3. Соціальні інститути суспільства. Поняття, різновиди і функції соціальних інститутів.
Соціальний
інститут – стійкий
комплекс формальних і неформальних
правил, принципів, норм, настанов, що
регулюють різні сфери людської діяльності
і організують їх в систему ролей і
статусів, що утворюють соціальну
систему
Різновиди соціальних інститутів
Рис. 3.20.
Таб. 3.21.
Структурні елементи основних інститутів суспільства
Функції |
Інститути |
Основні ролі |
Фізичні елементи |
Символічні елементи |
Виховання, турбота о дітях |
Сімейно-шлюбні |
Батько, мати, дитина |
Дім, інтер'єр |
Каблучка, заручення |
Виробництво, розподіл благ і послуг, регулювання фінансів, організація і поділ праці |
Економічні |
Працедавець, найманий робітник, покупець, продавець |
Фабрика, офіс, магазин |
Гроші, торгівля, марка, реклама |
Завоювання влади, її здійснення, підтримка законів, правил |
Політичні |
Суб’єкт права, законодавець |
Суспільна будівля (будинки і місця) |
Прапор, кодекс, хартія |
Сприяння соборним відносинам, поглиблення віри |
Релігійні |
Священик, прихожанин |
Собор, церква |
Хрест, Біблія |
Соціалізація людей, прилучення до базових цінностей суспільства |
Освіта |
Учитель, учень |
Школа, вуз, підручник |
Атестат, диплом. ступінь |
Таб. 3.22.
4. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
Соціальна
стратифікація (від
лат. stratum
– верства)
– процес соціального
відтворення,
внаслідок якого верстви (страти), групи,
класи виявляються нерівними між собою
та групуються в ієрархічно розміщені
страти з різним престижем, власністю
та владою.
Рис. 3.23.
Соціальна
мобільність – будь-який
перехід індивіда або соціального
об’єкту із однієї соціальної позиції
в іншу
Рис. 3.24.
Рис. 3.25.
5. Соціальні зміни і соціальний розвиток.
Соціальні
зміни
– тип руху соціальних явищ, процесів
та соціальних структур у суспільстві,
в результаті якого виникають,
нагромаджуються і трансформуються
якісні відмінності між ними, створюється
багатоманітність соціальної реальності.
Рис. 3.26.
Соціальний
розвиток
– це такі зміни, які пов’язані з більш
або менше глибинними, структурними
змінами, котрі ведуть до появи нових
суспільних відносин, інститутів, норм
і цінностей.
Основні підходи до характеру соціальних змін |
||
Підходи |
Представники |
Сутність підходу |
1. Детермінізм |
Ф. Бекон П. Лаплас Б. Спіноза Г. Гегель |
Закономірність характеру суспільного життя |
2. Індетермінізм |
М. Штірнер А. Камю |
Важливе місце в історії суспільства займає випадковість |
3. Діалектичний |
К. Маркс Ф. Енгельс |
Закономірне і випадкове взаємодіють в житті суспільства |
Таб. 3.27.
Рис. 3.28.