- •Тема 5. Методи оцінки конкурентних позицій підприємства на ринку
- •Сутність, види та фактори конкурентності
- •Конкурентний аналіз за м.Портером
- •1. Загроза входження потенційних конкурентів
- •Суперництво існуючих в галузі компаній
- •Спроможність споживачів продукції підприємства диктувати
- •Спроможність постачальників сировини диктувати свої умови
- •Загроза появи товарів-замінників
- •Методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства
- •5.3.1. Конкурентоспроможність підприємства: поняття, цілі, задачі, принципи, суб’єкти оцінки
- •Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства
- •Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку
- •Графічна оцінка конкурентоспроможності підприємства та її інтерпретація
- •Портфельний аналіз
Загроза появи товарів-замінників
Товари замінники – це товари, які виконують ті ж самі функції, що й даний товар. Поява товарів-замінників обмежує ціни та прибутковість компанії.
Сила їх впливу залежить від:
функціональної схожості (чим більша схожість, тим вище вплив);
цін на товари-замінники.
В такій ситуації слід звернути увагу на наступне:
- наскільки легко для покупця переключитися на товар-замінник;
- що втрачає покупець;
- яка якість і ефективність замінника;
- чи готовий покупець змінити компанію-постачальника.
Із розглянутих конкурентних сил найбільший вплив, безумовно, має конкурентна боротьба між підприємствами, які продають однотипні товари чи надають однотипні послуги. Конкуренція між ними виникає у зв`язку з тим, що у одного або декількох підприємств з’являється можливість краще задовольняти потреби споживачів або удосконалити операційну, управлінську та інші види діяльності.
Модель М. Портера має певні недоліки і обмеження в її використанні.
По-перше, методика дозволяє оцінити стан конкуренції лише в певній галузі (на продуктовому ринку) та прогнозувати її еволюцію без огляду на те, що кожне з диверсифікованих підприємств-учасників галузі водночас присутнє на кількох , а то й багатьох ринках. Тобто, результати діагностування є в цьому випадку фрагментарними.
По-друге, модель виправдана для галузей, в яких є конкуренція. Вона дозволяє продіагностувати лише внутрішньогалузеве суперництво, а не оцінити стан будь-якої галузі. Для галузей, ринок продуктів яких знаходиться в стадії формування, вона непридатна.
По-третє, М. Портер виходить з припущення, що конкуренція в будь-якій галузі формується під впливом 5 розглянутих вище сил. Разом з тим, чимало галузей у вітчизняній економіці перебувають ще й під впливом інших факторів, зокрема, безпосереднього державного втручання, залишків так званого адміністративного монополізму.
Незалежно від того, чи іде жорстока конкурентна війна, чи рівень конкуренції є невисоким, для кожного підприємства необхідна розробка успішної стратегії, яка забезпечить переваги над конкурентами і закріпить позиції перед покупцями. Складність в більшості галузей полягає в тому, що стратегія кожного підприємства залежить від стратегій, що використовують конкуренти, і тих ресурсів, якими ці стратегії забезпечені. Навіть найкраща стратегія підприємства, яка спрямована на формування конкурентної переваги, залежить від сили позицій підприємств-конкурентів та їх стратегії.
Таким чином, завданням аналізу конкуренції в галузі є оцінка кожної конкурентної сили, визначення ступеня впливу, а потім формування конкурентної стратегії, на яку повинно орієнтуватись підприємство. Ця стратегія в залежності від «правил» конкуренції, що діють в галузі, повинна бути спрямована не те, щоб: а) ізолювати підприємство, наскільки це можливо, від дії п`яти конкурентних сил; б) використовувати «правила» конкуренції на благо підприємства; в) завоювати конкурентну перевагу та провідну конкурентну позицію.
У кожній галузі мають місце визначені тенденції розвитку та з’являються нововведення: ці процеси протікають з різною швидкістю та обумовлюють необхідність зміни стратегії підприємств.