- •Тема 1. Поняття, предмет, завдання, принципи і система кримінального права. Наука кримінального права.
- •1. Поняття кримінального права.
- •3. Система кримінального права.
- •Тема 2: Закон про кримінальну відповідальність.
- •3. Система кримінального закону.
- •5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Тема 3: Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •3. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •5. Чинність Кримінального закону за колом осіб
- •6. Видача осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, та, які засуджені за вчинення злочину.
- •Тема 4: Злочин і його види.
- •1. Поняття та ознаки злочину
- •2. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
- •3. Малозначність діяння
- •4. Класифікація злочинів та її значення
- •1.Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •2. Підстави кримінальної відповідальності
- •3. Поняття і значення складу злочину.
- •4. Елементи і ознаки складу злочину
- •5. Види складу злочинів
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •Тема: об’єкт злочину
- •Тема: Об’єктивна сторона злочину
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •Тема: Суб'єкт злочину.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •3. Обмежена осудність
- •4. Поняття, критерії та кримінально-правове значення неосудності.
- •Тема: Суб’єктивна сторона складу злочину.
- •1. Поняття, ознаки і значення субєктивної сторони складу злочину.
- •2. Поняття і зміст вини. Форми вини, критерії і значення їх виділення.
- •3. Злочини з двома формами вини.
- •6. Мотив і мета злочину і їх кримінально правове значення.
- •Тема: Стадії вчинення злочину.
- •1. Поняття і види стадій вчинення злочину, критерії і значення їх виділення
- •2. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •3. Готування до злочину.
- •4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Тема 11: Співучасть у злочині.
- •1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.
- •2. Види співучасників
- •4. Кримінальна відповідальність співучасників злочину. Кваліфікація діянь співучасників злочину.
- •3. При співучасті з розподілом ролей відповідальність настає:
- •5. Ексцес виконавця злочину. Види ексцесу. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників.
- •6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
- •7. Причетність до злочину
- •Тема : Множинність злочинів.
- •3. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.
- •4. Поняття і види повторності злочинів.
5. Ексцес виконавця злочину. Види ексцесу. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників.
Ексцес – це вихід у своїх діях співучасником за межі задуманого усіма співучасниками. Ексцес виконавця має місце там, де виконавцем вчинені такі злочинні дії, які не охоплювалися ні прямим ні непрямим умислом інших співучасників. Тобто, виконавець виходить за рамки домовленості з іншими співучасниками і вчиняє більш тяжкий, ніж було домовлено, або взагалі інший злочин.
Залежно від ступеня відхилення поведінки виконавця в теорії кримінального права прийнято розрізняти кількісний і якісний ексцес.
Кількісний ексцес має місце тоді, коли виконавець, виходячи за рамки домовленості з іншими співучасниками, вчиняє однорідний із задуманим злочин (наприклад, за домовленості вчинити крадіжку він вчиняє грабіж). Тут задуманий співучасниками злочин переростає у більш тяжкий. У цих випадках виконавець несе відповідальність за більш тяжкий злочин, який він вчинив, а інші співучасники – за співучасть у задуманому злочині.
Якісний ексцес - це вчинення виконавцем зовсім іншого порівняно із задуманим співучасниками злочину (наприклад, за домовленості вчинити крадіжку виконавець вчинив вбивство). Цей «інший» злочин може бути вчинений виконавцем замість того, про який він домовився з іншими співучасниками, або в додаток до нього.
6. Добровільна відмова співучасників від вчинення злочину
Особливості добровільної відмови співучасників від вчинення злочину регулються ст 31 КК. При цьому, як й у випадку індивідуального вчинення злочину, добровільна відмова співучасників повинна характеризуватися трьома обов'язковими ознаками: 1) добровільністю; 2) остаточністю; 3) своєчасністю.
Добровільна відмова виконавця не звільняє від кримінальної відповідальності організатора, підбурювача, пособника, а добровільна відмова останніх, у свою чергу, не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності виконавця. У разі добровільної відмови виконавця інші співучасники підлягають відповідальності за готування або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець (ч. 1 ст. 31 КК). У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає відповідальності за готування до злочину або замах на злочин, залежно від того, на якій з цих стадій його діяння було припинено (ч. З ст. 31 КК).
Вимоги, які закон пред'являє до добровільної відмови організатора, підбурювача і пособника, є більш жорсткими. Такі співучасники не підлягають відповідальності при добровільній відмові, якщо вони виконали одну з двох умов: 1) відвернули вчинення злочину; 2) своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється.
7. Причетність до злочину
Співучасть у злочині слід відрізняти від причетності до злочину. Під причетністю до злочину розуміється умисна дія або бездіяльність, яка пов 'язана зі здійсненням злочинної діяльності іншою особою, але не є співучастю в ній через відсутність об'єктивної й суб 'єктивної спільності зі злочинною діяльністю такої особи.
Діяльність, яка утворює причетність до вчинюваного іншою особою (іншими особами) злочину, хоча і має певний зв'язок із таким злочином, однак вона: 1) не є складовою частиною об'єктивної сторони цього злочину; 2) причиново (із необхідністю) не обумовлює його злочинний результат; 3) не утворює єдності наміру особи, яка вчинила злочин, і особи, яка причетна до його вчинення.
У теорії кримінального права традиційно виділяють три види причетності: 1) заздалегідь не обіцяне приховування злочину; 2) неповідомлення про злочин; 3) потурання злочину. Аналіз положень нового КК дозволяє виділити ще один вид причетності до злочину – 4) заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій (ст. 256 КК).