Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства
Аналіз наукової та навчальної літератури, практики оцінки конкурентоспроможності підприємства свідчить про відсутність єдності поглядів щодо виділення груп факторів та конкретних параметрів по кожній групі, на базі яких потрібно розраховувати інтегральний показник конкурентоспроможності.
Не ставлячи наразі задачу обґрунтування і вибору системи факторів для оцінки конкурентоспроможності підприємства, бо це є суто дослідницьким питанням, надамо одну з пропонованих в навчальній економічній літературі систему основних узагальнюючих факторів (детермінант), яка в цілому задовольняє цілі діагностики конкурентоспроможності підприємства:
продукція;
положення підприємства на ринку (ємність ринку);
можливості збуту продукції;
методи товароруху;
виробничий потенціал підприємства.
Зауважимо при цьому, що кожен з узагальнюючих факторів може бути описаний системою конкретних кількісних та якісних параметрів.
Окрім перелічених на конкурентоспроможність підприємства можуть впливати й інші чинники, зокрема, імідж підприємства, який формується за сукупністю різних характеристик його діяльності, серед яких: якість продукції; упровадження інновацій; турбота про споживача; соціальна справедливість; розуміння ролі підприємства в суспільстві та етичних норм; виробнича інфраструктура підприємства; система комунікацій (реклама, PR-акції, виставки-ярмарки тощо).
Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку
Як не існує єдиного підходу до визначення факторів конкурентоспроможності продукції, так не існує й стандартної методики її оцінки. Тому, будь-який дослідник, в т.ч. студент, що займається науково-дослідницькою роботою з проблем конкурентоспроможності підприємства, має можливість критично проаналізувати стан проблеми, існуючі точки зору відносно сутності, факторів, методів її оцінки та запропонувати своє бачення даного питання.
Підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, що найбільш використовується, ґрунтується на виборі системи факторів та методу їх узагальнення, серед яких досить розповсюдженим є отримання сумарної оцінки з використанням середньоарифметичної зваженої, де в якості ознаки виступають значення факторів, в якості ваги – їх значущість.
Послідовність дій та розрахунків рівня конкурентоспроможності підприємства наведена нижче.
Обґрунтовується перелік факторів для оцінки. В нашому випадку приймемо узагальнюючі фактори, про які йшла мова в розд. ___ (продукція, положення підприємства на ринку, можливості збуту продукції, методи товароруху, виробничий потенціал підприємства).
Здійснюється вибір підприємств-конкурентів для оцінки. При виборі слід дотримуватись вимог щодо коректного зіставлення об’єктів за номенклатурою продукції, технологією виробництва, організацією виробництва та управління, стадією життєвого циклу та ін.
Для названих в п.1 факторів експертним шляхом встановлюються по кожному підприємству, що обрані для оцінки, кількісні їх значення (в інших випадках, коли у складі факторів є конкретні кількісні показники, вони розраховуються безпосередньо прямим способом на основі відповідних формул).
Встановлюється із залученням експертів вагомість кожного узагальнюючого фактора.
Розраховується груповий показник конкурентоспроможності по кожному фактору для кожного підприємства за формулою
,
де Іі – груповий факторний показник конкурентоспроможності по і-му фактору, який розраховується по кожному підприємству (і=1,2,3…, n). В нашому випадку n=5.
qi – параметрична одинична оцінка по і-му фактору, розрахована для кожного підприємства;
R – вагомість і-го фактора.
Сумарна оцінка (S) по сукупності всіх (n) групових факторних показників здійснюється за формулою
.
Розраховуються коефіцієнти конкурентоспроможності (КС) для кожного підприємства. При цьому він дорівнюватиме одиниці для того підприємства, яке має найбільшу сумарну оцінку за всіма груповими факторами. Для інших підприємств він розраховується як відношення їх сумарної оцінки до максимального рівня сумарної оцінки підприємства-лідера.
Отже, для підприємства - лідера КС = 1 для Smax;
для інших підприємств КС = S/ Smax.
Для розрахунків конкурентоспроможності підприємства аналітичним методом доцільно побудувати матрицю конкурентоспроможності (табл. 5.1).
Таблиця 5.1 - Матриця конкурентоспроможності підприємства на ринку
Узагальнений фактор конкурентоспроможності |
Параметрична одинична оцінка по кожному з n підприємств (qi) |
Вагомість фактора (Ri) |
Груповий факторний показник по кожному з n підприємств (Іi) |
||||||||
1 |
2 |
3 |
… |
n |
1 |
2 |
3 |
… |
n |
||
Продукція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Положення на ринку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Можливості збуту продукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Методи товароруху |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробничий потенціал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сумарна оцінка (S) |
х |
|
|
|
|
1,00 |
|
|
|
|
|
Коефіцієнт конкурентоспроможності (КС) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином, якщо
КС=1 - підприємство сповідує стратегію лідера;
КС=0,9–1 - підприємство сповідує стратегію ринкового послідовника;
КС=0,5-0, - підприємство сповідує стратегію ринкового претендента;
КС<0,5 - підприємство є ринковим новачком.
Результати ранжування підприємств від найбільшого до найменшого рівня конкурентоспроможності підприємств та визначення типу стратегії кожного з них доцільно надати в табл.5.2.
Таблиця 5.2 - Ранжування підприємств за рівнем конкурентоспроможності та їх стратегії
Підприємство |
Коефіцієнт конкурентоспроможності |
Стратегія |
1 |
1,000 (найвищий рівень) |
Лідер |
2 |
… |
… |
3 |
… |
… |
… |
… |
… |
n |
найменший рівень |
Ринковий новачок |