- •1.Поняття, суть і значення міжнародного кримінального права.
- •2. Визначення міжнародного кримінального права.
- •3. Особливості міжнародного кримінального права.
- •4. Виникнення міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю.
- •11. Міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру: порівняльний аналіз. Кодифікація міжнародних злочинів.
- •12. Роль міжнародних організацій у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •13. Оон і боротьба з міжнародною злочинністю.
- •14. Поняття, суть та системи принципів міжнародного кримінального права.
- •22. Поняття, суть та особливості злочину міжнародного характеру.
- •23. Правова природа злочину міжнародного характеру.
- •24. Система злочинів міжнародного характеру.
- •25. Злочин міжнародного характеру як міжнародний стандарт співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •26. Подвійна кримінальність злочинів міжнародного характеру.
- •27. Джерела міжнародного кримінального права.
- •28. Принцип взаємності як джерело міжнародного кримінального права.
- •30. Поняття та зміст співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •32. Особливості співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю в сучасних умовах.
- •33. Право на переслідування злочинця як підстава для співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •34. Види співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю: загальна характеристика.
- •35. Форми співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю: загальна характеристика.
- •36. Видача (екстрадиція) злочинців та передача злочинців як форма співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •37. Переуступка проводження у кримінальних справах як форма співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •38. Правова допомога у кримінальних справах як форма співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •40. Злочини міжнародного характеру, які посягають на нормальне здійснення міжнародних відносин.
- •41. Міжнародний тероризм як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види міжнародного тероризму.
- •42. Захоплення заручників як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та його види.
- •43. Найманство як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види.
- •44. Злочини, пов’язані з безпекою ядерних матеріалів.
- •45. Злочини, пов’язані з культурними цінностями.
- •46. Злочини міжнародного характеру, які посягають на нормальне здійснення міжнародних економічних відносин.
- •52. Злочини міжнародного характеру, які посягають на особу, майнові та інші права, моральні устої суспільства тощо.
- •64. Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції. Історія створення, цілі, завдання.
40. Злочини міжнародного характеру, які посягають на нормальне здійснення міжнародних відносин.
Злочини міжнародного характеру, які посягають на нормальне здійснення міжнародних відносин: міжнародний тероризм, захоплення заручників, найманство, злочини, пов’язані з безпекою ядерних матеріалів, злочини, пов’язані з культурними цінностями.
Поділ на:
-злочини що зд в мирний час за допомогою зброї
-військ злочини під час військової конфронтації
41. Міжнародний тероризм як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та види міжнародного тероризму.
Це - здійснення, організація, сприяння здійсненню, фінансування або заохочення агентами чи представниками однієї держави актів проти іншої держави або потурання з їхнього боку здійсненню актів, спрямованих проти осіб або майна, і які за своїм характером мають на меті викликати страх у державних діячів, груп осіб або населення в цілому.
Теракт – будь-яке посягання на життя, здоровя, безпеку посадової особи, президента, дип агента.
Злочинами також вважаються: підбурювання до вчинення теракту, залучення і навчання тероризму.
Види тероризму: повітряний, ядерний, біологічний, екологічний, інформаційний, бомбовий, морський.
Відповідальність: М-правову несе держава (вибачення, компенсації) бо не вжила превентивних заходів щоб попередити чи запобігти теракту. Терористи несуть кримінальне покарання.
Терористами можуть бути як окремі особи, так і терористичні угрупування.
Причина – необхідність виправити соц чи нац несправедливість. Мета – щоб привернути увагу (злочин заради злочину).
Теракт кваліфікується як ЗМХ у випадках:
- терорист і особи, що потерпають від терористичного акту, є громадянами однієї держави або ж різних держав, але злочин здійснений за межами цих держав;
- терористичний акт спрямований проти осіб, що користуються міжнародним захистом;
- підготовка до терористичного акту проводиться на території однієї держави, а здійснюється на території іншої;
- здійснивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, і постає питання про його видачу.
Заходи держав:
-Визнання тероризму кримінальним злочином згідно нац зак-ва,
-встановл відповідних покарань з врахуванням тяжкості злочину,
-щоб ці злочини не оправдовувалися з міркувань політ, філос, ідеол, расового, етн, реліг характеру
-отримавши інфу про перебування злочинця на її території розслідувати факти
-забезп присутність злочинця з метою суд переслідування і видачі
-зд обмін інфою, підготовку кадрів, вдосконалювати захист осіб і обєктів.
Правова регламентація:
1977 Європейська Конвенція про боротьбу з тероризмом
1997Міжнародна Конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом
1999 Міжн конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму
2005 Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму
В 1972 р. ГА ООН створила Спеціальний Комітет з боротьби з міжнародним тероризмом
42. Захоплення заручників як злочин міжнародного характеру. Склад злочину та його види.
Конвенція про боротьбу із захопленням заручників 1979: (вперше дає визначення зах заручників як ЗМХ)
Це захоплення чи утримання особи, поєднане з погрозою вбивства, завдання тілесних ушкоджень чи подальшого утримання з метою примусити державу, міжнародну неурядову організацію, будь-яку фізичну чи юридичну особу чи групу осіб виконати чи утриматись від виконання певних дій як прямої чи непрямої умови для звільнення заручників, а також замах та співучасть у цьому.
Види:
на землі, у пов просторі, у морськ просторі.
Захоплення заручників можуть бути як і окремим злочином, так і в поєднанні із тероризмом
Заходи держав:
-полегшення становища заручника – забезпечення звільнення і сприяння його відїзду після звільнення,
-запобігання незаконної ді-ті осіб, груп, організацій, які заохочують, рідбурюють, організовують чи беруть участь у вчиненні актів захопленя заручників.
Кожна держава-учасник може з метою видачі не розглядати як політичний будь-який тяжкий злочин проти волі громадян.
1971 Конвенція про попередження та покарання актів тероризму проти осіб та пов’язаного з цим вимагання, коли ці акти носять міжнародний характер визначила викрадення осіб загальнокримінальним злочином незалежно від мотивів їх вчинення.