- •Тема 1. Поняття, предмет, завдання, принципи і система кримінального права. Наука кримінального права.
- •1. Поняття кримінального права.
- •3. Система кримінального права.
- •Тема 2: Закон про кримінальну відповідальність.
- •3. Система кримінального закону.
- •5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Тема 3: Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •3. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •5. Чинність Кримінального закону за колом осіб
- •6. Видача осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, та, які засуджені за вчинення злочину.
- •Тема 4: Злочин і його види.
- •1. Поняття та ознаки злочину
- •2. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •3. Малозначність діяння
- •4. Класифікація злочинів та її значення
- •1.Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •2. Підстави кримінальної відповідальності
- •3. Поняття і значення складу злочину.
- •4. Елементи і ознаки складу злочину
- •5. Види складу злочинів
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •Тема: об’єкт злочину
- •Тема: Об’єктивна сторона злочину
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •Тема: Суб'єкт злочину.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •3. Обмежена осудність
- •4. Поняття, критерії та кримінально-правове значення неосудності.
- •Тема: Суб’єктивна сторона складу злочину.
- •1. Поняття, ознаки і значення субєктивної сторони складу злочину.
- •2. Поняття і зміст вини. Форми вини, критерії і значення їх виділення.
- •3. Злочини з двома формами вини.
- •6. Мотив і мета злочину і їх кримінально правове значення.
- •Тема: Стадії вчинення злочину.
- •1. Поняття і види стадій вчинення злочину, критерії і значення їх виділення
- •2. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •3. Готування до злочину.
- •4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Тема 11: Співучасть у злочині.
- •1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.
- •2. Види співучасників
- •4. Кримінальна відповідальність співучасників злочину. Кваліфікація діянь співучасників злочину.
- •3. При співучасті з розподілом ролей відповідальність настає:
- •5. Ексцес виконавця злочину. Види ексцесу. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників.
- •6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •7. Причетність до злочину
- •Тема : Множинність злочинів.
- •3. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.
- •4. Поняття і види повторності злочинів.
4. Кримінальна відповідальність співучасників злочину. Кваліфікація діянь співучасників злочину.
Співучасть як одна з форм злочинної діяльності не створює будь-яких особливих підстав кримінальної відповідальності. Положення ч. 1 ст. 2 КК про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, поширюється і на випадки вчинення злочину у співучасті. Втім, межі відповідальності співучасників визначаються характером і ступенем участі кожного з них у вчиненому злочині, які, , обумовлюються виконуваною роллю, усвідомленням характеру дій інших співучасників та рядом інших обставин. Кожний співучасник відповідає за спільно вчинений злочин у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого).
1. Правила, за якими несе відповідальність виконавець (співвиконавець), є аналогічними правилам, за якими відповідає особа, яка вчинила злочин одна (не у співучасті), - він підлягає відповідальності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин. При цьому його дії кваліфікуються за відповідною статтею Особливої частини КК без посилання на ч. 2 ст. 27 КК.
2. При простій співучасті (співвиконавстві) всі співучасники несуть відповідальність за тією ст ОЧ КК, яка передбачає вчинений ними злочин (ч. 1 ст. 29 КК).
3. При співучасті з розподілом ролей відповідальність настає:
3.1. Виконавець (співвиконавці) відповідають за тіє ст ОЧ КК, яка передбачає відповідальність за вчинений ними злочин.
3.2. Організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дій інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за один і той же злочин.
3.3. Особливістю правової оцінки діянь цих співучасників є те, що вона потребує ще й обов'язкової вказівки на відповідну частину ст. 27 КК. Це обумовлено тим, що, з одного боку, організатор, підбурювач та пособник, як правило, самі безпосередньо не виконують об'єктивної сторони злочину, а, з іншого боку, ці ознаки, описані у частинах 3, 4, 5 ст. 27 КК, є своєрідним юридичним з'єднувачем дій організатора, підбурювача та пособника з діями виконавця в рамках інституту співучасті.
3.4. Якщо винна особа при вчиненні одних злочинів була виконавцем, а при вчиненні інших - тільки організатором, підбурювачем чи пособником, останні злочини треба кваліфікувати окремо з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК.
У положеннях частин 3 та 5 ст. 29 КК реалізується принцип індивідуальної відповідальності співучасників. Відповідно до цих положень можлива різна відповідальність співучасників, у т. ч. організатора, підбурювача та пособника, з одного боку, виконавця -з іншого. Обставинами, які зумовлюють таку різницю, є:
1) ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину;
2) розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини КК як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця;
3) неохоплення умислом співучасників вчиненого виконавцем (йдеться про ексцес виконавця, який буде розглянуто окремо).