- •Тема 1. Поняття, предмет, завдання, принципи і система кримінального права. Наука кримінального права.
- •1. Поняття кримінального права.
- •3. Система кримінального права.
- •Тема 2: Закон про кримінальну відповідальність.
- •3. Система кримінального закону.
- •5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Тема 3: Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •3. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •5. Чинність Кримінального закону за колом осіб
- •6. Видача осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, та, які засуджені за вчинення злочину.
- •Тема 4: Злочин і його види.
- •1. Поняття та ознаки злочину
- •2. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •3. Малозначність діяння
- •4. Класифікація злочинів та її значення
- •1.Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •2. Підстави кримінальної відповідальності
- •3. Поняття і значення складу злочину.
- •4. Елементи і ознаки складу злочину
- •5. Види складу злочинів
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •Тема: об’єкт злочину
- •Тема: Об’єктивна сторона злочину
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •Тема: Суб'єкт злочину.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •3. Обмежена осудність
- •4. Поняття, критерії та кримінально-правове значення неосудності.
- •Тема: Суб’єктивна сторона складу злочину.
- •1. Поняття, ознаки і значення субєктивної сторони складу злочину.
- •2. Поняття і зміст вини. Форми вини, критерії і значення їх виділення.
- •3. Злочини з двома формами вини.
- •6. Мотив і мета злочину і їх кримінально правове значення.
- •Тема: Стадії вчинення злочину.
- •1. Поняття і види стадій вчинення злочину, критерії і значення їх виділення
- •2. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •3. Готування до злочину.
- •4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Тема 11: Співучасть у злочині.
- •1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.
- •2. Види співучасників
- •4. Кримінальна відповідальність співучасників злочину. Кваліфікація діянь співучасників злочину.
- •3. При співучасті з розподілом ролей відповідальність настає:
- •5. Ексцес виконавця злочину. Види ексцесу. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників.
- •6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •7. Причетність до злочину
- •Тема : Множинність злочинів.
- •3. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.
- •4. Поняття і види повторності злочинів.
2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
Суб'єкта злочину, в якого є такі загальні ознаки, як фізична осудна особа, яка досягла встановленого законом віку кримінальної відповідальності, називають загальним суб'єктом злочину. Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає суб'єкта як елемент складу, а отже, виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.
Поряд з поняттям загального суб'єкта КК передбачає і поняття спеціального суб'єкта. Частина 2 ст. 18 визначає, що спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб 'єктом якого може бути лише певна особа. Таким чином, спеціальний суб'єкт — це особа, яка крім обов'язкових загальних ознак (фізична осудна особа, яка досягла певного віку) має додаткові спеціальні (особливі) ознаки, передбачені в статті Особливої частини для суб'єкта конкретного складу злочину.
Ознаки спеціального суб'єкта доповнюють загальне поняття суб'єкта злочину, виступаючи як додаткові. Ці спеціальні ознаки можуть бути різними, наприклад, громадянство для субєкта державної зради, службове становище, професія (лікар), певна діяльність (підприємець), родинні відносини (мати новонародженої дитини) та інші.
3. Обмежена осудність
Стаття 20 передбачає, що підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом Обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через психічний розлад повною міро ю не здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними.
Наведену у законі сукупність ознак, що характеризують обмежену осудність, можна називати формулою неосудності.
Поняття обмеженої осудності визначається за допомогою 2 критеріїв: медичного, юридичного.
4. Поняття, критерії та кримінально-правове значення неосудності.
У частині 2 ст. 19 дається законодавче визначення поняття неосудності, з якого випливає, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, «не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки».
Тема: Суб’єктивна сторона складу злочину.
1. Поняття, ознаки і значення субєктивної сторони складу злочину.
Суб'єктивна сторона складу злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяіьність особи, що відображує ставлення їі свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків. – М.І. Бажанов, В.В.Сташис, В.Я.Тацій.
Зміст суб'єктивної сторони складу злочину характеризується такими юридичними ознаками - вина, мотив, мета вчинення злочину та емоційний стан особи. Вина особи -— це основна, обов'язкова ознака будь-якого складу злочину, вона визначає саму наявність суб'єктивної сторони і значною мірою її зміст. Відсутність вини виключає суб'єктивну сторону і тим самим склад злочину. Проте в багатьох злочинах суб'єктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними ознаками. Вони мають значення обов'язкових ознак лише в тих випадках, коли названі в диспозиції статті ОЧ КК як обов'язкові ознаки конкретного злочину. У деяких складах злочинів закон вказує на емоційний стан особи як ознаку субєктивної сторони. Так, відповідно до статей 116 і 123 КК стан сильного душевного хвилювання виконує істотну роль у формуванні мотиву вчинення таких злочинів і входить до змісту суб'єктивної сторони.