- •Лекція №14. Поверхневі явища. Адсорбція на межі поділу рухомих фаз
- •За здатністю молекул пар до іонізації їх поділяють на класи:
- •Іоногенні колоїдні пар:
- •Лекція №15. Адсорбція на твердому адсорбенті
- •Теорія мономолекулярної адсорбції (Ленгмюр, 1915):
- •Адсорбція на межі тверде тіло ‑ розчин
- •Лекція №16. Застосування адсорбції
- •Застосування адсорбції
- •Лекція №16. Дисперсні системи. Колоїдні розчини. Методи добування та очищення
- •Грубодисперсні системи
- •Загальна характеристика
- •Очищення колоїдних розчинів
- •Лекція №17. Будова колоїдних частинок. Стійкість колоїдних розчинів. Коагуляція
- •Механізми утворення пеш
- •Стійкість колоїдних розчинів
- •Між колоїдними частинками діють дві взаємно протилежні сили:
- •Стійкість дисперсної системи
- •У цукровій промисловості при очищенні соку цукрового буряка (дифузійний сік)
- •Лекція №18. Властивості колоїдних розчинів
- •Рівняння Релея (теорія світлорозсіювання для сферичних непоглинаючих світло частинок, 1871р.)
- •Визначення концентрації спирту в розчині
- •Конденсаційні методи.
- •Диспергаційні методи.
- •Тип емульсії визначають:
- •Методи одержання емульсій
- •Емульгування ‑ одержання емульсій шляхом диспергування однієї рідини в іншій струшуванням, інтенсивним перемішуванням. Емульгуванню сприяють:
- •Високомолекулярні сполуки класифікують:
- •І За походженням
- •Іі. За формою макромолекул
- •Склоподібний стан
- •Кристалічний стан
- •В’язко-текучий стан
- •Залежність властивостей некристалічних полімерів від температури
- •Властивості полімерів:
- •Властивості розчинів вмс:
- •Властивості розчинів вмс:
- •Властивості розчинів вмс
- •Кількісні характеристики процесу набухання
- •Тиск набухання
- •Ступінь набухання (α)
- •Форми існування води у полімерах
- •Лекція №21. Високомолекулярні сполуки – важлива складова частина продуктів харчування
- •Зміна колагену при тепловій обробці
- •Основні зміни, що відбуваються з білками при їх нагріванні
- •Зміни вуглеводів у технологічних процесах
- •Способи уповільнення реакції меланоїдиноутворення:
- •Зміни кольору та формування смако-ароматичного комплексу при тепловій обробці продуктів
- •Роль білків і крохмалю у хлібопекарському виробництві
- •Речовини, які змінюють структуру і фізико-хімічні властивості харчових продуктів
Високомолекулярні сполуки класифікують:
природні
(білки,
крохмаль, агар-агар, целюлоза, пектинові
речовини, натуральний каучук); синтетичні
(синтетичний каучук, синтетичне волокно,
пластичні маси).І За походженням
лінійні
– молекули мають довгі відкриті
ланцюги, товщина яких значно менша,
ніж довжина; розгалужені
– макромолекули мають ланцюги з
боковими розгалуженнями;
сітчасті
– полімери побудовані з макромолекулярних
ланцюгів, що з’єднані повздовжніми
хімічними зв'язками.
Лінійні
макромолекули
Розгалужені
макромолекули
Сітчасті
макромолекулиі
Іі. За формою макромолекул
Високомолекулярні
сполуки існують у таких фізичних станах
Здійснюється за
низьких температур, коли швидкість
переміщення макромолекул – низька,
молекулярні ланцюги не змінюють свого
взаємного розташування.
Структура
полімеру –
подібна до скла (аморфна).
Склоподібний стан
Високо
еластичний стан (
тільки у ВМС)
Обумовлений
гнучкістю довгих ланцюгів молекул,
супроводжується зміною взаємного
розташування окремих ланок молекулярних
ланцюгів. Внаслідок дії зовнішньої
сили відбувається стиснення та
розпрямлення макромолекул, проте не
відбувається зміщення їх відносно одна
одної. У випадку жорстких ланцюгових
молекул, щільних сіток – гнучкість
відсутня, тіло не має еластичності.
Здійснюється
в області температур, при яких енергія
теплового руху та енергія взаємодії
макромолекул близькі між собою.
Т,
високо еластичність зникає, пружність
набуває характеру пружності звичайних
твердих тіл.
Температура
склування
(Тскл)
‑ температура, за якої полімер при
охолодженні, переходить з високо
еластичного стану у склоподібний.
Т
Кристалічність
надає полімерам жорсткість, а наявність
ділянок з аморфною структурою –
еластичність.
Полімери, що мають
велику симетричність, можуть мати
значні кристалічні ділянки.
Приклад:
натуральний каучук за звичайних умов
не містить кристалічної фази, але за
температури нижче 100С
відбувається кристалізація. Процес
відбувається дуже повільно і спричиняє
зниження еластичності каучуку.Кристалічний стан
Т
Т Т
При
високій температурі, коли енергія
теплового руху велика порівняно з
енергією взаємодії молекул, можливе
переміщення молекул відносно одна
одної. Результат
–
високомолекулярне тіло під дією
зовнішніх сил починає текти.
Температура
текучості (Ттек)
– температура переходу полімеру з
високо еластичного у в'язко
текучий стан.В’язко-текучий стан
Залежність властивостей некристалічних полімерів від температури
|
І область – полімер знаходиться у склоподібному стані; ІІ область – полімер знаходиться у високо еластичному стані; ІІІ область – полімер знаходиться у в’язко-текучому стані. У деяких аморфних полімерів інтервал Ттек – Тскл може досягати 1500С. На величину температури текучості і склування впливають:
|
Приклади:
|
|
Кристалічні ділянки в молекулі білка: а) фібрилярні структура; б) складчаста структура |
Макромолекула ‑ молекула високомолекулярної сполуки, що має розміри, наближені до розмірів колоїдної частинки. Розчини макромолекул за багатьма властивостями аналогічні колоїдним системам.