимірювання.
- •Вимоги до шкал
- •2. Групування даних статистичного спостереження. Гранична інтерпретація емпірічних залежностей.
- •Невпорядкований ряд
- •Ранговий ряд
- •Варіаційний ряд
- •Безперервний варіаційний ряд
- •2. Статистичний математичний аналіз зібраної інформації та її інтерпретація.
- •К рива розподілу
- •3. Складання підсумкового звіту соціологічного дослідження.
- •Структура звіту
- •Вимоги до інформації, яка міститься в звіті
- •Сайти интернет
2. Класична соціологія.
Основні положення соціології М. Вебера |
• Ідея якісної відмінності соціогуманітарних наук від природознавства • Специфіка дослідницького методу полягає у намаганні зрозуміти сенс вчинків • Введення в науковий обіг поняття "соціальна дія", "соціальна поведінка", "ідеальний тип", "легітимний порядок" • Прагнення звільнити соціологію від суб’єктивних оціночних суджень • Розробка категорій влади, бюрократії, адміністрації тощо.
|
Таб. 2.5.
Основний зміст концепції м. Вебера
Рис. 2.6.
Рис. 2.7.
Рис. 2.8.
Рис. 2.9.
Основні положення соціології Е. Дюркгейма |
• Об'єктивний підхід до вивчення соціальної діяльності • Визначення соціальних факторів • Застосування причинного і функціонального аналізу • Введення поняття "суспільство нормального типу", "норм і патології" • Визначення поняття "аналіз" • Ідея соціальної солідарності |
Таб. 2.10.
Основний зміст концепції е. Дюркгейма
Рис. 2.11.
Рис. 2.12.
Рис. 2.13.
3. Основні парадигми і напрями сучасної соціології.
Парадигма – це система найбільш загальних, вихідних і важливих обґрунтувань достатньо признаної соціологічної теорії, що визначає її концептуально-методологічний підхід до постановки і вирішення соціальних завдань. (Іноді під парадигмами розуміють групи теорій чи мегатеорії) |
Соціологічна школа – це більш чи менш велика та визначна група соціологів, що досліджує суспільство на основі вироблених нею дослідницьких традицій у відповідних інституціональних рамках. |
Рис. 2.14.
Основні парадигми, напрями сучасної західної соціології
Рис. 2.15.
Структурні парадигми – розглядають організацію, функціонування й розвиток суспільства як єдиного цілого на макрорівні. |
Інтерпретативні парадигми – акцентують увагу на дослідженні і тлумаченні людської поведінки на мікрорівні. |
|
Емпірична соціологія – займається розв’язанням практичних завдань керування суспільними процесами, розробкою засобів соціального контролю та соціальної інженерії, тощо, на рівні конкретно-соціологічних досліджень. |
|
Основні парадигми сучасної західної соціології |
|||
Структурні парадигми |
Інтерпретативні |
||
Функціоналізм (Т. Парсонс, Р. Мертон) |
Теорія конфлікту (Р. Дарендорф, Л. Козер) |
Символічний інтеракціонізм (Дж. Мід) |
Феноменологічна соціологія (А. Шюц) |
|
|
|
|
Рис. 2.16.
Основні положення соціології П. Сорокіна |
• Створення всеосяжної макросоціальної соціологічної теорії з залучанням елементів мікросоціального аналізу за допомогою принципу інтегрального синтезу. • Розробка структури інтегративної соціології, яка включає соціальну аналітику, соціальну механіку, соціальну генетику. • Розв’язання проблем горизонтальної та вертикальної мобільності. • Вироблення й обґрунтування теорії соціальної дії. • Дослідження соціальної структури суспільства і вироблення поняття, "соціальна стратифікація" як постійної характеристики будь-якого організованого суспільства. • Створення моделі соціокультурної динаміки, центральною категорією якої виступає цінність. |
Таб. 2.17.