Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нац. эк-ка.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
655.36 Кб
Скачать
  1. Дайте поняття терміна „економічний добробут”.

Добробут як соціально-економічне явище є лише результатом рішень уряду і виробничої діяльності зайнятих в економічній сфері. Як рішення уряду ,так і результати праці та виробництва мають забезпечити матеріальну та духовну основу добробуту суспільства.

Добробут – соціально-економічний стан суспільства, який виражає відповідність матеріального і духовного забезпечення всіх і кожного згідно з їх природними потребами.

Основною працею А. Пігу (1877—1959) є «Економічна теорія добробуту» (1920), де викладено його концепцію добробуту. Основна увага приділяється проблемі оптимізації соціального добробуту, що його А. Пігу розглядає як суму добробуту окремих індивідів. Основою соціального добробуту єекономічний добробут. На думку Пігу, економічний добробут — це задоволення, яке можна оцінити в грошовому еквіваленті. Економічні причини впливають на економічний добробут будь-якої країни не безпосередньо, а через створення і використання об’єктивного додаткового економічного добробуту, тобто національного доходу (національний дохід є тією частиною об’єктивного доходу, яка також вимірюється грошима). Пігу вважав головним показником національного добробуту «національний дивіденд». Добробут визначається рівнем і темпами зростання національного дивіденду та рівномірним його розподілом. Виходячи з цього Пігу визнає перерозподіл національного доходу однією з найважливіших функцій держави.

  1. У чому сучасний зміст високого рівня якості життя ?

Сучасна держава може стійко розвиватися тільки за умови, якщо її економічна політика спрямована на поліпшення рівня і якості життя громадян, розширення їх можливостей формувати власне майбутнє. Для цього необхідно не тільки збільшувати доходи населення, а й поліпшувати багато інших компонент рівня і якості життя населення: створювати реальну рівність для здобуття освіти і працевлаштування; забезпечувати рівні можливості для чоловіків та жінок; високий рівень медичного обслуговування; якісне харчування й ін. До цього також необхідно додати чистоту і сталість навколишнього середовища, в якому живе людина.

Основним показником, який офіційно використовується фахівцями ООН для зіставлення оцінки рівня і якості життя населення в різних країнах світу, є індекс людського розвитку (ІЛР). Він являє собою інтегральну оцінку трьох складових компонент, що характеризують довголіття, рівень освіти і доходів населення країн світу. У табл. 1 подано динаміку ІЛР по окремих країнах світу.

Проблемою оцінки рівня і якості життя населення в Україні й інших країнах світу вчені і практики займаються вже давно. Проте, всі вони й досі не дійшли згоди з цілого ряду важливих питань. У першу чергу до них відносяться:

- визначення сутності понять „рівень” і „якість” життя населення;

- вибір об'єкта дослідження: індивідуум, домогосподарство або загальна чисельність населення;

- вибір компонент, які необхідно включати в предмет дослідження: людина, навколишнє середовище або соціальна інфраструктура;

- інтегральний показник чи систему окремих показників слід використовувати при оцінці рівня і якості життя населення;

- вибір конкретних окремих показників, які необхідно включати в систему показників при оцінці рівня і якості життя населення.